ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЧИННИК ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Процеси адаптації підприємства до динаміки макроекономічної ситуації, ринкової кон‘юнктури, державного регулювання впливають на зайнятість працюючих через зміни в системі робочих місць. Отже, дослідження закономірностей відтворення системи робочих місць підприємства є необхідною передумовою розуміння рушійних сил і чинників розвитку зайнятості його працівників. 

В роботах вітчизняних і російських дослідників Н.В Анішиної, І.К.Бондар, В.С.Васильченка, О.А. Грішнової, О.С.Ємельянова, Т.А.Заяць, С.П. Калініної, Л.Г. Колєшні, Е.М. Лібанової, І.А. Малмигіна, Ю.М. Маршавіна, В.В.Онікієнка, В.М. Петюха, І.Л. Петрової, В.О. Покрищука, О.Ю. Рудченка, В.А. Савченка, Г.Е. Слєзінгера, М.В. Шаленко, Л.С.Шевченко, Р.А.Яковлєва та інших проблеми створення робочих місць розглядаються в контексті досягнення повної та продуктивної зайнятості, збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці, вдосконалення державної політики зайнятості. Західні науковці Р.Аткінсон, Дж. Бігель, Дж. Л. Ріггс досліджували процеси відтворення робочих місць підприємства в контексті пошуку резервів підвищення продуктивності праці, А. Алчіан, Дж.Лонг, Р. Дж. Еренберг, Р. С. Сміт, – циклічних коливань рівня зайнятості та взаємодії попиту і пропозиції на ринку праці. При цьому вплив відтворення робочих місць на зайнятість, особливо його мікроекономічні аспекти, досліджені ще недостатньо. Зазначене обумовило актуальність вибраної теми, об‘єкта та предмета дослідження, обґрунтування мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційної роботи знайшли відображення в науково-дослідних роботах НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці України і НАН України. Зокрема, «Комплексний аналіз та прогнозування тенденцій у створенні робочих місць в Україні» (номер державної реєстрації 0104U003996), де особисто автором досліджені функціональні залежності між обсягами та структурою капіталовкладень і масштабами створення робочих місць у вітчизняній економіці; «Розробка організаційно-економічного механізму державного регулювання процесів створення нових робочих місць в Україні» (номер державної реєстрації 0105U003914), де автором досліджені процеси, що опосередковують зв‘язок між створенням робочих місць і динамікою показників повноти і продуктивності зайнятості; «Створення нових робочих місць на перспективний період на основі інноваційної моделі розвитку» (номер державної реєстрації 0107U005654), де особисто автором розроблені пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання створення робочих місць.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання відтворення системи робочих місць підприємства як чинника продуктивної зайнятості.

Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено такі науково-прикладні завдання:

 – сформульовано визначення «робочого місця» як облікової одиниці для оцінки масштабів сфери докладання праці та достатніх ознак створення робочого місця;

– вдосконалено методичні принципи оцінки строків існування робочого місця та узгодженості функціонування системи робочих місць із параметрами використання праці робітників;

– обґрунтовано закономірності відтворення системи робочих місць і сформовано методичні принципи регулювання його впливу на зайнятість;

– визначено домінуючі тенденції відтворення системи робочих місць вітчизняних підприємств і здійснено типізацію цих процесів, обґрунтовано можливості підвищення збалансованості кількості, структури робочих місць і параметрів їх використання із чисельністю, структурою та обсягами фонду робочого часу робітників;

– розроблено методичне забезпечення планування збалансованого відтворення зайнятості робітників і системи робочих місць підприємства;

– вдосконалено пріоритети та принципи надання державної підтримки створенню робочих місць на ґрунті поглиблення розуміння передумов позитивного впливу відтворення системи робочих місць підприємства на масштаби зайнятості й продуктивність праці.

Об‘єктом дослідження є процеси забезпечення ефективного відтворення системи робочих місць і зайнятості на вітчизняних підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні засади і прикладне методичне забезпечення планування та державного регулювання відтворення системи робочих місць вітчизняних підприємств як чинника продуктивної зайнятості населення.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених досліджень стали мікроекономічні моделі, що розглядають підприємство як виробничу функцію і як систему контрактів, понятійний апарат і принципи дослідження зайнятості, розроблені вітчизняними та закордонними науковцями. У дисертації використано загальнонаукові (сходження від абстрактного до конкретного, структурно-функціональний, узагальнення та порівняльного аналізу) і спеціальні  методи. Зокрема, для оцінки впливу процесів відтворення системи робочих місць на масштаби сфери докладання праці обстежених підприємств і продуктивність праці їх персоналу використовувались методи факторного аналізу; для типізації процесів відтворення робочих місць – методи групування і дисперсійного аналізу, що дозволили визначити типові параметри відтворення системи робочих місць обстежених підприємств; для поглиблення розуміння передумов позитивного впливу відтворення системи робочих місць підприємства на масштаби зайнятості та продуктивність праці – методи кореляційного аналізу і групування, що забезпечили обґрунтований вибір показників господарської діяльності, розміри яких безпосередньо пов‘язані з параметрами відтворення системи робочих місць.

Теоретичною та інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти, статистична звітність обстежених підприємств, статистичні видання Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Міністерства праці та соціальної політики України, періодичні наукові видання, монографії вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали досліджень, проведених за участю автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому

вперше:

– розроблено теоретичні засади використання показника пропорційності обсягів витрат праці робітників і витрат часу роботи обладнання та устаткування робочих місць для планування таких обсягів створення фізичних робочих місць і залучення додаткової робочої сили, що забезпечують їх збалансоване відтворення;

удосконалено:

– методичні положення щодо визначення робочого місця і принципи обліку та аналізу руху робочих місць на підприємстві, зокрема, розроблено визначення робочого місця як сукупності організаційно-технічних передумов реалізації трудового потенціалу особи, що відповідає сучасній парадигмі розуміння відносин зайнятості та створює єдину методологічну базу для формування визначень фізичного і економічного робочого місця;

– методичні підходи щодо обліку створених робочих місць, які передбачають оцінку обсягів створення робочих місць за кількістю організаційно відокремлених комплексів трудових операцій, що протягом зміни чи значної частини її тривалості мають виконуватись одним працівником, завдяки чому підвищується універсальність обліку робочих місць;

набули подальшого розвитку:

– методичні принципи оцінки впливу відтворення системи робочих місць на зайнятість персоналу підприємства, з використанням двохетапної моделі зв‘язку відтворення системи робочих місць і зайнятості, яка дозволила визначити два періодично змінювані напрями впливу параметрів відтворення системи робочих місць на зайнятість, врахування яких сприятиме зростанню якості планування створення робочих місць;

– класифікація типів відтворення системи робочих місць, для чого виділено чотири типи відтворення системи робочих місць за характером впливу на зайнятість працівників, що дозволило підвищити відповідність важелів державного сприяння створенню робочих місць  потребам вітчизняних підприємств;

– методичні принципи регулювання відтворення системи робочих місць і чисельності працівників підприємства, які виходять з того, що скорочення масштабів сфери докладання праці є природною характеристикою для певних етапів відтворювального циклу системи робочих місць підприємства і має оцінюватись залежно від динаміки резервів зростання чисельності зайнятих без створення нових фізичних робочих місць і відношення витрат праці робітників до часу роботи обладнання та устаткування робочих місць (коефіцієнту пропорційності), що дозволило розширити коло підприємств, яким має надаватись державна допомога зі створення робочих місць;

– принципи диференціації масштабів і форм надання державної підтримки створенню робочих місць, які дозволяють врахувати соціально-економічний ефект функціонування робочого місця для вибору форм державного сприяння досягненню повної, продуктивної зайнятості.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені автором процедури та алгоритми аналізу збалансованості кількості, структури і режимів використання робочих місць із чисельністю, структурою та обсягами витрат робочого часу робітників використовуються в діяльності Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (довідка № 42-42.2/1966 від 03.04.2007р.); дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ’’Укртрансгаз’’ (довідка №3603/5 від 27.03.2007р.); Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської державної адміністрації (довідка № 045-1840 від 04.12.2007р.); Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці і соціальної політики України  (довідки про впровадження № 190/022 від 02.12.2004р. та № 190/021 від 02.12.2004р.) і НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці України і НАН України (довідка № 05/4 – 339 від 27.06.2008р.), а також в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 27.05.08р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно. Із статей, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: «Управление занятостью в условиях трансформации экономики Украины» (Київ, 2001), «Науковий потенціал світу» (Дніпропетровськ, 2004р.), «Економіка: проблеми теорії і практики» (Дніпропетровськ, 2005р.), «Економіка України: соціальна аспекти інноваційного розвитку» (Київ, 2007) та «Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть» (Київ, 2007).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 15 наукових працях загальним обсягом 9,0 д.а., з яких 7,8 д.а. належить особисто дисертанту, в тому числі дві – в колективних монографіях, 10 статей у фахових виданнях (загальний обсяг 5,9 д.а., з яких особисто автору належить 4,9 д.а.), три – в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг роботи 161 стор. В дисертації розміщено 19 таблиць на 27 стор., 6 рисунків на 6 стор., два додатки на 7 стор. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел на 12 стор., який містить 151 найменування.