АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ І ДИСЦИПЛІНИ В ОВС УКРАЇНИ




  • скачать файл:
Название:
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ І ДИСЦИПЛІНИ В ОВС УКРАЇНИ
Альтернативное Название: Административно-правовые основы деятельности подразделений ВНУТРЕННЕЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ ЗАКОННОСТИ И ДИСЦИПЛИНЫ В ОВД УКРАИНЫ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації та публікації.


Розділ 1 «Загальна характеристика законності та дисципліни в ОВС та роль підрозділів внутрішньої безпеки щодо їх забезпечення» присвячено з’ясуванню сутності та значення законності і дисципліни в ОВС, визначенню системи суб’єктів, які забезпечують законність і дисципліну в ОВС та місця серед них підрозділів внутрішньої безпеки, характеристиці службового правопорушення як фактора, який дестабілізує законність і дисципліну в ОВС, та ролі підрозділів внутрішньої безпеки щодо його протидії, аналізу правових основ забезпечення законності і дисципліни в ОВС.


У підрозділі 1.1 «Сутність та значення законності і дисципліни в ОВС» запропоновано авторське визначення понять «службова дисципліна» та «законність».


Наголошено на значенні дисципліни та законності в ОВС, виокремлено загальні ознаки законності і дисципліни, а також відмітні ознаки зазначених понять. Зокрема встановлено, що: 1) дисципліна порівняно з законністю значно ширша за змістом, оскільки передбачає дотримання вимог, які містяться навіть в усних наказах та розпорядженнях керівників та начальників усіх рівнів; 2) на відміну від законності дисципліна в переважній більшості випадків стосується дотримання вимог з питань внутрішнього розпорядку (підлеглість, субординація, робочий час, час відпочинку, навантаження тощо), через що найчастіше має внутрішньо-організаційне спрямування, а законність – переважно зовнішнє; 3) вимоги щодо дотримання дисципліни, як правило, передбачені підзаконними актами, зокрема відомчими (винятком із правила є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України), у той час як вимоги законності здебільшого встановлюються загальнодержавними правовими актами; 4) вимоги дисципліни на відміну від вимог законності поширюються на позаслужбові відносини і мають у деяких випадках яскраво виражений морально-етичний характер.


У підрозділі 1.2 «Система суб’єктів, які забезпечують законність і дисципліну в ОВС та місце серед них підрозділів внутрішньої безпеки» запропоновано авторське формулювання поняття «суб’єкти забезпечення законності і дисципліни в ОВС», визначено особливості таких суб’єктів, а також запропоновано практично значимі критерії їх класифікації. Зокрема суб’єктів забезпечення законності і дисципліни в ОВС класифіковано за: 1) за організаційним відношенням до ОВС; 2) залежно від кількісного складу; 3) залежно від мети їх утворення та діяльності; 4) залежно від напрямку службової діяльності, яка перевіряється.


Наголошено, що основна відмінність підрозділів внутрішньої безпеки від інших суб’єктів, які забезпечують законність і дисципліну в ОВС, полягає у тому, що їх діяльність здійснюється у двох напрямках, один з яких полягає у попередженні службових правопорушень серед працівників ОВС, другий – у забезпеченні безпеки діяльності органів, підрозділів, служб та окремих працівників ОВС а також їх близьких родичів від протиправних посягань і загроз. Зазначені напрямки діяльності підрозділів внутрішньої безпеки взяті дисертантом за основу для більш детальної їх характеристики та встановлення особливостей порівняно з іншими суб’єктами, які забезпечують законність і дисципліну в ОВС України.


У підрозділі 1.3 «Поняття службового правопорушення як фактора, який дестабілізує законність і дисципліну в ОВС, та роль підрозділів внутрішньої безпеки щодо його протидії» запропоновано авторське визначення поняття службового правопорушення.


Проведений аналіз дисциплінарних та адміністративних проступків, матеріальних і цивільних правопорушень та злочинів, які охоплюються поняттям «службове правопорушення», дав змогу встановити його спеціальні ознаки.


 Обґрунтовано, що роль підрозділів внутрішньої безпеки у протидії службовим правопорушенням визначається тим, що зазначені підрозділи, по-перше, спеціально утворені для попередження службових правопорушень серед працівників ОВС, оскільки таке попередження є одним із їх основних завдань, у зв’язку з чим вони вивчають стан забезпечення внутрішньої безпеки в територіальних і транспортних підрозділах та вносять пропозиції щодо його вдосконалення; здійснюють гласні, негласні пошукові заходи із застосуванням оперативних та оперативно-технічних заходів; збирають інформацію про негативні прояви кримінального характеру серед особового складу органів внутрішніх справ, здійснюють її аналіз і перевірку; здійснюють оперативно-розшукові заходи щодо виявлення службових правопорушень; проводять дізнання та службові розслідування за фактами службових правопорушень; по-друге, виявляють та усувають причини і умови, що сприяють службовим правопорушенням; по-третє, вживають відповідних заходів реагування у разі виявлення факту службового правопорушення.


Підрозділ 1.4 «Правові основи забезпечення законності і дисципліни в ОВС» присвячено аналізу системи різноманітних за змістом, формою та процедурою прийняття правових актів, які містять норми права та у зв’язку з цим тягнуть за собою певні юридичні наслідки.


До ознак правових актів з питань забезпечення дисципліни та законності в ОВС віднесено таке: 1) вони є різновидом владних рішень, як правило, управлінських; 2) тягнуть за собою певні юридичні наслідки; 3) їх різноманітність, свідченням чого є велика кількість обраних нами критеріїв для їх класифікації; 4) спрямовані на досягнення конкретного результату (встановлення, зміну чи припинення правовідносин); 5) за їх допомогою забезпечується необхідна (дисциплінована та законна) поведінка працівників ОВС, оскільки вони встановлюють певні правила поведінки – приписи, дозволи, заборони; 6) приймаються певними суб’єктами і лише в межах їх компетенції та у відповідній формі.


У підрозділі запропоновано критерії класифікації правових актів з питань забезпечення дисципліни та законності в ОВС, серед яких: юридична сила; сфера дії; кількість суб’єктів права (правовідносин), яким вони адресовані; напрями правового регулювання; суб’єкт їх прийняття; тривалість дії; гласність; назва; характер правових норм, які в них містяться; форма вираження.


Розділ 2 «Правові та організаційні засади діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення законності і дисципліни в ОВС України» присвячено уточненню особливостей діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення законності і дисципліни в ОВС України, визначенню засобів, умов, форм та методів забезпечення законності і дисципліни підрозділами внутрішньої безпеки, характеристиці сутності та напрямків організації діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення дисципліни і законності в ОВС.


У підрозділі 2.1 «Особливості діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення законності і дисципліни в ОВС України» наголошено, що вони обумовлені, в першу чергу, специфікою їх правового статусу, який визначено як систему закріплених у нормативно-правових актах ознак, котрі визначають їх роль, місце та призначення у системі суб’єктів, що забезпечують законність та дисципліну в ОВС, вказують на їх відмінність від інших суб’єктів та порядок взаємовідносин між ними.


До елементів правового статусу підрозділів внутрішньої безпеки віднесено: мету їх утворення та діяльності, завдання, функції, обов’язки, права, відповідальність, особливості організаційно-структурної будови та взаємовідносин. Будь-який із вказаних елементів спрямований на нормативне забезпечення двох напрямків (сфер) діяльності підрозділів внутрішньої безпеки, одна з яких полягає у попередженні службових правопорушень серед працівників ОВС, друга – у забезпеченні безпеки діяльності органів, підрозділів, служб та окремих працівників ОВС, а також їх близьких родичів від протиправних посягань і загроз.


У підрозділі 2.2 «Засоби забезпечення законності і дисципліни в діяльності підрозділів внутрішньої безпеки ОВС України» такими названа сукупність здійснюваних відповідно до покладених на ці підрозділи завдань, функцій та наданих повноважень дій (діяльності) з метою забезпечення безпеки органів, підрозділів, служб та окремих працівників ОВС, їх близьких родичів від протиправних посягань і загроз, з одного боку, та попередження службових правопорушень серед працівників ОВС – з другого.


До засобів забезпечення законності та дисципліни в органах внутрішніх справ, які використовують підрозділи внутрішньої безпеки, віднесено контроль, нагляд та розгляд звернень громадян.


Встановлено особливості використання (реалізації) названих засобів забезпечення законності і дисципліни підрозділами внутрішньої безпеки ОВС України.


У підрозділі 2.3 «Умови, форми та методи забезпечення законності і дисципліни підрозділами внутрішньої безпеки» перші об’єднано у такі групи: правові, службово-професійні, матеріально-технічні, організаційні та ідеологічні, та охарактеризовано їх особливості


Форми діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення законності і дисципліни в ОВС визначено як сукупність окремих дій, які мають чітке зовнішнє вираження, здійснюються у межах наданих їм повноважень для досягнення загальної мети, і можуть бути підставою настання чи ненастання правових наслідків.


У підрозділі наведено перелік правових та неправових форм забезпечення підрозділами внутрішньої безпеки законності та дисципліни в ОВС.


Запропоновано перелік основних форм переконання та примусу, які використовують підрозділи внутрішньої безпеки з метою забезпечення законності та дисципліни в ОВС.


Підрозділ 2.4 «Напрямки організації діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення дисципліни і законності в ОВС» присвячено окресленню таких напрямків як сукупності різноманітних за формами, суб’єктним складом та правовими наслідками дій, що носять забезпечувальний характер.


До напрямків організації діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо законності та дисципліни в ОВС віднесено: визначення організаційної структури підрозділів внутрішньої безпеки, їх штатної чисельності, розподіл завдань, функцій і повноважень між окремими підрозділами внутрішньої безпеки та їх працівниками, визначення порядку взаємовідносин між ними; кадрове, інформаційне, документаційне та матеріально-фінансове забезпечення їх діяльності; планування їх службової діяльності; підготовка та проведення нарад та інших масових заходів за участю трудових колективів; надання методичної та практичної допомоги підпорядкованим підрозділам; визначення загальних засад та конкретних форм взаємодії та координації з іншими суб’єктами забезпечення законності та дисципліни в ОВС.


 


ВИСНОВКИ


 


У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в тому, що на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначено сутність та особливості діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення законності і дисципліни в ОВС України, сформульовано низку пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових засад діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення законності і дисципліни в ОВС.


1.    Насамперед акцентовано увагу на тому, що діяльність підрозділів внутрішньої безпеки здійснюється у двох напрямках, один з яких полягає у виявленні та попередженні службових правопорушень серед працівників ОВС, другий – у забезпеченні безпеки діяльності органів, підрозділів, служб та окремих працівників ОВС, а також їх близьких родичів від протиправних посягань і загроз. І саме другий напрямок, на нашу думку, повинен бути пріоритетним у їх діяльності, що підтверджується самою назвою цих підрозділів – «підрозділи внутрішньої безпеки» та практикою діяльності відповідних підрозділів у розвинутих зарубіжних країнах. Вказане безпосередньо стосується і методів діяльності підрозділів внутрішньої безпеки, серед яких мають домінувати охоронні, захисні, профілактичні та забезпечувальні, а не примусові чи каральні методи.


2.    Службову дисципліну в ОВС визначено як дотримання особами рядового і начальницького складу вимог, які містяться у законодавчих та підзаконних актах, а також наказах начальників ОВС усіх рівнів з питань їх службової та позаслужбової діяльності. Основна відмінність запропонованого нами поняття службової дисципліни полягає у тому, що воно: по-перше, охоплює усі законодавчі та підзаконні акти (як нормативні, так і індивідуальні), які стосуються їх службової та позаслужбової діяльності; по-друге, охоплює накази керівників та начальників усіх рівнів, адже невиконання усного наказу чи розпорядження будь-якого із начальників також безспірно визнається порушенням службової дисципліни; по-третє, передбачає дотримання морально-етичних вимог.


3.    Законність в діяльності ОВС визначено як такий режим їх функціонування, під час якого забезпечується точне і неухильне додержання і виконання правових актів різної юридичної сили всіма службами (підрозділами), а також окремими працівниками ОВС під час виконання покладених на них службових завдань, функцій, обов’язків та реалізації наданих їм службових прав.


4.    У ході порівняння ознак дисципліни та законності дисертантом доведено наступне: 1) дисципліна на відміну від законності є значно ширшою за змістом, оскільки передбачає дотримання вимог, які містяться навіть в усних наказах та розпорядженнях керівників та начальників усіх рівнів; 2) на відміну від законності дисципліна в переважній більшості випадків стосується дотримання вимог з питань внутрішнього розпорядку (підлеглість, субординація, робочий час, час відпочинку, навантаження тощо), через що здебільшого має внутрішньо-організаційне спрямування, а законність – переважно зовнішнє; 3) вимоги щодо дотримання дисципліни, як правило, встановлюються підзаконними актами, зокрема відомчими (винятком із правила є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України), у той час як вимоги законності здебільшого передбачені загальнодержавними правовими актами; 4) вимоги дисципліни на відміну від вимог законності поширюються на позаслужбові відносини і мають у деяких випадках яскраво виражений морально-етичний характер.


5.    Суб’єктів забезпечення дисципліни та законності в ОВС визначено як систему зовнішніх та внутрішніх органів (служб, підрозділів, організацій) чи окремих осіб, які безпосередньо чи опосередковано здійснюють спостереження, перевірку та аналіз дотримання (виконання) працівниками ОВС вимог законодавчих та підзаконних актів під час їх службової та позаслужбової діяльності, в передбачених випадках притягують винних до відповідальності.


6.    Суб’єктів, які забезпечують дисципліну та законність в ОВС, класифіковано за такими критеріями: 1) за організаційним відношенням до ОВС: а) зовнішні, тобто ті, які не входять до організаційно-штатної структури ОВС; б) внутрішні, які належать до організаційно-штатної структури ОВС; 2) залежно від кількісного складу: а) колективні; б) індивідуальні; 3) залежно від мети їх утворення та діяльності: а) ті, що спеціально утворені для контролю за станом дисципліни та законності в ОВС; б) ті, для яких забезпечення дисципліни та законності є одним із завдань; 4) залежно від напрямку службової діяльності, яка перевіряється: а) суб’єкти, які перевіряють дотримання дисципліни та законності за усіма напрямами службової діяльності; б) суб’єкти, які перевіряють дотримання дисципліни та законності у певній сфері службової діяльності.


7.    Службове правопорушення визначено як протиправне, винне невиконання або неналежне виконання особою рядового або начальницького складу вимог службової дисципліни та законності, яке тягне за собою дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.


8.    Правовий статус підрозділів внутрішньої безпеки окреслено як систему закріплених у нормативно-правових актах ознак, які визначають їх роль, місце та призначення у системі суб’єктів, що забезпечують законність та дисципліну в ОВС, вказують на їх відмінність від інших суб’єктів та порядок взаємовідносин між ними. До елементів правового статусу підрозділів внутрішньої безпеки дисертантом віднесено: мету їх утворення та діяльності, завдання, функції, обов’язки, права, відповідальність, особливості організаційно-структурної будови та взаємовідносин.


9.     Основними формами переконання, які повинні використовувати підрозділи внутрішньої безпеки з метою забезпечення законності та дисципліни серед персоналу ОВС, охорони та захисту органів внутрішніх справ та їх працівників від протиправних посягань та загроз, мають бути такі: проведення профілактичних заходів серед персоналу ОВС; заохочення осіб, які сприяють їх професійній діяльності; інформування персоналу ОВС про кількість та види скоєних службових правопорушень, про результати розгляду справ про такі правопорушення; виховання персоналу ОВС у дусі чіткого дотримання вимог законодавчих та підзаконних актів; роз’яснення вимог нормативних актів щодо дотримання законності та дисципліни.


10.  Забезпечуючи законність та дисципліну в ОВС, працівники підрозділів внутрішньої безпеки можуть застосовувати такі види примусу: вимагати припинення протиправних дій; перевіряти документи; знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації; оглядати речі, у необхідних випадках проводити особистий огляд; безперешкодно входити на територію та до приміщень ОВС; вилучати речі і документи; проводити операції щодо припинення службових правопорушень; здійснювати проникнення в злочинну групу; застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, а в необхідних випадках використовувати зброю.


11.  Організацію діяльності підрозділів внутрішньої безпеки щодо забезпечення дисципліни та законності в ОВС запропоновано визначити як сукупність різноманітних за напрямками і формами, суб’єктним складом та правовими наслідками дій, які носять забезпечувальний характер.


 


12.  У дисертації обґрунтовано доцільність внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, зокрема до: Конституції України, Закону України «Про міліцію»; Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України; Кодексу України про адміністративні правопорушення; Наказу МВС України № 746 від 26 липня 2002 р. «Про зниження або скасування надбавок і доплат стимулюючого характеру при отриманні дисциплінарного стягнення»; Положень (Типових положень) про підрозділи роботи з персоналом; Положення про інспекцію по особовому складу органів внутрішніх справ; Інструкції з проведення комплексних інспектувань та контрольних перевірок органів і підрозділів внутрішніх справ України; Положення про наставництво в органах внутрішніх справ України; Положення про Департамент внутрішньої безпеки МВС.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА