БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ В СИСТЕМІ ПОДАТКОВИХ РОЗРАХУНКІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито значимість дослідження для розвитку науки і практики, відображено зв’язок теми з науковими планами і програмами, визначено мету і завдання дослідження. Сформульовано об’єкт, предмет, гіпотезу дослідження, надано характеристику методів дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказано особистий внесок здобувача, наведено характер апробації й здійснені публікації за результатами дослідження.

Перший розділ “Теоретичні основи бухгалтерського обліку витрат в системі податкових розрахунків” присвячено з’ясуванню ролі витрат, як об’єкту бухгалтерського обліку, у формуванні національної системи оподаткування, узгодженню категорійно-понятійного апарату в сфері облікового відображення витрат, дискусійним питанням у частині класифікації витрат, а також ключовим проблемам, що пов’язані з нормативно-правовим регулюванням бухгалтерського обліку витрат для цілей нарахування та сплати податків.

Проведений ретроспективний аналіз дозволив встановити, що потреба в отриманні інформації про здійснені витрати є одним з ключових поштовхів до виникнення та подальшого розвитку бухгалтерського обліку як практичної діяльності, а в подальшому і як науки. Це, в свою чергу, нерозривно пов’язано з проблемою обмеженості ресурсів. Якщо б не існувало даної проблеми, не існувало б і необхідності вести бухгалтерський облік, будь-яка облікова робота повністю б втратила свій економічний сенс.

Не дивлячись на те, що пройшло декілька тисяч років від перших спроб ведення обліку витрат, досі залишається велика кількість проблемних питань у цій сфері. Однією з проблем є нерозуміння зв’язку бухгалтерського обліку витрат для цілей податкових розрахунків з макроекономічними процесами в країні, недооцінювання економічної ролі бухгалтерського обліку та обмеження її виключно мікроекономічним рівнем. Наведено наступне обґрунтування такого зв’язку, акцентуючи увагу на його значимості для вирішення системних проблем української економіки (рис. 1).