ПРОБЛЕМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ТОВАРНІ ЗНАКИ З МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИМИ НОРМАМИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з основних умов інтеграції України до міжнародного співтовариства як рівноправного суб’єкта є відповідність її національного законодавства загальноприйнятим міжнародним вимогам та стандартам. На даному етапі пріоритетні напрямки вдосконалення вітчизняного законодавства з метою його гармонізації з міжнародно-правовими нормами визначені на законодавчому рівні і зумовлені прагненням України вступити до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі. До таких пріоритетних сфер віднесено і законодавство про охорону об’єктів інтелектуальної власності, в тому числі знаків для товарів і послуг (товарних знаків). З огляду на зобов’язання, взяті Україною за відповідними міжнародними договорами та угодами, гармонізація вітчизняного законодавства про охорону товарних знаків з міжнародно-правовими нормами, на думку автора, має проводитись в трьох напрямках.

Передусім необхідно переглянути правові положення тих угод, які стали частиною законодавства України. Йдеться насамперед про Паризьку конвенцію про охорону промислової власності 1883 р. Незважаючи на те, що основні норми цього міжнародного документа знайшли своє відображення в законодавстві України, деякі важливі правові питання, вирішення яких залишено Конвенцією на розсуд держав-учасниць, як і раніше, залишаються неврегульованими.

Іншим важливим напрямком вдосконалення вітчизняного законодавства про товарні знаки є його гармонізація з правом Європейського Співтовариства (ЄС), зокрема, з нормами Директиви Ради ЄС по зближенню законодавств держав-членів ЄС про товарні знаки 1988 р. (далі – Директива ЄС про товарні знаки). Необхідність зближення законодавства України з європейським правом обумовлена зобов’язаннями, що передбачені Угодою про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.

Система правової охорони товарних знаків в Україні потребує вдосконалення також у зв’язку з наміром нашої держави набути членства у Світовій організації торгівлі (СОТ), яка висуває певні вимоги до країн, що прагнуть стати її членами. Зокрема, для участі у СОТ Україна повинна привести своє законодавство у відповідність до норм Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) 1993 р., яка є одним з основних правових документів цієї організації. Без запровадження чітких заходів щодо виконання Угоди TRIPS Україна не зможе претендувати на членство у СОТ, що, в свою чергу, гальмуватиме процес її інтеграції до міжнародного співтовариства.

Робота, спрямована на гармонізацію законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами, значно ускладнюється внаслідок майже повної відсутності в нашій державі теоретичних досліджень та комплексних наукових розробок із зазначеної проблематики. Окремі аспекти правової охорони товарних знаків в Україні розглядались у роботах Г.О. Андрощука, В.О. Жарова, І.Ю. Кожарської, М.В. Паладія, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори та інших, а також у дисертаціях О.М. Мельник «Проблеми правової охорони знаків для товарів і послуг в Україні» (Харків, 1999 р.) та О.Ю. Кашинцевої «Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні» (Київ, 2000 р). Однак, на даному етапі в Україні відсутні спеці­альні комплексні дослідження, спрямовані на визначення основних шляхів та перспектив гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародними нормами. Це є додатковим аргументом нагальної потреби глибокого наукового осмислення проблемних питань правової охорони товарних знаків в Україні саме з точки зору встановлення факту відповідності чи невідповідності вітчизняного законодавства основним міжнародним стандартам в цій сфері. Отримані в результаті такого дослідження науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації сприятимуть виконанню Україною своїх зобов’язань за вказаними вище міжнародними договорами та угодами, що стане підґрунтям для успішного економічного та політичного співробітництва нашої держави з розвинутими країнами світу.

Принципові підходи до визначення загальнотеоретичних аспектів гармонізації законодавства закладені у наукових розробках Л.А. Луць, В.П. Нагребельного, В.Ф. Опришка, Б.М. Топорніна, Ю.С. Шемшученка. Крім цього, теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців з питань загальної теорії цивільного права дореволюційного, радянського та сучасного періоду, а також наукові розробки українських та іноземних дослідників в сфері правової охорони інтелектуальної власності в цілому та її окремих об’єктів, зокрема, товарних знаків. Істотне значення для підготовки дисертації мали наукові дослідження М.М. Агаркова, Г.О. Андрощука, І.А. Безклубого, М.І. Брагінського, М.В. Венецької, В.В. Вітрянського, С.О. Горленко, В.П. Грибанова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Н.С. Кузнєцової, О.С. Іоффе, Л.Л. Кірій, Л.Г. Кравець, О.О. Красавчикова, П.Г. Меггса, Д.І. Мейєра, В.М. Мельникова, В.В. Орлової, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, Й.О. Покровського, Ю.І. Свядосца, О.С. Сєргєєва, К.І. Скловського, Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича. А також вчених-юристів Франції: Ж. Азема, А.Р. Бертрана, Н. Борен, Ж.-Ж. Бюрста, Ж.-К. Галлу, Ж. Годеме, Ж. Дасса, Е. Жез, Ф.Зенаті, К. Крієф-Вербайєр, Г.Л.Ж. Мазо, І. Марто-Ружу де Бубе, П. Мателі, М.-А. Перо-Морель, П. Руб’є, А. Франсона, Ф. Шабаса, А. Шаванна, Ж. Шмідт-Залєвскі та інших учених.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною планової тематики відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Зокрема, тем науково-дослідних робіт «Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин в сучасній Україні» та «Проблеми імплементації норм європейського права в галузі промислової власності в законодавство України».