ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ ПОСЛУГ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція у світовий та європейський економічний простори є важливою умовою становлення України як демократичної держави з ринковим регулюванням економіки. Найважливішою стратегічною метою для України на сьогодні залишається інтеграція в Європейський Союз, а реальним показником такої інтеграції є доступ до внутрішнього ринку Європейського Союзу.

Сьогодні Україна та Європейський Союз стоять на порозі важливих змін у розвитку їх двостороннього співробітництва. З підписанням нової угоди про асоціацію між Україною та ЄС це співробітництво набуде рис більш тісного партнерства, а українські громадяни та компанії, очевидно, зможуть розраховувати на більші можливості участі у внутрішньому ринку ЄС.

Становлення та ефективне функціонування внутрішнього ринку ЄС є однією з фундаментальних цілей Договору про функціонування Європейського Союзу (далі – ДФЄС), прийнятого 2007 року і який вступив в дію у грудні 2009 року. Ключова роль у досягненні цієї мети належить положенням договору про основні економічні свободи внутрішнього ринку, а саме, вільний рух товарів, осіб, послуг та капіталу.

В останні десятиліття у світі відбувається стрімкий розвиток сектора послуг, а їх значення у світовій економіці та міжнародних відносинах стає щораз суттєвішим. Це не дивно, з огляду на факт, що сьогодні до сфери послуг належить майже 70 відсотків загальносвітового виробництва та працевлаштування. У Європейському Союзі понад дві третини населення зайнято у сфері послуг, що стосується як самостійної, так і несамостійної економічної трудової діяльності, 96 відсотків усіх нових робочих місць створюються у сфері послуг (Communication from the Commission. A single market for 21st century Europe. Brussels, 2007).

Вищеназвані чинники зумовлюють актуальність теми дисертації та її важливість з точки зору ґрунтовного та всебічного вивчення особливостей правового регулювання свободи руху послуг у праві ЄС, подальшого розвитку теоретичних знань про інститут послуг у праві ЄС та їх практичного застосування, а також знаходження правильних шляхів входження українських суб’єктів господарювання у внутрішній ринок ЄС.

 Рівень дослідженості даної проблематики у вітчизняній правовій науці поки що залишається недостатнім. На сьогодні в Україні немає спеціальних наукових досліджень не тільки з проблем правового регулювання вільного руху послуг як однієї з основних свобод внутрішнього ринку ЄС, а й правових передумов та перспектив доступу українських суб’єктів господарювання до внутрішнього ринку ЄС з метою надання та отримання послуг. Проте розвиток двостороннього співробітництва України та ЄС зумовлює необхідність виконання таких досліджень та потребує значної уваги вітчизняних науковців до окремих питань права ЄС, зокрема правових аспектів регулювання внутрішнього ринку ЄС.

Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі права Європейського Союзу та міжнародного права. Найбільше серед українських учених до проблем  правового регулювання відносин ЄС та третіх країн, договірних й інституційних засад економічного співробітництва України та ЄС зверталися В.І. Муравйов, М.М. Микієвич, Р.А. Петров та О.К. Вишняков. Суттєвий внесок в розвиток української науки міжнародного, й зокрема, європейського права, складають    дослідження Державного департаменту з

 питань адаптації законодавства при Міністерстві юстиції України, зокрема, переклади законодавчих актів ЄС, в тому числі з питань регулювання свобод внутрішнього ринку ЄС та їх аналітичне опрацювання.

У європейській правовій доктрині питання правового регулювання свободи руху послуг є предметом низки загальних та спеціальних досліджень. Серед зарубіжних дослідників даної проблематики, чиї наукові праці були використані при написанні даної дисертації, варто виділити таких авторів, як К. Барнард, П. Крейг та Г. де Бурка, Р. Штрайнц, М. Руфферт, Д. Уатт, А. Дешвуд, чиї праці присвячені загальним питанням правового регулювання економічних свобод у Європейському Союзі; спеціальні дослідження з  окремих аспектів правового регулювання руху послуг належать таким науковцям, як С. О’Лірі, М. Шидло, Дж. Снелл, Д. Адамський, В. Хатцополос, П. Олівер, В.-Х. Рот, Н. Полторак, М. Шварц, Дж. Л. Хансен, Е. Калделіс, К. Ковалік-Баньчик, М. Ролшовен, Е. Еванс, С. Болеарт – Суомінен, А. Біонді, Ю. Снелл, О. Копічко, Дж. Фернандес-Мартін, М. Анденас, М. Кремона, К. Хілліон.