ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ БЕЙСБОЛЬНИХ СПОРУД В УКРАЇНІ

Краткое содержание

У вступі  розкрито актуальність теми дослідження, зв’язок з науковими  програмами, планами, темами, сформульовано мету і задачі дослідження, методи його проведення.

Розділ 1.  Передумови  виникнення  бейсбольних споруд в  Україні.  Історія розвитку сучасного бейсболу ведеться з моменту офіційного прийняття переліку правил бейсбольними клубами Сполучених Штатів Америки у 1945 році. З 1986 року бейсбол став олімпійським видом спорту. На теперішній час по всьому світі цим видом спорту займаються близько 260 мільйонів людей у 112 країнах. На території Європи бейсболом активно займаються близько 100 000 спортсменів у 44 країнах. Міжнародна федерація бейсболу (IBA) об’єднує п’ять регіональних федерацій, які розвивають бейсбол на своїх континентах: Федерація бейсболу і софтболу Африки (African Baseball & Softball Asssociation, A.B.S.A. (англ.)), Федерація бейсболу Панамерики (Confederación Panamericana de Béisbol, CO.PA.BE. (франц.)), Федерація бейсболу Азії (Baseball Federation of Asia, B.F.A. (англ.)), Європейська федерація бейсболу (Confédération Européenne de Baseball, C.E.B.(франц.)), до складу якої входить Україна, Федерація бейсболу Океанії (Baseball Confederation of Oceania, B.C.O. (англ.)).

Закономірність  зростання кількості бейсбольних команд та клубів в Україні  вказує на те, що в середньому, чисельність активістів бейсболу з 1990 року до 2005 року зросла від 675 до 2 150 чоловік, а зацікавленість  цим видом спорту в Україні найближчі 10 років може досягнути 6000 активістів. На  теперішній час  у нашій країні діє лише один бейсбольний стадіон, який має акредитацію МФАБ (IBAF), що дозволяє проводити  змагання міжнародного рівня.

Проведено дослідження об’ємно-просторової еволюції бейсбольних споруд починаючи  з часу виникнення бейсболу (1845 р.) до теперішнього часу та визначено  основні  історичні  етапи  розвитку:

I.       Площинні бейсбольні споруди (1845 - 1870 рр.);

II.     Бейсбольні споруди на основі дерев’яних конструкцій (1871 - 1908 рр.);

III.   Бейсбольні споруди на  основі металевих та залізобетонних конструкцій (1909 - 1960 рр.);

IV.  Бейсбольні споруди на основі високих технологій (1960 р. -  до  теперішнього  часу.).

Кожний етап еволюції архітектури бейсбольних споруд в історичному контексті віддзеркалює тогочасний рівень життя, розвиток соціально-економічних та культурних відносин.

На основі більше ніж 150 розглянутих бейсбольних споруд досліджено практику функціонування цих об'єктів,  проведено аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду проектування і будівництва,  що включає розгляд їх  розміщення, складу приміщень, видів бейсбольних споруд. У роботі досліджуються фактори, які впливають на формування типів бейсбольних споруд. Комплексний аналіз дозволив виявити основні з них: містобудівні, природно-кліматичні, функціонально-типологічні, технічні. Визначені фактори, що впливають на формування мережі, архітектурно-планувальної організації, об’ємно-просторового рішення, конструктивних особливостей споруд, що розглядаються.

Автором дослідження відзначено  низку особливостей проектування та експлуатації критих та відкритих  бейсбольних споруд.  Як  результат здійснених досліджень, систематизовано зарубіжний досвід проектування та будівництва бейсбольних споруд за наступними ознаками: за типом споруди (тренувальні бейсбольні майданчики, бейсбольні стадіони, бейсбольних комплекси (бейсбольні табори), універсальні культурно-спортивні  бейсбольні споруди (бейсбольні парки, бейсбольні клуби,  центри)), функціональним призначенням,  місткістю, ярусністю глядацьких трибун, площею забудови,  складом основних та допоміжних груп приміщень.

Íà îñíîâ³ êîìïëåêñíîãî àíàë³çó ñîö³àëüíèõ òà  åêîíîì³÷íèõ ïåðåäóìîâ ðîçâèòêó áåéñáîëó â Óêðà¿í³, ïðàêòèêè ïðîåêòóâàííÿ òà áóä³âíèöòâà äîñë³äæóâàíèõ áóä³âåëü, íîðìàòèâíîãî çàáåçïå÷åííÿ  àâòîð äîïóñêຠ³ìîâ³ðí³ñòü  ùîäî äâîõ îñíîâíèõ íàïðÿìê³â ðîçâèòêó áåéñáîëüíèõ ñïîðóä â êðà¿í³: 1). êîîïåðóâàííÿ  ³ç âæå ³ñíó&tho ;÷èìè ñïîðòèâíèìè ³ ô³çêóëüòóðíî-ñïîðòèâíèìè, à òàêîæ ó÷áîâèìè çàêëàäàìè, äå âèêëàäà&tho ;òüñÿ ñïîðòèâí³ äèñöèïë³íè; 2). çâåäåííÿ íîâèõ êóëüòóðíî-ñïîðòèâíèõ áåéñáîëüíèõ êîìïëåêñ³â (ÊÑÁÊ) ç ðîçâèíåíî&tho ; ³íôðàñòðóêòóðî&tho ; ñïîðòèâíèõ, çàãàëüíîîçäîðîâ÷èõ çàíÿòü ç óðàõóâàííÿì íàéá³ëüø ïåðñïåêòèâíèõ ôîðì àêòèâíîãî â³äïî÷èíêó íàñåëåííÿ, ç ìîæëèâ³ñò&tho ; ïðîâîäèòè êóëüòóðíî-âèäîâèùí³ çàõîäè òà íåîáõ³äíèìè äëÿ îáñëóãîâóâàííÿ êîìïëåêñó ñóïóòí³ìè ïîñëóãàìè.

На основі комплексного аналізу визначено нові соціально-економічні передумови становлення та розвитку бейсбольних споруд в  Україні. Сформульовано основні історичні етапи об’ємно-просторової еволюції бейсбольних споруд, досліджено  практику зарубіжного і вітчизняного досвіду проектування, будівництва і нормативного забезпечення, виявлено планувальні та об’ємно-просторові особливості бейсбольних споруд, встановлено основні фактори впливу на  умови формування і розвитку перспективних типів бейсбольних споруд. Узагальнення та сиcтематизація досвіду будівництва та проектування досліджуваних об’єктів стало базою для розробки  класифікації та номенклатури бейсбольних споруд в умовах України.

Розділ 2.  Особливості функціонально-конструктивної структури бейсбольних споруд.  Виявлено пряму  залежність  і  вплив  функціонально-типологічного  призначення  бейсбольних споруд  на  вибір  типу  конструкцій  покриття та глядацьких трибун, запропоновано рекомендації  щодо  їх  застосування. Визначено об'ємно-просторові параметри трибун граничної місткості для бейсбольної арени з урахуванням зорового сприйняття глядачем спортивного дійства. Встановлено граничні параметри об’ємно-просторового формування критої бейсбольної споруди: мінімальна висота покриття над рівнем бейсбольної арени – 35 м., максимальна -54м. Означено  основні  групи обслуговуючих приміщень споруди,  запропоновано  схему їх функціонального  взаємозв'язку. Розроблено  класифікацію  бейсбольних споруд  за  основними ознаками, запропоновано напрямки її впровадження з урахуванням умов України. Виявлено  залежність  складу  приміщень  від  типу  бейсбольної споруди,  а  також  запропоновано склади основних  приміщень  для  кожного  типу  бейсбольної споруди.

На основі закордонного досвіду проектування і будівництва бейсбольних споруд, наукових досліджень та теоретичних надбань у проектуванні спортивних, фізкультурно-оздоровчих  та культурно-видовищних споруд, автором встановлено перелік факторів, що визначають  функціональну організацію бейсбольних споруд: призначення (тренувальна, демонстраційно-тренувальна, спортивно-видовищна бейсбольна споруда), місце розташування споруди (в залежності від типу споруди, розташування його буде доцільним лише у відповідних зонах міста), місткість трибун (геометрична форма арени і динаміка гри мають безпосередній вплив на формування об'ємно-просторових  параметрів трибун та їх місткість), перелік  груп  обслуговуючих приміщень (взаємозв'язок  приміщень,  а також  їх  склад  повинні  відповідати функціонально-технічним вимогам. Склад  приміщень  також залежить  від  типу  бейсбольної споруди,  місткості,  розташування  та  інших  чинників).