лептоспіроз свиней в україні (етіологічна структура, діагностика та специфічна профілактика)

Краткое содержание

Дослідження виконувались протягом 2004–2007 років у лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин з музеєм штамів мікроорганізмів ІВМ УААН. Виробничі та міжвідомчі комісійні випробування вакцини проводили в господарствах Київської та Дніпропетровської областей.

З метою вивчення епізоотології лептоспірозу свиней, особливостей його поширення та територіальної приуроченості спалахів даного захворювання було проаналізовано, піддано картографічному аналізу та проведено статистичні дослідження:

-      епізоотичного стану з лептоспірозу свиней в господарствах України;

- результатів лабораторних досліджень обласних лабораторій ветеринарної медицини (за період виконання дисертаційної роботи було піддано аналізу результати досліджень 856679 проб сироваток крові свиней).

З метою вивчення циркуляції L. interrogans, серовару bratislava (серогрупа Australis) серед свинопоголів’я на території України, досліджено в реакції мікроаглютинації (РМА) проби сироватки крові від 1297 голів свиней.

Проведено досліди на 70 білих мишах масою 18–20 г, 35 кролях масою від 3,0 до 3,5 кг, 66 гол. свиней ремонтного  стада (віком до 1 року) та 66 гол. свиней основного стада (віком понад 1 рік). Всього вакцина була застосована на 632 гол. свиней.

Дослідження проводили, керуючись принципами гуманного ставлення до тварин відповідно до Міжнародних рекомендацій, з дотриманням біоетичних норм і вимог Міжнародного комітету по науці та вимог статті 26 ,,Закону України про захист тварин від жорстокого поводження (правила поводження з тваринами, що використовуються в наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі та виробництві біопрепаратів)”.

При проведенні досліджень використовували діагностичні та вакцинні штами лептоспір: 493 Poland, Kabura, Perepelicyni, Pomona, Moskva V, Hond Utrecht IV, M 20, Yeћ bratislava, ВГНКИ-2, ВГНКИ-6, ВГНКИ-4.

Розробка технології виробництва вакцини проти лептоспiрозу тварин полівалентної (варіант suis) містила: визначення лептоспір найпоширеніших серогруп, які спричинюють захворюваня свиней; визначення якості створеного препарату за показниками: концентрацією водневих іонів (величина рН), стерильністю, повнотою інактивації, нешкідливістю, залишковою кількістю інактиватора; визначення імунізуючої дози; визначення імуногенності препарату в лабораторних та виробничих умовах.

Концентрацію водневих іонів (величина рН) препарату визначали рН-метром марки ЕВ-74.

Стерильність створених серій вакцин визначали за ДСТУ 4483:2005 “Препарати ветеринарні імунобіологічні. Методи виявлення контамінації бактеріальною та грибковою мікрофлорою”.

Для визначення повноти інактивації вакцини проводили три послідовних пасажі її на середовищі Кортгофа з додаванням 10 % кролячої сироватки. Культивування проводили за температури 27–28°С впродовж 10–14 днів. При цьому використовували по три пробірки на кожний пасаж для проб із кожного флакона, взятого для контролю. Наявність живих лептоспір у полі зору мікроскопа визначали при мікроскопії в темному полі (збільшення 20х10х1,5).

Нешкідливість експериментальних серій вакцин визначали на білих мишах масою 18–20 г, по 10  мишей на перевірку кожної серії. Щеплення здійснювали підшкірним введенням вакцин за допомогою шприца в дозі по  0,3 см³. Місце введення обробляли 70 %-м етиловим спиртом. Спостерігали за піддослідними тваринами протягом 10 діб для визначення їх загального стану.

Визначення залишкової кількості інактиватора (фенолу) проводили згідно з МУК 4. 1/ 4. 2. 588 – 96.

Імуногенні властивості вакцини в лабораторних умовах визначали на кролях масою 3,0–3,5 кг, по п’ять тварин на перевірку кожної серії вакцини. Вакцину вводили внутрішньовенно в дозі по 0,75 см³ кожній тварині. Через 25 діб у вакцинованих кролів відбирали проби крові, отримували сироватку та досліджували в РМА зі штамами лептоспір відповідних сероварів, що входили до складу випробовуваних серій вакцин.

З метою визначення оптимальної імунізуючої дози створеної інактивованої полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин було проведено дослід на свинях. Для цього піддослідних свиней ремонтного стада (віком 4 місяці) щеплювали вакциною у дозі 1, 3 і 5 см³, а свиней основного стада (віком 14–15 місяців) – 3, 5 і 7 см³. Як контроль використовували полівалентну вакцину ВДНКІ проти лептоспірозу тварин, перший варіант. Оптимальну дозу вакцини визначали за показниками титру антитіл у сироватці крові тварин.

Визначення імуногенності вакцини у виробничих умовах проводили на сприйнятливих тваринах (свинях). Тваринам даного виду від 2–3 - місячного віку до року вакцину вводили внутрішньом’язово в дозі 3,0 см³, а свиням понад один рік та старше – 5,0 см³.

Були проведені комісійні міжвідомчі випробування “Вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis)” згідно з наказом Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України №104 від 14 грудня 2006 року за затвердженою методикою.

Показники економічної ефективності ветеринарних заходів при лептоспірозі свиней з використанням вакцини розраховували згідно з “Методики определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий”, затвердженої Департаментом ветеринарії МСХ і П РФ 21 лютого 1997 року.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми MS Excel на персональному комп’ютері.