Бойко Формування м\'ясної продуктивності у тварин створюваного крупноекстер\'єрного типу поліської м\'ясної породи

Краткое содержание

Огляд літератури. Проведено аналіз літературних даних щодо перспектив розвитку м’ясного скотарства в Україні. На основі аналізу літератури обґрунтована доцільність вивчення екстер’єрно-конституційних, біологічних особливостей, а також актуальність дослідження росту і розвитку тварин поліської м’ясної породи (ПМП) та вивчення їх забійних і м’ясних якостей.

Загальна методика та основні методи досліджень. Експериментальна частина дисертаційної роботи виконана на кафедрі технології виробництва молока і яловичини Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та племзаводі “Клен” Жовківського району Львівської області.

Об’єктом досліджень були тварини поліської м’ясної породи, добір проводився методом пар-аналогів з урахуванням генотипу. Схему досліджень наведено на рис. 1.

Для проведення дослідів були відібрані 33 бугайці та 35 теличок різних генотипів поліської м’ясної породи, із яких сформовано по 3 піддослідні групи з урахуванням статі.

І дослідна група – бугайці й телички створюваного крупноекстер’єрного типу в ПМП з генотипом 11/16 шароле (Ш) 1/8 абердин-ангуса (А) 3/16 симентала (С) (нащадки чистопородних бугаїв-плідників вихідної шаролезької породи);

ІІ контрольна група – чистопородні бугайці й телички існуючого проміжного типу в поліській м’ясній породі з генотипом 3/8Ш1/4А3/8С (нащадки ліній Каскадера 530, Пакета 93 в породі);

ІІІ дослідна група – чистопородні бугайці й телички існуючого дрібного типу в поліській м’ясній породі з генотипом 3/8Ш1/4А3/8С (нащадків лінії Омара 814 в породі).

Протягом досліду бугайці й телички всіх шести груп перебували в однакових умовах годівлі, догляду та утримання. Від народження до 7-місячного віку молодняк утримувався разом із коровами на підсисі. Після відлучення бугайці й телички утримувались на вигульно-кормових 

майданчиках ферми. У літній період телички випасались на пасовищах у гуртах, а бугайці – на вигульно-кормових майданчиках ферми. Рівень годівлі передбачав отримання запланованих середньодобових приростів залежно від віку та періоду вирощування (при складанні раціонів користувались нормами, рекомендованими А.П. Калашніковим та ін.,1985,

П.З. Столярчуком та ін., 1989). Облік з’їдених кормів вираховували зважуванням до і після годівлі їх піддослідним тваринам один раз на місяць за два суміжні дні по групі.