АУДИТ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладені мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

            У розділі 1 «Еволюція сутності аудиту, його функцій та специфічних характеристик» проведено дослідження місця та функцій аудиту в системах соціально-економічних відносин та фінансового контролю, сутності та характеристик обов’язкового аудиту як публічної послуги.

В роботі доведено, що необхідність в аудиті спричинена сформованою моделлю індивідуума в економічній теорії і практиці, основою якої виступає антагонізм взаємодії учасників контракту, а їх поведінка характеризується як раціональна та максимізуюча, що вимагає застосування у сфері соціально-економічних відносин попереджувальних та контрольних заходів або інструментів доказу достовірності стану певного об’єкта. Ця першопричина виникнення аудиту проявляється в постулатах аудиту стосовно його необхідності, а також у такому професійному принципові, як «професійний скептицизм».

Важливість поглиблення наукових поглядів щодо ролі та значення аудиту   зумовлена застосуванням спрощеного підходу, в основі якого – лише конфлікт між власниками (принципалами) та менеджерами (агентами), обмеження ролі аудиту на стадії укладання контракту, пошуку агентів та агентських взаємовідносин лише зв’язком «акціонер – менеджер» без урахування інших методів впливу на діяльність агентів, припущення, що дії завжди застосовує принципал, відповідно, агент залишається безініціативним, розгляд наслідків агентських взаємовідносин, коли угода вже укладена. Для більш повного розгляду сутності та призначення аудиту доцільне застосування положень інституціональної теорії: теорії трансакційних витрат та теорії контрактів