АУДИТ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

         Актуальність теми.

Прагнення вітчизняної економіки до європейської інтеграції та об’єктивні процеси глобалізації зумовлюють виникнення суспільної потреби у достовірній фінансовій інформації про діяльність економічних суб’єктів. Таку достовірність та відповідність стандартам і нормативам має забезпечити аудиторське підтвердження фінансових звітів.

         Український аудит має досить значні здобутки, зважаючи на порівняно короткий час його законодавчо закріпленого існування. Але в світі, саме в останні  роки, здійснюється робота пов’язана із укріпленням принципу незалежності в аудиті та забезпечення якості аудиторських послуг. Ці основоположні моменти як в практиці, так і в науці аудиту досягаються засобом вдосконалення його організації та методології.   Виділення організаційного та методологічного напряму досліджень викликано ще й тим, що ці питання мало досліджені, тому потребують поглиблення і структуризації.

З огляду на особливості діяльності агропромислових підприємств, заслуговує на увагу розвиток галузевих ознак організації та методики аудиту. На необхідність досліджень в цьому напрямку вказує практика діяльності агропромислових підприємств та їх аудиторського обслуговування. У роботі зосереджено увагу на дослідженнях організації та методики аудиту підприємств, що є сільськогосподарськими товаровиробники та підприємств - переробників сільськогосподарської продукції. Адже відповідно до діючого законодавства, для таких підприємств (крім акціонерних товариств), не є обов’язковим проведення аудиту річної фінансової звітності. Не визначено законом і необхідність проведення аудиту в разі реорганізації підприємств. Разом з тим, агропромислові підприємства мають особливості в проведенні реформ власності, земельної реформи, що призвело до невизначеності у структурі та умовах залучення капіталу. Усе це спричиняє викривлення звітних показників та введення в оману користувачів фінансової інформації.  Тому потрібно здійснювати дослідження теорії і практики аудиту з метою наукового обґрунтування обов’язковості аудиту агропромислових підприємств, напрямів вдосконалення його методології та організації, а також нормативного регулювання для підвищення якості обслуговування агропромислових підприємств.

Значний внесок у розвиток теорії і практики аудиту здійснили такі зарубіжні науковці як  Е.А.Аренс, Дж. Лоббек, Р.Адамс, Дж. Робертсон, Ф.Дефліз, Г.Дженнік, В.О’Рейли тощо. До розвитку вітчизняного аудиту, його пізнання та наукового обґрунтування доклали значних здобутків такі вчені як М.Т.Білуха, Ф.Ф.Бутинець, Г.М. Давидов, Н.І. Дорош, О.А. Петрик, О.Ю. Редько, В.С.Рудницький, В.Я. Савченко, Б.Ф. Усач та інші. Галузеві аспекти аудиту в агропромисловому комплексі досліджували такі вчені як М.Я. Дем’яненко, К.П. Дудка, В.М. Жук,  Л.С. Шатковська й інші.

 Разом з тим залишаються невирішені та дискусійні питання, які стосуються як аудиту взагалі, так і галузевих аспектів аудиторського обслуговування агропромислових підприємств. Зокрема: серед науковців немає усталеного визначення термінів “аудит” та “аудиторська діяльність”, “організація аудиту”; практично відсутні фундаментальні дослідження галузевого впливу на організацію аудиту.  Є багато невирішених проблем в галузі забезпечення якості аудиторського обслуговування, таких як гарантії незалежності аудитора,  організація контролю якості, місце професійних громадських організацій в цій системі тощо. Застосування інформаційних технологій на підприємствах, з метою обробки економічної інформації, значно змінює фактори впливу на ризик внутрішнього контролю.

Відсутність теоретичних напрацювань з  виділених питань та їх вплив на розвиток аудиторського обслуговування агропромислових підприємств обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень є складовою частиною програми науково-дослідних робіт Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” “Формування системи та механізмів обліково-аудиторського забезпечення сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000267).

Внесок автора у виконанні цих робіт полягає в обґрунтуванні галузевих ознак організації та методики аудиту та в розробці пропозицій щодо забезпечення якості і вдосконалення методики аудиторського обслуговування агропромислових підприємств в умовах розвитку інформаційних технологій.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення організації і методики аудиту агропромислових підприємств з урахуванням вимог та умов процесів інформатизації.

Реалізація поставленої мети досягається через послідовне вирішення наступних завдань теоретичного та практичного характеру:

узагальнити та систематизувати існуючі дослідження процесу становлення та розвитку аудиту;

дослідити сутність аудиту, його принципів і видів, уточнити визначення поняття “аудит”,  вдосконалити класифікацію видів аудиту;

розкрити теоретичні аспекти організації аудиту та обґрунтувати вплив галузевих особливостей діяльності агропромислових підприємств на організацію і методику аудиторських перевірок;

дослідити систему організації та регулювання аудиторської діяльності в Україні та визначити в ній роль і місце професійних громадських організацій аудиторів;

розробити організаційно-методичні підходи до розвитку аудиторського обслуговування агропромислових підприємств;

дослідити послідовність та складові елементи процесу аудиту, розробити рекомендації щодо вдосконалення організації і методики аудиту агропромислових підприємств;