Благодир, Наталія Филимонівна. Формування психологічних механізмів саморозуміння у майбутніх психологів

Краткое содержание

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету та
завдання, об’єкт, предмет, методи, висвітлено наукову новизну, теоретичне і
практичне значення роботи, подано інформацію про апробацію і впровадження
результатів дослідження, структуру і обсяг дисертаційної роботи.
У першому розділі — “Теоретичні засади вивчення саморозуміння та його
психологічних механізмів розвитку у майбутніх психологів” систематизовано
теоретичні підходи до вивчення феномену саморозуміння, визначено сутність
поняття «саморозуміння майбутніх психологів»; виявлено психологічні механізми
саморозуміння; розкрито роль саморозуміння у професійному становленні
майбутніх психологів.
Проблему саморозуміння почали досліджувати наприкінці XX сторіччя і
початку XXI як у зарубіжній (Г. Герген, В. Деймон, Я. Заборовський, Г. Лендрет,
A. Кербі, С. Кук-Грейтер, Ч. Тейлор, К. Роджерс, В. Франкл, 3. Фрейд, І. Ялом та
ін.), російській (А. А. Брудний, В. В. Знаков, Б. В. Кайгородов, І. А. Монахова,
B. В. Столін, С. Р. Пантелеев, Н. І. Протасова) так і в вітчизняній (С. Д. Ілляш,
А. Б. Коваленко, О. М. Назарук, Н. В. Чепелєва) науці.
У нашому дослідженні ми спираємося на визначення саморозуміння,
запропоноване Б. В. Кайгородовим, згідно з яким, саморозуміння є осягненням
людиною сенсу свого існування, в результаті якого відбувається когнітивне і
емоційне узгодження продуктів самосвідомості і реальної дійсності. Під
продуктами самосвідомості дослідник розуміє такі особистісні утворення, як «Я-
образ» і «Я-концепцію», а під реальністю - різні моменти життєдіяльності людини