Актуальність теми. Реалізація прав людини в сфері праці та її соціального захисту є ознакою будь-якого демократичного суспільства, країни з соціально орієнтованою економікою. Стратегічний курс на побудову соціальної правової держави, інтегрованої у світовий економічний простір, що обрала Україна, потребує наближення вітчизняної гуманітарної політики до соціальних стандартів, які застосовуються у світовій практиці відносно різних категорій населення і спрямовані на забезпечення гідного життя людини. Однією з категорій, яка є певним індикатором рівня соціальної зрілості держави і суспільства, є інваліди. Проблема забезпечення соціально-професійної реабілітації інвалідів в Україні є вкрай важливою й актуальною, особливо через зростання чисельності інвалідів вкраїні за 1994-2007 роки на 12% та низький рівень зайнятості дорослих інвалідів (15,4%).
Окремі теоретико-методологічні аспекти досліджуваної проблеми розглядались відомими зарубіжними вченими Г.Беккером, Е.Дюркгеймом, Г.Слезингером, Б.Гєнкіним, В.Роіком та ін. Вагомий внесок у дослідження соціально-економічних проблем ринку праці, питань дискримінації окремих категорій громадян в процесі працевлаштування здійснили такі вітчизняні вчені, як О.Амоша, Д.Богиня, О.Грішнова, Н.Борецька, Т.Кір’ян, А.Колот, А.Гриненко, Е.Лібанова, О.Новикова, О.Осауленко, А.Решетнікова та інші. Для практики соціально-професійної реабілітації інвалідів, вирішення питань їх працевлаштування та зайнятості значущими є розробки таких українських вчених ісоціальних працівників, як В. Андрієнко, А.Боровських, О.Вірич, К.Дубич, Л.Колєшня, Ю.Куліков, Б.Машталярчук, О.Мостіпан, В.Назаренко, С.Орішака, В.Савченко, А.Січкар, Т.Черниш та ін.
Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються проблемиінституціонального і методологічного підґрунтя створення цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів, що визначає актуальністьдисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Одеського державного економічного університету МОН України за держбюджетною темою «Розробка концепції управління розвитком людських ресурсів в Україні» (номер державної реєстрації 0105U008969, 2005-2008 рр.), в рамках якої розроблено напрямки удосконалення науково-методичних основ дослідження соціально-професіональної реабілітації інвалідів; тематики НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України (м. Київ), за держбюджетними темами: «Проблеми праці на водному транспорті в контексті соціальних стандартів Європейського союзу» (номер державної реєстрації 0105U006536, 2005 р.), в рамках якої проведено соціологічні дослідження мотивації праці інвалідів і розроблено науково-методичні підходи до атестації робочих місць в частині їх відповідності професійно-кваліфікаційному рівню інваліда; «Участь у розробці Державної типової програми реабілітації інвалідів та Державної програми розвитку системи реабілітації інвалідів» (номер державної реєстрації 0106U007414, 2006 р.), у рамках якої автором здійснено систематизацію методичного забезпечення системи реабілітації інвалідів; відповідно до плану науково-дослідної роботи Мелітопольського державного педагогічного університету «Реструктуризація соціально-економічного потенціалу України та її регіонів в умовах розвитку ринкових відносин» (номер державної реєстрації 0106U013200), у рамках якої автором запропоновано напрямки формування і структуру механізму вдосконалення системи соціально-професійної реабілітації інвалідів.
Мета й задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних основ соціально-професійної реабілітації інвалідів і розробка науково-практичних рекомендацій щодо створення цілісної системи її функціонування.
Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:
дослідити соціальні та інституціональні основи інтеграції інвалідів у суспільне життя;
розробити системний підхід до визначення змісту процесу соціально-професійної реабілітації інвалідів;
визначити науково-теоретичні засади результативного функціонування системи соціально-професійної реабілітації інвалідів;
проаналізувати діючу систему реабілітації інвалідів в Україні;
дослідити стан і місце професійної підготовки інвалідів у системі їх реабілітації;
проаналізувати динаміку працевлаштування та зайнятості в системі соціально-професійної реабілітації інвалідів;
запропонувати напрями формування цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів;
розробити пропозиції щодо удосконалення інституціонального та фінансового забезпечення системи реабілітації інвалідів;
визначити напрямки удосконалення системи професійної підготовки інвалідів;
розробити заходи щодо стимулювання створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Об’єктом дослідження є процеси соціально-професійної реабілітації інвалідів на макро- і мікрорівнях.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-економічні основи системи соціального захисту інвалідів, інституціональні та організаційно-економічні засади механізму соціально-професійної реабілітації інвалідів.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, наукові праці провідних вчених галузі соціальної економіки і політики, соціального захисту, а також соціальних працівників з питань професійної реабілітації інвалідів. В роботі застосовано діалектичний метод наукового пізнання, системний методологічний підхід до дослідження процесу соціально-професійної реабілітації, методиструктурно-функціонального аналізу (для визначення структури та функцій системи реабілітації), економіко-статистичного аналізу (для оцінки стану та рівня професійного та фахового навчання інвалідів, стану їх працевлаштування та зайнятості), методи порівняльного аналізу (для визначення відповідності вітчизняного законодавства в сфері соціального захисту інвалідів міжнародним соціальним стандартам), методи економіко-математичного моделювання і прогнозування (для розрахунку прогнозних значень чисельності пенсіонерів-інвалідів та кількості вільних робочих місць для інвалідів), метод соціологічного дослідження (при обґрунтуванні необхідності створення Міжвідомчої координаційної ради з питаньсоціально-професійної реабілітації інвалідів).
Інформаційною основою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, Головних управлінь праці та зайнятості населення обласних державних адміністрацій, матеріали звітів з науково-дослідної роботи НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України (м. Київ) стосовно проблем соціального захисту та зайнятості малозахищених верств населення, дані реабілітаційних центрів, результати власних досліджень автора.
