МЕХАНІЗМ МОТИВАЦІЇ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні реалії існування українського суспільства та кризовий стан усіх сфер суспільно-політичного життя в Україні безпосередньо залежать від ефективності державного управління. Суттєвою перешкодою для оптимізації управлінських процесів у державі є неефективність системи організації праці на всіх рівнях управління, яка проявляється у відсутності дієвого механізму мотивації як індивідуальної, так і колективної праці. В такій ситуації для виходу з кризи держава як суб’єкт управління має створити ефективну мотиваційну систему для відтворення необхідних ресурсів (кадрових, матеріальних та ін.) і забезпечити цілеспрямований, організуючий і регулюючий вплив на суспільну життєдіяльність людей з метою досягнення системного, скоординованого та ефективного державного управління процесами, пов’язаними із становленням потужної, самодостатньої Української держави.

У різні часи багатогранна проблема мотивації праці, що має важливе теоретичне і практичне значення, привертала увагу як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників теорії управління взагалі та теорії державного управління зокрема. Це вказує на актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретико-методологічну і практичну спрямованість.

З’ясування логіки удосконалення фінансового механізму мотивації в системі державного управління потребувало дослідження сутнісних характеристик інтересів у грошово-кредитній, соціальній і, зокрема, у пенсійній сфері України.

Авторський підхід до досліджуваної проблематики базувався на наукових працях та результатах практичних досліджень українських і зарубіжних авторів. У сфері загальнометодологічного обґрунтування механізмів державного управління дослідження спирається на праці багатьох вітчизняних фахівців: В. Бакуменка, М. Білинської, В. Бодрова, В. Бондаренка, І. Грицяка, О. Іваницької, В. Князєва, Ю. Ковбасюка, О. Лебединської, А. Монаєнка, Т. Пахомової, А. Рачинського, В. Рижих, І. Розпутенка, Є. Ромата, С. Серьогіна, В. Трощинського, Л. Шкляра та ін. Серед зарубіжних спеціалістів у сфері державного управління проблема використання механізмів державного управління розглядалася Г. Атаманчуком, М. Васильєвою, Ю. Карасьовою, Л. Кунцем, Т. Обориною, С. Одоннелом, Б. Ребзуєвим та ін. Значний внесок у розвиток мотиваційних теорій зробили В. Врум, Ф. Герцберг, Д. Маклелланд, А. Маслоу, А. Сміт, Ф. Тейлор та інші зарубіжні вчені. Окремим аспектам мотиваційного механізму та питанням його вдосконалення приділяли увагу такі дослідники, як О. Волгіна, І. Грузіна, Б. Карпінський, Б. Кончаковський, А. Колот, Т. Лобанова, Н. Ломовських, Є. Мазур, П. Маковеєв, Л. Червінська та ін.

Високо оцінюючи практичну значимість проведених досліджень та внесок вищеназваних та інших вчених, які досліджували проблему мотивації в системі державного управління, необхідно зазначити, що стан і рівень її розробки вимагають подальшого поглибленого аналізу, переосмислення традиційних концепцій і вироблення сучасних методик формування та реалізації мотиваційних моделей у системі державного управління, а також свідчать про те, що проблема мотивації й досі залишається предметом дискусій як у вітчизняному, так і в зарубіжному науковому співтоваристві.

Формування комплексної системи мотивації персоналу на всіх рівнях: “службовець – установа – сфера діяльності – держава” забезпечить ефективність державного управління та успішність ринкових перетворень. З огляду на зазначене та кризовий стан економіки особливої актуальності набуває проблема розробки та реалізації науково обґрунтованих механізмів мотивації в системі державного управління, в тому числі в банківській сфері України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження підготовлене в рамках Комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) (державний реєстраційний номер 0199U002827) за темами науково-дослідних робіт: “Економічний аналіз реалізації соціально-гуманітарної політики України” (державний реєстраційний номер 0107U001939); “Практичні рекомендації щодо використання економічного аналізу в процесі реалізації соціально-гуманітарної політики в Україні (2005–2010 рр.)” (державний реєстраційний номер 0108U002029); “Геоекономічна політика України” (державний реєстраційний номер 0109U003018). Роль автора як виконавця полягала в розробці методологічних засад фінансового механізму мотивації у формуванні і реалізації соціально-економічної і геоекономічної політики України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка шляхів удосконалення механізму мотивації в системі державного управління.

Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань:

– проаналізувати теоретичні підходи до визначення поняття “мотивація” і уточнити його зміст;

– здійснити ретроспективну оцінку наукових поглядів на мотивацію;

– визначити місце мотивації в системі функцій державного управління;

– розкрити підходи до визначення сутності поняття “механізм мотивації в системі державного управління” та удосконалити категорійно-понятійний апарат державного управління шляхом уточнення цього терміна;

–     розробити схему взаємодії основних елементів мотиваційного механізму нарощування фінансових коштів в соціально-економічній сфері;

– сформувати ефективну модель оплати праці державних службовців;

– виробити нові підходи до оцінки продуктивності праці державних службовців;

– запропонувати новий мотиваційний механізм залучення коштів юридичних і фізичних осіб з метою підвищення ефективності системи державного управління.

Об’єктом дослідження є сукупність фінансово-економічних та соціальних відносин щодо формування ефективного механізму мотивації в системі державного управління.

Предметом дослідження є механізм мотивації в системі державного управління.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження слугували роботи зарубіжних і вітчизняних фахівців у сфері державного управління, управління персоналом, мотивації праці та трудових відносин.

Для досягнення поставленої мети було використано низку загальнонаукових методів: візуальний, системно-аналітичний, порівняння, статистичного аналізу, кореляційного аналізу, економіко-математичного моделювання, що становлять методику дисертаційного дослідження. Зокрема, для унаочнення отриманих результатів використано візуальний метод, а для узагальнення наукових концепцій, розробок та пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених досліджуваній проблемі, – системно-аналітичний метод. Методи порівняння застосовувалися в процесі вивчення й узагальнення літературних джерел, існуючих підходів до мотивації праці, а методи статистичного аналізу – в процесі вивчення стану оплати праці в Україні та оцінки тенденцій розвитку мотиваційних механізмів. Розробку мотиваційних моделей оплати праці та виявлення факторів, що найбільшою мірою впливають на рівень продуктивності праці та ефективності діяльності банківських установ, здійснено за допомогою методів кореляційного аналізу й економіко-математичного моделювання.

Інформаційну базу дослідження становлять звіти міжнародних організацій, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, статистичні та економічні дані офіційних веб-сайтів державних органів України, а також законодавчі і нормативні акти, що регламентують трудові відносини в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливі результати дослідження, які характеризують наукову новизну, полягають у тому, що:

вперше:

– обгрунтовано мотиваційний механізм нагромадження фінансових коштів шляхом поєднання корпоративних інтересів держави, роботодавця і найманого працівника в системі державного управління; встановлено, що ефективність його дії можлива за умов створення належних економічних, законодавчих та податкових інструментів;

– розроблено динамічну модель заробітної плати, що базується на принципах взаємодії основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних виплат. Суть ідеї полягає в тому, що основна заробітна плата встановлюється у вигляді посадових окладів, а додаткова розраховується як установлений процент від прибутку суб’єкта господарювання;

удосконалено:

–     новий підхід до розрахунку продуктивності праці у банківській сфері, що базується на побудові моделі узагальнюючої оцінки; доведено, що оцінка здійснюється за такими показниками, як: навантаження на працівників, показники прибутку й обсягу активів на одного працівника;

–     застосування мотиваційних методів залучення банками нових клієнтів. Суть методів полягає в тому, що частина доходів банку, отриманих від обслуговування нового залученого клієнта, спрямовується на преміювання працівника та надання знижок на обслуговування цього клієнта;

–  категорійно-понятійний апарат державного управління шляхом:

•  визначення поняття “мотивація” в системі державного управління як системи заходів, спрямованих на формування у державного службовця (працівника) вмотивованої поведінки з метою досягнення поставлених цілей через задоволення власних потреб;

•  уточнення поняття “механізм мотивації в системі державного управління” як сукупності організаційно-управлінських заходів та важелів впливу мотиваційного спрямування, що дадуть змогу забезпечити оптимальне відтворення, розподіл і використання фінансових ресурсів, мобілізацію кадрового потенціалу та активізацію його трудової діяльності, спрямованої на досягнення поставлених цілей;

– методологічний підхід щодо вироблення нових депозитних продуктів для фізичних осіб, в основу яких покладено застосування мотиваційних механізмів залучення банками коштів населення;

дістали подальшого розвитку:

– дослідження проблеми мотивації в системі державного управління як на загальнодержавному рівні, так і на рівні окремих (грошово-кредитної, соціальної) сфер діяльності;

– теоретичні підходи до дослідження функцій державного управління шляхом обґрунтування місця мотивації в системі загальних функцій державного управління та побудови моделі взаємозв’язку функцій управлінського циклу, яка включає дві групи функцій: послідовні (планування, організація, мотивація, контроль), які здійснюються дискретно, змінюючи одна одну, та неперервні (аналіз, прийняття управлінських рішень та комунікації), які виконуються постійно протягом усього періоду управління;

– дослідження мотиваційної складової впливу на ефективність державного управління в контексті забезпечення прийнятної збалансованості між невідворотним покаранням і рівнозначним заохоченням у вигляді справедливої й адекватної оплати праці та цільової мотивації державних службовців;

– питання необхідності реформування системи пенсійного забезпечення шляхом поступової відмови від солідарної системи пенсійного забезпечення і переходу до дворівневої системи накопичувального пенсійного забезпечення – загальнообов’язкового накопичувального державного та добровільного недержавного пенсійного забезпечення в рамках застосування системи мотиваційних заходів на рівні держави, роботодавця, працівника;

– теоретичні та методологічні засади посилення мотиваційної функції державного управління шляхом вжиття організаційно-управлінських заходів мотиваційного впливу на підвищення надійності та ефективності діяльності кожного конкретного комерційного банку і запровадження механізму мотивації банківської діяльності, під яким розуміється сукупність мотиваційних заходів держави, спрямованих на підвищення ефективності функціонування банківської системи, та дієвих механізмів мотивації державних службовців (працівників) банківських установ, їх клієнтів.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість результатів дослідження полягає в розробці пропозицій і рекомендацій, що можуть бути використані для вдосконалення механізму мотивації в системі державного управління, а також у практичній та викладацькій діяльності.

Результати досліджень, що стосуються розробки та удосконалення теоретико-методологічних засад механізму мотивації в системі державного управління, можуть застосовуватись органами державного управління в процесі підготовки внутрішніх нормативних документів щодо впровадження механізмів мотивації з метою підвищення ефективності їх діяльності. Практичне використання результатів дослідження в банківському секторі України дасть змогу підвищити ефективність діяльності як банків, так і державних службовців.

Наукові та прикладні результати дисертації були використані під час розробки системи оплати праці у філії “Київське міське відділення Промінвестбанку в м. Києві” (довідка від 16.08.2006 р. № 01/2022); підготовки методичних і нормативних документів Промінвестбанку щодо мотивації працівників і клієнтів банку та маркетингу (довідка від 28.09.2009 р. № 03–13/250); підготовки магістерської програми “Регулювання банківської діяльності” в процесі викладання дисциплін: “Фінансовий менеджмент у банку”, “Маркетинг у банку” та “Безпека банківської діяльності” в ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (довідка від 22.10.2009 р.); під час підготовки: навчальних та науково-методичних матеріалів з дисциплін “Адміністративний менеджмент”, “Корпоративне управління”, “Менеджмент організацій” в Київському національному торговельно-економічному університеті для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” усіх спеціальностей (довідка від 17.11.2009 р. № 2576/35); нормативних та методичних матеріалів щодо мотивації праці Управлінням персоналу Державного казначейства України (довідка від 08.12.2009 р. № 1); навчальних та науково-методичних матеріалів щодо мотивації трудової діяльності з дисципліни “Основи менеджменту” для студентів спеціальності “Організація виробництва” в ДВНЗ “Київський механіко-технологічний коледж” (довідка від 14.12.2009 р. № 517/01–06).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні ідеї і розробки, виконані в межах дисертаційного дослідження, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, методологічні засади й методичні підходи до їх вирішення та практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто.

Апробація результатів дослідження. Найважливіші теоретичні розробки та положення, що виносяться на захист, доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України, використовуються в навчальному процесі, в тому числі при розробці методичних матеріалів.

Теоретичні та практичні результати дослідження апробовані на п’яти науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Освіта і наука без кордонів – 2006” (Дніпропетровськ, 2006); “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007); “Ефективні інструменти сучасних наук – 2008” (Прага, 2008); “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009).

Публікації. За результатами наукових досліджень з теми дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них: у журналах – 7, у збірниках – 2 та у матеріалах наукових конференцій – 5 тез доповідей. У наукових фахових виданнях з державного управління опубліковано 7 статей.  

Cтpyктypa та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи становить 221 сторінку, обсяг основного тексту – 8,7 авторських аркуша. Робота містить 8 рисунків та 12 таблиць. Список використаних джерел налічує 259 найменувань, у тому числі 36 іноземними мовами.