ФОРМА ПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження зумовлена насамперед її практичною значимістю для сучасного етапу державного будівництва України. Здобувши незалежність, Україна, як усі інші пострадянські республіки, постала перед необхідністю побудови оптимальної державної форми. Якщо для одних молодих держав найбільш складним було питання про форму політичного режиму, для інших – про форму державно-територіального устрою, то для України найактуальнішим стало питання про форму державного правління. Труднощі, пов’язані з пошуком відповіді на нього, для нашої країни не нові: вони традиційно поставали на усіх переламних етапах української політичної історії, не оминули й новітнього її періоду. Політичні події останніх років наочно свідчать про те, що і в державотворчому процесі сучасної України форма державного правління є однією з головних проблем.

Певною спробою її розв’язання стала конституційна реформа 2004 р. Зроблені в грудні цього року кроки щодо зміни моделі “президентсько-парламентської” республіки на “парламентсько-президентську” бажаних результатів не дали. Юридично й ще більше – політично незбалансована система компетенційних взаємовідносин між президентом, урядом та парламентом стала джерелом постійних владних конфліктів, які вказують на необхідність чергової зміни змісту форми правління української держави. Найраціональнішим у цих умовах було б відійти від прийнятої у нас практики суто політичного вирішення цієї проблеми і здійснити спробу її розв’язання на основі фундаментальних наукових досліджень, що відображають об’єктивні процеси “формалізації” державної влади. У руслі цього підготовлена дисертаційна робота, тема якої має насамперед практичне значення для обґрунтування майбутніх структурно-інституціональних перетворень в Україні.

На необхідність наукового осмислення теорії і практики форм організації державної влади вказує і стан розробки проблеми форми державного правління. Ії історіографічний аналіз свідчить про те, що досліджуване явище як невід’ємний компонент держави було предметом наукового інтересу з боку великої кількості науковців – дослідників феномену держави. Але вироблений ними в контексті такої широкої проблеми досить багатий і важливий державно-правовий науковий матеріал є розрізненим і потребує узагальнення в межах системного й комплексного дослідження.

Отже, вибір форми правління сучасної держави як теми дисертаційного дослідження зумовлений: по-перше, відсутністю у вітчизняній юридичній науці спеціальних монографічних досліджень, присвячених формі державного правління; по-друге, потребами соціальної практики початку ХХІ ст. у нових підходах щодо осмислення феномену держави та її форми; по-третє, практичною значимістю проблеми “оформлення” держави на сучасному етапі та необхідністю її розв’язання за допомогою системних теоретико-правових розробок; по-четверте, доцільністю вивчення сучасного світового досвіду організації державної влади та творчого його використання в державному будівництві України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження ґрунтується на основних положеннях державних та галузевих дослідницьких програм, пов’язаних із розробкою питань удосконалення організаційних, структурних та компетенційних взаємозв’язків між органами законодавчої й виконавчої влади у сучасному світі та Україні (теми: “Теоретичні проблеми реалізації Конституції України”, № д/р 0101U012890 та “Актуальні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції”, № д/р 0104U004048); “Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та установ МВС України на період 2002-2005 рр.”, затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р. (тема: “Форма і функції держави і права”); планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Запорізького юридичного інституту ДДУВС на 2006, 2007 та 2008 рр. (тема: “Форма та функції держави як складові державотворення в Україні”).

Мета й завдання дослідження. Мета полягає у визначенні теоретико-правових засад форми правління сучасної держави як історично зумовленої владної системи, що здійснює особливий вид політичного володарювання – державне правління.

Для досягнення мети дослідження поставлені такі дослідницькі завдання:

– розкрити сутність форми держави як соціального явища та категорії теоретико-правової науки;

– дослідити структуру форми держави та визначити місце й роль її системних елементів;

– встановити причинно-наслідковий зв’язок між державою і формою держави та визначити історичні типи зазначених державно-правових явищ;

– визначити історико-теоретичні засади поняття “форма державного правління”;

– показати сучасний стан розробки поняття “форма державного правління”;

– виявити проблеми понятійного визначення форми державного правління;

– диверсифікувати пізнавальні підходи щодо розуміння сутності форми державного правління в межах юридичної науки;

– здійснити типологізацію форми державного правління та визначити її
історичні типи;

– визначити ознаки та сформулювати дефініцію типу форми правління
сучасної держави;

– здійснити видову класифікацію сучасних форм державного правління;

– узагальнити зарубіжний досвід побудови класичних форм державного правління (парламентської та президентської), визначити їх юридичні та
політичні моделі;

– визначити особливості практичної реалізації класичних моделей форм державного правління в зарубіжних країнах;

– з’ясувати історико-правові засади становлення змішаної форми державного правління;

– узагальнити досвід побудови змішаних форм державного правління в
зарубіжних країнах, визначити їх юридичний та політичний зміст;

– здійснити класифікацію змішаних форм державного правління;

– визначити зміст юридичної моделі форми правління української держави за Конституцією України 1996 р.;

– дослідити політичну практику конституційної моделі форми правління української держави й визначити проблеми її функціонування;

– визначити концептуальні засади вдосконалення форми правління сучасної української держави.