Садовнікова, Ганна Валеріївна. Когнітивно-інформаційна природа термінів автомобілебудівництва в англійській, німецькій та українській мовах

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено його завдання, об‟єкт і предмет, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, описано методи дослідження, схарактеризовано фактичний матеріал, указано форми апробації і структуру роботи.
У першому розділі “Теоретичні засади вивчення термінів автомобілебудівництва у когнітивному термінознавстві” проаналізовано погляди дослідників на витлумачення ключових понять дисертації: термін / мова професійної комунікації / концепт / поняття / значення; виокремлено когнітивну та інформаційну складову концепту термінів автомобілебудівництва; розглянуто термін автомобілебудівництва як мовний знак та визначено його функції у мові професійної комунікації.
Сучасні практики термінологічних студій продовжують обговорювати проблему навколо двох головних об‟єктів – питання співвідношення понять: “мова професійної комунікації” і “термін”.
6
Наразі мова професійної комунікації витлумачується як лінгвістичний код, що відрізняється від національної мови і складається з певних правил та елементів (В.М. Лейчик, J. Draskau, J. Sager, H. Somers), тимчасом під терміном розуміють ядро мови професійної комунікації (С.В. Гриньов, В.А. Татаринов, M.T. Cabre, R. Temmerman). Співвідношення цих понять як цілого та частини актуалізувало вивчення терміна як носія специфічного професійного знання мови професійної комунікації (В.Л. Іващенко, A. Fisk, H. Kockaert, A. Weilandt), іншими словами, як структури свідомості, а тому термін почали досліджувати з когнітивних позицій.
Розвиток ідей когнітивізму сприяв витлумаченню терміна як когнітивно-інформаційної моделі, яка містить інформацію про певний об‟єкт чи явище. Людина категоризує навколишню дійсність, трансформуючи її у систему концептуальних понять, які завдяки когнітивним функціям мови об‟єктивуються, окрім іншого, у термінах. Виходячи з цього термін розглядають як динамічне утворення, що є засобом вербалізації наукового (спеціального) концепту (О.Й. Голованова, В.М. Лейчик, З.Д. Попова та ін.). Мова професійної комунікації, яка є середовищем функціонування цієї когнітивно-інформаційної моделі, має своє когнітивно-інформаційне підґрунтя, а отже, й певну концептуальну систему.
Зважаючи на когнітивну природу терміна, на сучасному етапі розвитку термінологічних студій головним інструментом опису тієї чи іншої професійної лексики термінологи обирають “концепт” і розглядають його у співвідношенні з “терміном”, “поняттям” і “значенням”, які у своїх поглядах розділилися за двома напрямами: диференційованим (М.Ф. Алефіренко, Є.К. Войшвило, В.З. Дем‟янков, В.І. Карасик, В.А. Маслова, С.М. Плотникова, Л.О. Чернєйко), представники якого припускають, що концепт і поняття співвідносяться як ціле і частина; та інтегрованим (А.П. Бабушкін, А.О. Худяков, Н.Ю. Швєдова), що тяжіє до витлумачення концепту як поняття, вираженого в мовній формі у терміні.
Розглядаючи термін як носій когнітивної інформації, у роботі визначено співвідношення термінологічного концепту і концепту загальної мови. Концепт терміна, як і концепт слова є багатошаровою структурою, що має три основні страти: понятійну, ціннісну й образну. Але на відміну від концепту загальновживаного слова головною ланкою в ньому є понятійна. Саме представники диференційованого підходу розглядають співвідношення значення і концепту як комунікативно-релевантної частини та ментального цілого. А тому ознаки термінологічного концепту пропонують виявляти через його понятійну складову, яка вербалізується в дефініції терміна. А отже, когнітивна природа терміна автомобілебудівництва міститься у його термінологічній дефініції.
Термін автомобілебудівництва як інформаційний концепт репрезентує професійне структуроване знання, яке складається з мовного (результат наївного пізнання), раціонального (раціонально-логічного, енциклопедичного, наукового – у широкому смислі) та власне спеціального (заснованого на професійному досвіді та пізнанні) (М.М. Володіна, О.Й. Голованова, Т.В. Дроздова, Ю.В. Зоріна, Л.В. Івіна, R. A
zt, M.T. Cabre, H. Picht, A. Rey) компонентів. Це засвідчує наявність інформаційної складової у дефініції терміна автомобілебудівництва, яка розкривається у процесі вербалізації знань зі сфери автомобільної індустрії, сформованих у свідомості носіїв мови професійної комунікації.
7
Другий розділ “Методологічна база аналізу концептуальної структури термінології автомобілебудівництва” містить комплексну методику концептуального і фреймового аналізу термінології автомобілебудівництва у зіставлюваних мовах. Також у розділі представлена методика проведення вільного асоціативного експерименту для розкриття інформаційної природи термінів автомобілебудівництва.
Методологія дослідження термінів у когнітивному термінознавстві розроблена у працях О.Й. Голованової, В.С. Воропаєвої, Т.В. Дроздової, Ю.В. Зоріної, Л.В. Івіної, В.Ф. Новодранової, B. Antia, М.Т. Саbre, P. Faber та ін. З-поміж цих досліджень окреме місце посідають ті, що безпосередньо присвячені вивченню когнітивно-інформаційної природи термінів та розробці методик концептуального моделювання термінології.
Найефективнішими у представленні наукових результатів виявилися: метод словникових дефініцій із прийомом компонентного аналізу, на основі яких дослідники намагалися представити семну організацію дефініцій термінів для подальшого виявлення концептуальних ознак термінологічного концепту, адже в когнітивному термінознавстві сема розглядається як мікроконцепт – носій когнітивної інформації; метод моделювання когнітивно-ономасіологічних типів – використовується дослідниками для визначення мотиваційних ознак термінологічного концепту (О.В. Трушина). Ці методи найчастіше використовуються у комплексі з інструментами концептуального моделювання термінології: методикою фреймового аналізу (О.Й. Голованова, Ю.В. Зоріна), методикою моделювання сценарного фрейму термінології (P. Faber, Л.В. Івіна).
У ході синтезу цих праць у дисертації розроблено методичний алгоритм реконструкції когнітивно-інформаційної природи термінів автомобілебудівництва в англійській, німецькій та українській мовах, який складається з чотирьох послідовних етапів. На першому етапі за допомогою методу суцільної вибірки було укладено реєстр термінів автомобілебудівництва в англійській, німецькій та українській мовах. Одночасно застосований метод словникових дефініцій, який дав змогу диференціювати дефініції термінів автомобілебудівництва за основними поняттями цієї галузі. На другому етапі на основі структурного методу – прийому компонентного аналізу визначено семну організацію дефініцій термінів автомобілебудівництва, а також, спираючись на розуміння семи як носія когнітивної інформації та залучивши когнітивно-семантичний метод, було виявлено концептуальні ознаки базових концептів автомобільного бізнесу. На третьому етапі на основі методики фреймового моделювання побудовано фрейм термінів автомобілебудівництва.
На четвертому етапі за допомогою соціолінгвістичний методу, зокрема на основі методики асоціативного експерименту, виконано процедуру реконструкції інформаційної складової терміна автомобілебудівництва.
Методика проведення вільного асоціативного експерименту складалася також із чотирьох етапів.
Перший етап – пошук та відбір інформантів для анкетування – носіїв мови професійної комунікації автомобільного бізнесу – сформованих мовних професійних особистостей.
8
Другий етап – розробка анкети. Використовувались питання з відкритими відповідями, що дозволило підтвердити наявність у термінології такого поняття, як професійна картина світу загалом та автомобілебудівництва зокрема.
Третій етап – аналіз відповідей респондентів та визначення понятійного ядра, навколо якого об‟єдналися термінологічні групи концептів автомобілебудівництва.
На заключному етапі було зіставлено понятійне ядро термінологічних концептів, сформоване у свідомості носіїв мови професійної комунікації, і понятійне ядро базових термінологічних концептів термінології автомобілебудівництва, яке підтвердило, що інформаційна природа термінів автомобілебудівництва відтворює їх когнітивну сутність, впливаючи на формування термінологічних концептів у термінології автомобілебудівництва.
У третьому розділі “Когнітивна природа термінів автомобілебудівництва в англійській, німецькій та українських мовах” проаналізовано реєстр термінів автомобілебудівництва, виявлено концептуальний взаємозв‟язок між основними групами термінів та визначено базові концепти даної термінології. Також у цьому розділі сконструйовано модель фрейму термінології автомобілебудівництва, установлено закономірності та відмінності у формуванні концептуального каркасу термінології автомобілебудівництва.
Термінологію автомобілебудівництва розглядаємо не просто як сукупність термінів певної професійної галузі, а як концептуальну структуру, що відображає систему понять професійної картини світу автомобільної промисловості.
Найбільш релевантною концептуальною структурою відображення знань та інформації, які вербалізує термінологія, є фрейм (І.С. Гавриліна, Ю.В. Зоріна, Л.С. Рудинська, І.Б. Тихонова, H. Somers, R. Temmerman). Фрейми як когнітивні утворення не тільки фіксують положення іменованих об‟єктів, але й показують взаємозв‟язок між цими елементами, тобто представляють найбільш вдалі механізми моделювання ментального простору, який відображений у термінології певної професійної галузі.
Кожна термінологія має ключові (базові) концепти, які відображають основні поняття певної професійної сфери та вербалізуються у термінах.
Виділення у фреймі автомобільної промисловості базових концептів становить інтерес у зв‟язку з тим, що формує уявлення про той понятійний апарат, на якому базуються складні зв‟язки взаємовідносин суб‟єктів автомобільного бізнесу. Понятійна частина базового концепту формується з концептуально об‟єднаних груп термінів, які виражають мікропоняття, та, об‟єднуючись, формують концептуальні ознаки базових концептів. Виокремлення концептуальних ознак термінологічного концепту ґрунтується на дослідженні взаємозв‟язків між основними групами термінів, що об‟єднані концептуально і формують спільне поняття. Приналежність до спільного понятійного ядра термінологічного концепту відбувається на основі розкриття дефініції терміна та наявності спільних ядерних сем, адже сема є носієм когнітивної інформації