БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ОПЕРАЦІЙ З РЕЗЕРВАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, розкрито значимість дослідження для розвитку науки та практики, відображено зв’язок теми з науковими планами і програмами, визначено стан наукової розробки проблеми, визначено мету, завдання дослідження. Сформульовано об’єкт і предмет дослідження, робочу гіпотезу, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади бухгалтерського обліку операцій з резервами підприємства” досліджено економічний зміст та облікове трактування поняття резервів підприємства, розглянуто історико-теоретичні аспекти їх ідентифікації як об’єктів бухгалтерського обліку, уточнено понятійно-термінологічний апарат, виявлено та сформульовано основні відмінності між видами резервів, удосконалено класифікацію резервів для бухгалтерського обліку і контролю, розглянуто нормативне регулювання та міжнародний досвід формування і використання резервів.

Одним з актуальних питань є неконвенційність термінології і відсутність серед вчених єдиного підходу до трактування поняття “резерв”. У тлумаченні поняття “резерв” слід виділяти як економічний (розглядаються з позицій запасів ресурсів, необхідних для безперебійної роботи підприємства, та невикористаних можливостей підвищення ефективності виробництва), так і бухгалтерський аспект (об’єкти, які вводяться до системи бухгалтерського обліку як засоби її оптимізації через забезпечення відповідності доходів та витрат і впливу на фінансовий результат).

Результати аналізу існуючих класифікацій резервів та облікових резервів свідчать про невідповідність більшості підходів загальним вимогам побудови класифікацій, недостатній рівень їх наукового обґрунтовання, що зумовлює неточність, громіздкість, а також складність практичного використання існуючої класифікації. Слід звузити класифікацію, виділивши найважливіші в даному напрямку ознаки (за обов’язковістю формування; за джерелом формування; за способом формування; за призначенням; за наявністю покриття; за способом відображення у фінансовій звітності; за можливістю виявлення), що виступає базою удосконалення методики бухгалтерського обліку та контролю операцій з резервами.

З метою розмежування відмінностей, враховуючи економічний зміст та призначення, резервів, їх сукупність поділяється на наступні види (рис. 1).

Операції з формування резервів в бухгалтерському обліку мають специфічну природу, оскільки облікові резерви є результатом умовиводів бухгалтера на основі професійного судження і по суті є введеними бухгалтером до системи обліку для коригування та мінімізації наслідків впливу господарських ризиків. Важливість формування облікових резервів підтверджується функціями, які вони виконують, і зводиться до забезпечення: стабільності та ефективного функціонування суб’єкта господарювання, реальної оцінки статей активу балансу, відповідності доходів і витрат підприємства, а також уточнення оцінки його капіталу та зобов’язань.

Врахування особливостей кожного виду резерву (табл. 1) надасть змогу уникнути невиправданого термінологічного різноманіття, конкретизувати призначення резервів, підвищити ефективність їх використання підприємством як інструментів захису від ризиків і дозволить спеціалістам різних сфер оперувати чітко визначеними даними у розрізі окремого виду резерву.

Взаємозв’язок між фінансовими та обліковими резервами виявляється через можливість забезпечення покриття облікових резервів фінансовими за умови адекватного менеджменту. У момент формування облікового резерву не відбувається вилучення коштів з обороту підприємства. Фінансові резерви (резерви як запаси фінансових ресурсів) – це вільні на певний момент кошти підприємства, які за рішенням управлінського персоналу можна спрямувати на найбільш термінові та найважливіці цілі. На практиці обсяги фінансових та облікових резервів не збігаються.