АКІМОВ СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-АДИКТИВНИХ ЗМІН У СТРУКТУРІ ОСОБИСТОСТІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
АКІМОВ СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-АДИКТИВНИХ ЗМІН У СТРУКТУРІ ОСОБИСТОСТІ
Альтернативное Название: АКИМОВ СЕРГЕЙ КОНСТАНТИНОВИЧ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИНТЕРНЕТ-АДИКТИВНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ В СТРУКТУРЕ ЛИЧНОСТИ AKIMOV SERHIY KOSTIANTYNOVYCH PSYCHOLOGICAL FEATURES OF INTERNET ADDICTIVE CHANGES IN THE STRUCTURE OF PERSONALITY
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначені об'єкт, предмет, мета дисертаційного дослідження, сформульовані завдання; охарактеризовані методи, ви¬значено наукову новизну та практичне значення; надана інформація про апробацію та впровадження отриманих результатів, висвітлено особистий внесок здобувача;
наведені відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.
першому розділі «Іеоретико-методологічні основи дослідження інтернет-адиктивних змін у структурі особистості» проаналізовані причини, меха¬нізми формування, етапи та критерії інтернет-адиктивної поведінки особистості; наведені сучасні підходи до розуміння інформаційних процесів системної організації особистості; проведено аналіз вітчизняних і закордонних літературних джерел, що розкривають основні стратегії вивчення психологічної організації особистості.
У ході аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень було встановлено, що, завдяки необмеженому обсягу інформації, розширенню варіантів комунікації, мож¬ливості конструювання нової реальності та створення бажаного образу «Я», відбу¬вається перетворення мережі Інтернет у предмет адикції (ТЮ. Больбот, О.Є. Войскунский, І. Голдберг, М. Гриффітс, А.Є. Жичкіна, А.В. Котляров, В.О. Ло¬скутова, К. Янг).
У сучасній психологічній літературі не існує єдиних критеріїв і методів діагностики інтернет-адикції. В якості основних критеріїв інтернет-адикції були ви¬ділені: наявність проблем контролю часу, проведеного в Інтернеті; лабільність на¬строю при його використанні; включення в різні види діяльності в мережі Інтернет і нехтування діяльністю поза мережею; психофізіологічні симптоми (О.Є. Войску- нський, О.Ю. Єгоров, І.Г Малкіна-Пих, М. Орзак, Н.В. Чудова, К. Янг).
Важливим фактором і результатом формування інтернет-адиктивної поведінки є своєрідні зміни в індивідуально-психологічних особливостях особистості. При цьому можна зауважити, що в психологічній організації особистості порушується об'єктивність сприйняття дійсності та суджень людини, її здатність до планування та часової організації діяльності, змінюється структура мотивації та цінностей.
Людина як особистість і активний соціальний суб'єкт піддається впливу інформаційних факторів, які, трансформуючись через її поведінку, дії, впливають на соціальні формації різного рівня спільності, різної системної та функціональної організації. У межах сучасних теорій систем і інформаційного суспільства стверджу¬ється фундаментальна важливість інформації та інформаційних процесів (А.Ю. Акопов, Л. фон Берталанфі, М. Кастельс, В.З. Коган, Л.В. Осипова-Дербас).
На підставі критерію внутрішньої/зовнішньої локалізації джерела інформаційної взаємодії та критерію усвідомленості/неусвідомленості, виділяється чотири форми інформаційних процесів особистісної організації, які за своїм змістом цілком відповідають рівням побудови рухів, запропонованим М.О. Бернштейном. У свою чергу, згідно з ієрархічно організованими рівнями побудови дій можуть бути представлені і форми інформаційних процесів особистісної організації: рефлексів, набутих автоматизмів, осмисленого реагування та самоорганізації. Рефлексивний рівень прийняття рішень організує реакції на вхідну інформацію про нагальні потреби з урахуванням сили й рухливості нервових процесів у формі різних рефлексивних варіантів. Рівень набутих автоматизмів відповідає на зовнішню інформацію середовища з використанням пам'яті й емоцій. У процесі реалізації його функцій формуються автоматичні звичні дії - поведінкові стереотипи з можливостями інтуїтивних рішень. Рівень осмисленого реагування організує реакції та дії на зовнішню вхідну інформацію через вольові навички та реалізацію функцій мислення. Цей рівень необхідний для прийняття раціональних рішень у незвичайних мінливих умовах і, природно, на підставі обліку зовнішніх обставин. Рівень самоорганізації особистості реалізується для вирішення протиріч самої особистішої організації, надаючи відповідь через переконання. Рішення на цьому рівні ухвалюються на підставі та у напрямку змін світоглядних і духовних цінностей, що дозволяє визначати нові відносини в інформаційній структурі особистішої організації, встановлювати нові життєві цілі, критерії та орієнтири. Підвищення рівня зв'язків в структурній ієрархії інформаційних процесів відповідає активізації більш «глибоких» особистісних утворень. На основі базового механізму орієнтовної реакції може формуватись складний процес «прийняття нового» через форми інформаційних процесів особистішої організації: від рівнів неусвідомлених рефлексів і автоматизмів до рівнів осмисленого реагування та самоорганізації.
Модель інформаційних процесів системної організації особистості доповнює структуру особистості тим, що дозволяє розкрити механізми інформаційного забез¬печення особистості. Структура особистості, у свою чергу, надає системній організа¬ції переробки інформації психологічного наповнення.
У сучасній психології виокремлюються п'ять основних стратегій вивчення психологічної організації особистості: конституційно-антропологічна (К. Конрад, Е. Кречмер, У Шелдон), факторна (Г Айзенк, Р. Кеттелл, Ч. Спірмен, Л. Терстоун), блокова (У Джеймс, К.К. Платонов), мотиваційно-динамічна (Б.Г. Ананьєв, О.М. Ле- онтьєв, К. Левін, В.М. Мясищєв, А. Маслоу, Г Мюррей, Г Олпорт, С.Л. Рубінштейн, О.П. Саннікова, З. Фрейд, К.Г. Юнг) та поведінково-інтеракціоністська (Д. Мід, Т. Шибутані, Д. Шпігель). Всі стратегії розміщують індивідні властивості людини в основі організації особистості та характеризують їх як базовий або базальний рівень організації людини. Особистість розглядається, як складна, ієрархічно організована, узагальнена та стійка система, що разом з тим має динамічний характер.
Структура особистості К.К. Платонова динамічно функціональна, оскільки в ній представлені взаємозв'язки і взаємозалежності різних рівнів психічної організа¬ції особистості. Автор виділяє в динамічній ієрархічній структурі особистості такі підструктури: підструктура конституціональних, біологічних властивостей особи¬стості (швидкість протікання нервових процесів, баланс процесів збудження, га¬льмування і т.п.; статеві, вікові властивості); підструктура відображення (воля, почу¬ття, сприйняття, мислення, відчуття, емоції, пам'ять); підструктура досвіду (звички, уміння, навички, знання); підструктура спрямованості (переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання, потяги, схильності). Перевага даного підходу полягає в тому, що він може реально і ефективно використовуватися при вирішенні завдань даного емпіричного дослідження.
У другому розділі «Організація емпіричного дослідження психологічних особливостей інтернет-адиктивних змін в структурі особистості» описана про¬грама й основні принципи організації емпіричного дослідження; виділена репре¬зентативна вибірка досліджуваних; зроблено вибір дослідницьких процедур.
Емпіричне дослідження зв’язку психологічних особливостей особистості та процесів переробки інформації інтернет-адиктами проводилось протягом 2010¬2011 років. У якості досліджуваних були студенти Бердянського державного педаго¬гічного університету. Програма отримання емпіричних даних передбачала реаліза¬цію двох етапів. На першому етапі дослідження діагностувався рівень інтернет-ади- ктивної поведінки у 723 студентів 1-3 курсів. На другому етапі визначалися характе¬рні особливості задоволення інформаційної потреби та особистісні якості у від¬окремлених інтернет-адиктів (43 особи) і «незалежних» від Інтернету студентів (43 особи).
Для підвищення надійності результатів було використано три методики діагностики інтернет-адикції: тест-опитувальник на наявність інтернет-адикції К. Янг - одна з перших методик діагностики інтернет-адиктивного поведінки; тест на інтернет-залежність С.О. Кулакова - найпоширеніший у спеціалізованих наукових виданнях тест, щодо визначення інтернет-адикції; шкала інтернет-залежності А.Є. Жичкіної - вільно розповсюджуваний в Інтернеті тест на виявлення інтернет- адикції.
На другому етапі емпіричного дослідження була проаналізована академічна успішність діяльності студентів у групі інтернет-адиктів і групі «незалежних» від Інтернету за результатами останньої сесії. Враховувались тільки спеціальні предмети. Розраховувався середній бал успішності. Після аналізу успішності сту¬дентів, у двох експериментальних групах було проведено низку психологічних методик підібраних відповідно до специфіки рівнів ієрархічної структури: методики для діагностики підструктури конституціональних, біологічних властивостей особи¬стості (тест-опитувальник для вивчення темпераменту Я. Стреляу, методика визначе¬ння реактивної (ситуативної) і особистісної тривожності Ч.Д. Спілберге- ра - Ю.Л. Ханіна, тест Р.Б. Кеттелла (фактори, що мають генетичне походження)); методики, за допомогою яких визначались психічні стани та властивості особи¬стості, що стосуються підструктури відображення (характерологічний опитувальник К. Леонгарда, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі); методики, спрямовані на діагностування підструктури досвіду (прогресивні матриці Дж. К. Равена, тест «Креативність» Н.Ф. Вишнякової, дві програмно реалізовані екс¬периментальні методики для визначення обсягу короткочасної пам'яті та ефекти¬вності запам'ятовування осмисленого тексту); методики для діагностики під¬структури спрямованості (методика визначення рівня суб'єктивного контролю, «Мо¬тивація навчання у вузі» Т.І. Ільїної, методика М. Рокіча для визначення цінностей, опитувальник часової перспективи Зімбардо (ZPTI), методика «Лінія життя»).
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины