АУДИТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ ЗА УМОВ ЗАГРОЗИ ЇЇ ПРИПИНЕННЯ ТА БАНКРУТСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади аудиту діяльності підприємства за умов загрози її припинення та банкрутства” досліджено сутність фінансової кризи, охарактеризовано діяльність підприємства в умовах кризового стану, запропоновано критерії ідентифікації загрози припинення діяльності та банкрутства підприємства для цілей аудиту, розкрито особливості аудиту вітчизняних підприємств торгівлі за умов загрози припинення діяльності.

Діяльність суб’єктів господарювання характеризується значною кількістю загроз, як зовнішніх (прямих та опосередкованих), так і внутрішніх. Особливе місце серед них посідає загроза припинення діяльності та банкрутства, яка характерна для суб’єктів господарювання, що перебувають у кризовому стані.

У дисертаційній роботі розкрито сучасний зміст категорійних понять “фінансова криза”, “загроза припинення діяльності та банкрутства”, “аудит діяльності підприємства за умов загрози її припинення та банкрутства” на підставі досліджень трактування цих понять у наукових джерелах. Фінансову кризу підприємства визначено як період діяльності підприємства, що характеризується недостатністю фінансових ресурсів для забезпечення його функціонування, обмеженими можливостями впливу керівництва на фінансові відносини, загрозою припинення діяльності та банкрутства. Загроза припинення діяльності та банкрутства – це ознака значної ймовірності припинення діяльності або банкрутства підприємства за умови, якщо його фінансовий стан у майбутньому не зазнає суттєвого покращення. Аудит діяльності підприємства за умов загрози її припинення та банкрутства – це аудит, в організаційно-методичному забезпеченні якого враховано особливості діяльності підприємств, для яких характерна фінансова криза.

На підставі аналізу наукових підходів до визначення кризових явищ виокремлено основні ознаки фінансової кризи підприємства торгівлі: зменшення обсягів реалізації, втрата покупців, зниження рівня платоспроможності, зниження ліквідності активів, зменшення прибутковості та рентабельності, зростання витрат, наявність понаднормових запасів, збільшення дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Процес розвитку фінансової кризи запропоновано поділити на три стадії. Перша стадія характеризується зниженням ліквідності і погіршенням структури балансу протягом декількох послідовних звітних періодів, підвищенням ризику банкрутства, проте загроза припинення діяльності  та банкрутства не виникає.  На другій стадії спостерігається нестача ліквідних активів для своєчасного погашення зобов’язань, знижується платоспроможність, виникає загроза банкрутства, проте існує можливість фінансового оздоровлення підприємства через запровадження відповідних заходів чи санацію. Третя стадія фінансової кризи підприємства відзначається неплатоспроможністю, відсутністю внутрішніх джерел подолання кризового стану, існуванням загрози припинення діяльності та банкрутства, неможливістю фінансового оздоровлення без залучення зовнішніх інвестицій.

Для визначення причин, ознак і стадій розвитку фінансової кризи торговельного підприємства, ідентифікації й оцінки загрози припинення діяльності та банкрутства у процесі аудиту фінансової звітності може бути застосована розроблена система показників, яка адаптована до особливостей торговельної діяльності та кризового стану.

На підставі дослідження показників ліквідності балансу й платоспроможності розроблено критерії ідентифікації загрози припинення діяльності та банкрутства під час аудиту. Для ідентифікації такої загрози конкретного торговельного підприємства достатньо використовувати такі критерії: абсолютно ліквідні активи є меншими за термінові зобов’язання; значення коефіцієнта поточної ліквідності менше ніж граничне. Застосування запропонованих критеріїв на початковій стадії аудиту фінансової звітності дає змогу ідентифікувати кризовий стан суб’єктів господарювання, врахувати особливості їх аудиту та специфічні інформаційні потреби зацікавлених користувачів при плануванні аудиторських процедур.

При аудиті торговельних підприємств в умовах фінансової кризи – аудит повинен передбачати визначення достовірності оцінки усіх суттєвих активів та зобов’язань підприємства із врахуванням порушення принципу безперервності діяльності; при плануванні аудиторських процедур повинен бути врахований значний рівень аудиторського ризику, який вимагає розширення обсягу аудиту; окрім судження аудитора щодо того, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовуваної концептуальної основи фінансової звітності, аудиторський висновок повинен містити оцінку загрози припинення діяльності та банкрутства, а також, можливості подолання кризового стану; аудит повинен включати перевірку дотримання вимог законодавства про банкрутство.

На основі дослідження класифікації аудиту в наукових джерелах та інформаційних потреб підприємств, для яких характерна фінансова криза, встановлено доцільні види аудиторських послуг для оцінювання фінансово-майнового стану підприємств за умов невизначеності діяльності: аудит фінансової звітності, поглиблений аналіз фінансового стану неплатоспроможного підприємства, санаційний аудит, аудит діяльності в процесі банкрутства