1) ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначається її зв’язок із науковими програмами і планами, ступінь її наукової розробки, обґрунтовується об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження, наукова новизна, формулюються теоретичні й загально-методологічні основи роботи, окреслюється теоретичне і практичне значення одержаних результатів, що виносяться на захист, надана інформація про апробацію результатів дослідження та їх публікацію в наукових виданнях, структуру і обсяг роботи.
Розділ 1 „Теоретико-правові засади адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державної влади в Україні щодо протидії проступкам у сфері господарювання” складається з трьох підрозділів.
Підрозділ 1.1. „Ґенеза органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” присвячено дослідженню становлення та розвитку органів державної влади, уповноважених протидіяти проступкам у сфері господарювання, що має досить складний та тривалий шлях, який об’єктивно відтворює характер і динаміку соціально-економічних, політичних і правових змін у суспільстві.
Проведено дослідження розвитку органів державної влади, уповноважених протидіяти проступкам у сфері господарювання, та виокремлено такі періоди їхнього становлення: перший (від зародження державності до середини ХV століття) – період Київської Русі та панування Золотої Орди; другий (середина ХV століття – кінець ХVІІІ століття) – перебування більшості сучасної території України під владою Литви, Польщі (потім Речі Посполитої) та доба визвольних змагань; третій (кінець ХVІІІ століття – 1917 рік) – період характеризується перебуванням території України у складі Російської, Австро-Угорської та Османської імперії; четвертий (від 1917 року до сьогодні) – період характеризується радянським стилем управління. Кожен із названих періодів характеризується особливостями адміністративно-правового становища органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання, оскільки в різні часи територія України перебувала у складі різних держав, законодавство яких безпосередньо мало визначальний вплив на становлення органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання.
Критерієм розмежування історичних періодів було обрано ступінь централізованості управління у сфері господарювання в конкретний історичний період розвитку державності на території сучасної України.
У підрозділі 1.2. „Поняття та складові адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” розглянуто проблему визначення адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання.
На основі проведеного дослідження визначено складові адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання, до яких запропоновано віднести нормативно-правове забезпечення та інформаційно-аналітичне забезпечення.
Встановлено, що проступок у сфері господарювання – це винне, протиправне діяння фізичної або юридичної особи, яке посягає на встановлений порядок управління та за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Надано авторське бачення протидії проступкам у сфері господарювання, під яким розуміється комплекс заходів, спрямованих на попередження, профілактику та припинення проступків у сфері господарювання, що здійснюється уповноваженими органами з метою забезпечення економічної безпеки.
Зроблено висновок, що адміністративно-правове забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання – це система правових заходів, спрямованих на попередження, профілактику та припинення проступків у сфері господарювання, шляхом здійснення правоохоронної діяльності відповідними органами державної влади, з метою забезпечення економічної безпеки держави.
У підрозділі 1.3. „Характеристика причин та умов, що сприяють вчиненню проступків у сфері господарювання” здійснено аналіз причин та умов вчинення проступків у сфері господарювання.
Надано авторське визначення причин та умов, що сприяють виникненню, поширенню та вчиненню проступків у сфері господарювання, під якими слід розуміти сукупність негативних соціальних та економічних явищ і процесів, які у взаємодії між собою сприяють прояву даних протиправних діянь з метою незаконного матеріального збагачення.
Встановлено, що причини та умови сприяння виникненню, поширенню та вчиненню проступків у сфері господарювання можна класифікувати за джерелом виникнення на:
соціально-економічні (джерелом виникнення є недостатньо розвинена економіка держави, що, у свою чергу, сприяє виникненню соціальної незахищеності населення);
організаційно-управлінські (джерелом виникнення є недосконала державна система регулювання економічними процесами в країні);
правові (джерелом виникнення є відсутність правового механізму ефективного регулювання та забезпечення економічної безпеки держави та суспільства);
соціально-психологічні (джерелом виникнення є відсутність правового виховання суспільства, прагнення суспільства до швидкого матеріального збагачення).
Розділ 2 „Правові основи забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. „Адміністративно-правовий статус органів державної влади як суб’єктів протидії проступкам у сфері господарювання” розкрито адміністративно-правовий статус органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної податкової служби та Державної митної служби як суб’єктів протидії проступкам у сфері господарювання.
Визначено, що адміністративно-правовий статус органів державної влади – це комплекс нормативно визначених прав та обов’язків, а також обов’язок нести відповідальність за протиправні діяння у зв’язку з виконанням покладених на них обов’язків.
Запропоновано класифікацію прав та обов’язків цих органів щодо протидії проступкам у сфері господарювання, при цьому виділено їх у три групи, а саме: інформаційні, профілактичні та забезпечувальні.
Запропоновано внести зміни до Закону України „Про прокуратуру”, шляхом виключення ст.ст. 20, 35 та доповнити Закон окремим розділом „Обов’язки і права прокуратури”, який складатиметься з двох статей – „Основні обов’язки працівників прокуратури” та „Права працівників прокуратури”.
У підрозділі 2.2. „Нормативно-правове забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” на підставі комплексного аналізу чинного законодавства України, наукової правничої літератури, результатів правозастосовної практики розглянуто нормативно-правове забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання.
Встановлено, що нормативно-правове забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання – це комплекс відповідних нормативно-правових актів, норми яких спрямовані на забезпечення належної організації діяльності органів державної влади щодо ефективної протидії проступкам у сфері господарювання.
Зазначено, що основною метою нормативно-правового забезпечення органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання як на законодавчому, так і на підзаконному рівнях є належна організація ефективного вирішення покладених на них завдань щодо протидії проступкам у сфері господарювання. Відповідно до цього, розробка узгоджених планів нормотворчої діяльності з метою усунення виявлених недоліків, систематизація нормативно-правових актів за галузями права повинна відповідати Концепції розвитку правових засад запобігання та протидії проступкам у сфері господарювання, яку ми пропонуємо розробити та затвердити Указом Президента України. Вона повинна складатись з таких розділів: Розділ І. Загальні положення; Розділ ІІ. Діяльність органів щодо вирішення проблем, на розв’язання яких спрямована Концепція; Розділ ІІІ. Аналіз причин та умов виникнення проблем та обґрунтування необхідності її розв’язання; Розділ ІV. Мета Концепції; Розділ V. Проблеми та шляхи їх розв’язання, строки виконання Концепції; Розділ VІ. Очікувані результати виконання Концепції та її ефективність; Розділ VІІ. Фінансові, матеріально-технічні, трудові ресурси, необхідні для виконання Концепції.
У підрозділі 2.3. „Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” на підставі комплексного аналізу результатів правозастосовної практики розглянуто інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання.
Встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання – це комплексне забезпечення органів державної влади організаційними, правовими, технічними та технологічними заходами, засобами та методами, призначеними для збирання, обробки, зберігання, передачі інформації з постійним її аналізуванням щодо протидії проступкам у сфері господарювання.
Зазначено, що основною метою інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання є отримання необхідної інформації та проведення відповідного аналізу для прийняття управлінських рішень щодо належної організації ефективного попередження, припинення та профілактики проступків у сфері господарювання.
У свою чергу, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання виконує дві основні функції, а саме:
інформаційна, яка спрямована на комплексне забезпечення організаційних, правових, технічних і технологічних заходів, засобів та методів, призначених для збирання, обробки, зберігання, передачі інформації щодо протидії проступкам у сфері господарювання.
аналітична, яка визначається, як дослідницька функція в управлінні органами державної влади, без якої науково організувати їхню діяльність неможливо.
Запропоновано під інформацією в діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання розуміти відомості про: зазначені проступки; суб’єктів вчинення зазначених проступків; причини та умови, що сприяють вчиненню поступків цієї спрямованості.
Розділ 3 „Пріоритетні напрями вдосконалення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” включає два підрозділи.
У підрозділі 3.1. „Зарубіжний досвід забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” узагальнено досвід правового регулювання забезпечення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання на підставі аналізу нормативно-правових актів і результатів правозастосовної практики досвіду інших держав, зокрема провідних країн-членів ЄС, США та держав пострадянського простору – Російської Федерації, Молдови, Казахстану та інших. Окрему увагу приділено правоохоронній діяльності Інтерполу у досліджуваній сфері.
Запропоновано постійно підвищувати рівень кваліфікації працівників органів державної влади з обов’язковим урахуванням розвитку інформаційних технологій, що надало б змогу вчасно попередити та уникнути помилок під час прийняття управлінських рішень щодо протидії проступкам у сфері господарювання. Налагодження всіма гілками державної влади ефективної співпраці з відповідними державними органами кран-учасниць СНД та країн ЄС шляхом розроблення спільної Концепції міжнародної взаємодії державних органів економічної спрямованості України з органами, уповноваженими протидіяти проступкам у сфері господарювання. Прийняття цієї Концепції сприяло б більш ефективній спільній діяльності з підписання відповідних правових актів щодо комплексної взаємодії,
Враховуючи досвід США, запропоновано створення спеціального підрозділу при центральному органі виконавчої влади, а саме – Міністерстві економіки, уповноваженого здійснювати належну боротьбу з проступками у сфері господарювання, одним із основних повноважень якого став би аналіз динаміки поширення проступків у сфері господарювання та подання опрацьованих пропозицій щодо їх запобігання до урядових структур для ухвалення відповідних рішень.
У підрозділі 3.2. „Удосконалення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання” розглянуто основні напрями вдосконалення діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання, сформульовано ключові проблеми та власне бачення шляхів їх вирішення.
Запропоновано внести зміни до Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, в якому окремою статтею „Взаємодія органів державного нагляду (контролю)” відзначити: правові підстави і порядок взаємодії органів державної влади, уповноважених здійснювати протидію проступкам у сфері господарювання; правові та організаційні основи здійснення контрольної та правоохоронної діяльності щодо запобігання та протидії не тільки економічній злочинності, а й проступкам у сфері господарювання з метою захисту економічних прав та інтересів суспільства і держави; порядок контролю і нагляду за їх діяльністю; правовий статус працівників, органів та підрозділів, що здійснюють запобігання та протидію проступкам у сфері господарювання, та їх соціальні гарантії.
Обґрунтовано необхідність створення при Міністерстві економіки України автоматизованої інформаційно-пошукової системи економічної спрямованості.
| 
