СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На превеликий жаль, збройні конфлікти залишаються реальністю сучасного світу і повинні враховуватися як окремий об'єкт міжнародно-правового регулювання. Сфера застосування міжнародного права, діючого в період збройних конфліктів, не охоплює всі ситуації збройного насильства. Істотні розходження військових, економічних, політичних можливостей воюючих сторін є чинником порушення норм міжнародного гуманітарного права найслабшим учасником конфлікту. Безсилля перед приголомшливою перевагою супротивника об'єктивно сприяє формуванню концепції війни без правил, «асиметричних дій», які важко піддаються міжнародно-правовому регулюванню і включають, крім військового, терористичні, фінансові, ідеологічні, інформаційні компоненти.

Крім того, терористичні акти, здійснені в США 11 вересня 2001 року, виявили нові проблеми в системі міжнародних відносин: раніше терористи не вважалися воюючою стороною, а їх дії не визнавались актом війни; кількість людських жертв, руйнувань і вплив тероризму на стан міжнародних відносин за своїми масштабами вперше зрівнялися зі збройними конфліктами. Очевидно, що боротьба з міжнародним тероризмом вимагає не тільки нової тактики застосування збройних сил, але і розробки нових нормативно-правових актів міжнародного права, які адекватно відображають реалії ХХІ століття та сприяють створенню «єдиного простору безпеки».

Міжнародне гуманітарне право відіграє істотну роль у практиці сучасних міжнародних відносин, безпосереднім учасником яких є Україна, а також військовослужбовці Збройних Сил України, що знаходяться в складі миротворчих сил і застосовують норми міжнародного гуманітарного права в реальних умовах.

В зв'язку з цим представляється украй важливим дослідження принципів міжнародного гуманітарного права, пов'язане з аналізом сфери його застосування, що надає можливість виявити пріоритетні напрямки розвитку і кодификації даної галузі міжнародного права.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Дослідженням принципів міжнародного гуманітарного права займалося чимало представників міжнародно-правової науки, як вітчизняних, так і закордонних. Правових, філософських, історичних та інших аспектів основних положень міжнародного гуманітарного права тією чи іншою мірою в різний час торкалися Арцибасов І.Н., Баскін Ю.Я., Бірюков П.Н., Бюньон Ф., Ваттель Е., Гассер Х.-П., Грабар В.Е., Гроций Г., Гудбі Д., Дрейпер Д., Дубік Н.Н., Дюнан А., Єгоров С.А., Кастрен Е., Калугін В.Ю., Кальсховен Ф., Келлер П., Коломбос Д., Колосов Ю.М., Кольб Р., Коробовський Ю., Лукашук І.І., Маланчук П., Меран Ж., Моріс Ф., Морозов П.І, Мулінен Ф., Найєр А., Нахлик С., Оппенгейм Л., Пікте Ж., Полторак А.І., Пустогаров В.В., Рогожин С., Савинський Л.І., Семенов В.С., Сінгх Н., Тимченко Л.Д., Тіунов О.І., Тункін Г.І.,       Тускоз Ж., Фердросс А., Шиндлер Д. та інші. Однак внаслідок своєї виняткової багатогранності дослідження цієї проблематики далеко не вичерпано.

Роботи українських авторів в основному торкалися окремих принципів міжнародного гуманітарного права. Можна говорити про те, що в Україні рівень наукових досліджень системи принципів міжнародного гуманітарного права неповно відображає усю важливість і актуальність даного питання. Таким чином, дослідження тематики даної дисертаційної роботи може у певній мірі сприяти подальшому розвитку сучасного міжнародного права і заповнити відповідну прогалину в українській міжнародно-правовій науці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках державної цільової комплексної програми «Проблеми історії, теорії та практики державного права іноземних країн і міжнародного права (Основне. Пріоритетне)» (державна реєстрація № 0186.0.070868).