ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО МЕХАНІЗМУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НА МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації визначено мету, об’єкт, предмет дослідження, указано основні завдання, розкрито наукову новизну та визначено практичне значення отриманих наукових результатів.

У першому розділі «Теоретично-методологічні засади корпоративного управління» розглянуто поняття, передумови виникнення підприємств корпоративного типу та способи їх формування, розкрито категорійно-понятійний апарат сутності та змісту корпоративного управління підприємствами. Визначено особливості корпоративної соціальної відповідальності як одного з найважливіших чинників ефективного корпоративного управління.

Систематизація та аналіз сучасних теоретичних підходів до визначення сутності корпорації показали різні тлумачення даної категорії. Тому пропонується визначати корпорацію як організаційно-правове об’єднання з обмеженою відповідальністю, що інтегрує різноманітні ресурси (матеріальні та нематеріальні), передбачає дольову власність та зосередження функцій управління в руках верхньої ланки професійних управлінців задля досягнення спільної мети, яка буде виражатися в отриманні певного соціального ефекту та економічного прибутку.

Аналітичний огляд наукової літератури з питань визначення змісту корпоративного управління показав певні розбіжності в наявних підходах, що дозволило виявити їх недоліки. По-перше, у тлумаченні сутності даного виду управління багатьма авторами розглядається суто внутрішня складова корпоративного управління і не враховуються відносини між урядом та суспільством. По-друге, науковцями не було розглянуто інноваційної складової корпоративного управління. Однак, у сучасному технічному, економічному розвитку все більше виникає потреба в застосуванні в управлінській діяльності керівниками інноваційних способів та методів управління задля досягнення ефективного результату діяльності підприємства.

Виходячи з вищенаведеного, автором пропонується використовувати інноваційний підхід у трактуванні сутності корпоративного управління, а саме: корпоративне управління – це комплекс управлінських дій керівництва, які базуються на використанні інноваційних методів управління, що адаптовані до сучасних економічних відносин та передбачають певні зміни в майбутньому, які враховують інтереси уряду, суспільства та самої корпорації.

Підкреслено, що соціальна спрямованість корпоративного управління набуває великого значення і сучасний стан розвитку економіки все більше вимагає від підприємства впровадження соціального інвестування через вкладання матеріальних та нематеріальних ресурсів у соціальну сферу. Значний обсяг соціальних інвестицій - є показником сталого розвитку підприємства.

Проведений аналіз підходів науковців у визначенні поняття «соціальні інвестиції» дозволяє зробити висновок про те, що майже всі автори визначають соціальні інвестиції як вкладення в людський капітал (витрати на освіту, витрати на охорону здоров’я, витрати на мобільність, витрати на підвищення якості життя та інші). Також науковці не враховують період вкладання соціальних інвестицій, які залежать від цілей соціальних програм, очікуваного результату від впровадження соціальних програм та наявності фінансових коштів компанії. Ще однією неврахованою багатьма науковцями складовою соціальних інвестицій є отримання економічного ефекту. Майже всі автори говорять про отримання соціального ефекту у вигляді задоволення матеріальних та духовних потреб людини, а економічний ефект для самого підприємства у вигляді підвищення прибутковості не враховується. Тому, враховуючи всі ці недоліки, авторське визначення поняття соціальні інвестиції – вкладення фінансових та нефінансових ресурсів у певний проміжок часу для реалізації корпоративної соціальної відповідальності в рамках цільових соціальних програм, які відповідають потребам основних груп зацікавлених осіб – споживачів, персоналу, місцевих громад, що приведе до отримання соціального та економічного ефекту.

Розглянувши складові реальних і фінансових інвестицій, ми не можемо віднести соціальні інвестиції ні до складу реальних, ні до складу фінансових. Авторське бачення процесу інвестування полягає в тому, що його необхідно поділяти на реальне інвестування, фінансове інвестування та соціальне інвестування, які містять свої специфічні складові. До складових соціального інвестування відноситься: інвестиції в розвиток персоналу, інвестиції в розвиток місцевих громад, інвестиції в охорону природи та навколишнє середовище, інвестиції у добросовісну ділову практику, які враховують реалізацію програм як внутрішньої корпоративної соціальної відповідальності, так і зовнішньої корпоративної соціальної відповідальності. На рис. 1 зображено ринкову модель організації інвестиційної діяльності підприємства з урахуванням соціальних інвестицій.