ЧОРНОМОРЕЦЬ Юрій Павлович АНТРОПОЛОГІЯ СХІДНОЇ ПАТРИСТИКИ

Краткое содержание

У “Вступі” обгрунтовано актуальність обраної теми, розкривається стан вивчення проблеми, формулюються мета і завдання роботи, показано її новизну, теоретичне та практичне значення, визначено методологію дослідження предмета та об’єкта дисертаційної роботи, наведено публікації та апробацію результатів наукових досліджень.
У першому розділі “Загальна антропологія східної патристики” проаналізовано погляди візантійських та сірійських авторів IV-XІV століть на сутність людини, її походження, співвідношення душі та тіла, розглянуто патристичні визначення здібностей душі, способи функціонування розуму, розсудку, волі, афективності, чуттєвості та безсвідомих сил душі в процесах життєдіяльності, пізнання та особистого духовного розвитку при реалізації покликання мікрокосмічної богообразної людини до посередництва між горизонтами сущого, до богоподоби та обожнення.
У підрозділі 1.1. “Проблема людини в історії філософії та внесок східної патристики до антропологічної думки” виконується завдання визначення окремих проблемних областей східно-патристичної антропології. При цьому вихідним є визначення антропології М. Шелером як “фундаментальної науки про сутність та сутнісну структуру людини; про її відношенні до царства природи ... і до основи всіх речей” 1. Визначальною для патристичної антропології є однакова фундаментальність категорій людської сутності та особистості, їх рівноправність, взаємозалежність та незводимість одна до одної. Постулювання особистісного в людині не дозволяє ототожнювати патристичну антропологію з платонізмом, а величезне значення сутнісного робить помилковою інтерпретацію її як своєрідного релігійного екзистенціалізму. Конкретна проблематика патристичної антропології залежить від особливостей загального християнського світогляду з його монотеїзмом, теоцентризмом, вченням про створеність людини, її душевно-тілесну природу, богообразні розумність і свободу, про можливість набуття богоподібної праведності та святості, про гріхопадіння і пристрасті, спасіння і самовдосконалення особистості в доброчесному житті, пізнавальній діяльності та любовному екстазі.