ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ АУДИТОРІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, визначено об’єкт дослідження, його предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх вірогідність; описано етапи дослідження, названо його методи та експериментальну базу.

У першому розділі „Теоретико-методологічний аналіз проблеми формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності” представлені результати теоретичного аналізу психолого-педагогічних даних з проблеми психологічної готовності, зокрема, розкриваються поняття психологічної готовності до професійної діяльності як інтегрованої характеристики розвитку особистості студентів-економістів; здійснюється психологічний аналіз професійної діяльності аудитора; обґрунтовується доцільність використання методологічного підходу у вивченні та формуванні психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.

У першому підрозділі обґрунтовано поняття психологічної готовності до професійної діяльності загалом, і до проведення аудиту, зокрема.

Робота підприємств і організацій в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює появу нової форми незалежного контролю – аудиту, тобто процесу, за допомогою якого компетентний працівник (аудитор) збирає і накопичує дані про господарські явища і факти з метою їх об’єктивної кількісної та якісної оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям і надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об’єкти дослідження. Успішність здійснення аудиторської діяльності залежить від рівня підготовки фахівців до проведення аудиту загалом та їх психологічної готовності зокрема.

Досліджуючи різні аспекти психологічної готовності, вчені розглядають дане поняття як: інтегративну здібність (система, комплекс, конгломерат, констеляція здібностей) – Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, Г.О.Балл; якість особистості – К.К.Платонов, В.І.Ширінський; синтез властивостей особистості – В.А.Крутецький, С.М.Лібін; тимчасовий ситуативний стан – П.А.Рудик, ставлення – А.В.Вєдєнов, особливий психічний стан – М.І.Дьяченко, Л.А.Кандибович, Н.Д.Левітов, О.О.Ухтомський, М.І.Виноградов, Б.Ф.Ломов, В.Н.Пушкін, Є.П.Корабліна та ін., настанову – С.Л.Рубінштейн, К.Г.Юнг, Д.М.Узнадзе та ін.

Принципові підходи до розуміння структури психологічної готовності в цілому закладено роботами М.І.Дьяченка і Л.А.Кандибовича, В.О.Моляко; психологічної готовності до управлінської діяльності – Л.М.Карамушкою; готовності до реалізації гуманних відносин з учнями, їх професійного самовизначення – О.В.Массановим, П.О.Шавиром та ін.

Проведений теоретичний аналіз основних методологічних підходів до розуміння структури, психологічної готовності дозволив визначити основні підходи з розробки компонентів психологічної готовності до професійної діяльності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю.

Виходячи з цього, психологічна готовність майбутніх аудиторів до професійної діяльності розуміється як стійке системне особистісно-професійне утворення майбутнього фахівця, що характеризує вибіркову активність особистості при підготовці до вирішення завдання проведення аудиту. На етапі професійного навчання вона забезпечує інтеграцію у свідомості студентів розрізнених уявлень про аудиторську діяльність у цілісний суб’єктивний образ даного виду економічної діяльності.

У другому підрозділі здійснюється психологічний аналіз професійної діяльності аудитора, акцентується увага на структурних компонентах аудиторської діяльності і на цій основі конкретизується поняття психологічної готовності студентів-економістів до проведення аудиту.

Багато дослідників розглядають проблему розвитку особистості в період професійного самовизначення і професійної діяльності крізь призму психологічної готовності до майбутньої професії за різними спеціальностями (М.І.Дяченко, Л.А.Кандибович, С.М.Кучеренко, С.Є.Моторная, О.В.Тюптя, Ж.Ю.Половіннікова, Л.Н.Супрун та ін.). Психологічний аналіз професійної діяльності фахівця проводиться в рамках теорії діяльності у працях Л.С.Виготського, С.Л.Рубінштейна, О.М.Леонтьєва, Б.Г.Ананьєва, В.С.Мерліна, К.К.Платонова та ін.

Теоретичним засадам економічної психології присвячені праці О.І.Бондарчук, Б.А.Гаєвського, О.В.Киричука, І.Д.Ладанова, В.С.Лозниці, Н.А.Побірченко, Ю.М.Швалба та інших.

Відповідно до завдань дослідження розкрито специфіку психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності. При цьому враховано, що в Законі України “Про аудиторську діяльність” чітко регламентована процедура діяльності аудитора, який зобов’язаний виявляти і розкривати нові можливості підприємницької діяльності, визначати її ефективність та відповідність чинному законодавству, правовим документам, досліджувати організацію виробництва, планування, збереження фінансових ресурсів, дотримання технологічної і трудової дисципліни, якість випущеної продукції, достовірність відображення господарсько-фінансових операцій в обліку та звітності у межах окремого підприємства. Крім цього, предметом аудиту є договірні відносини, виконання договорів, тобто здійснення контролю за усіма формами обороту суспільно необхідного продукту. Це, в свою чергу, висуває певні вимоги до особистості аудитора загалом і його психологічної готовності до аудиторської діяльності зокрема.

Відповідно до конкретних аудиторських завдань (надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, налагодження бухгалтерського фінансового управлінського обліку, надання консультацій, підготовка аудиторського висновку) специфіка психологічної готовності майбутніх економістів до проведення аудиту полягає в тому, що успішна реалізація аудиторської діяльності зумовлена сформованістю комунікативних здібностей, мотивації, інтелекту, емоційної сфери, регуляційних компонентів, рефлексії, професійної спрямованості аудиторів. Тому в процесі фахової підготовки доцільно зосередити особливу увагу на формуванні у майбутніх аудиторів даних передумов ефективної професійної діяльності.

У третьому підрозділі обґрунтовується методологічний підхід у вивченні та формуванні психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності. Як такий використовується особистісний підхід, що запроваджується в системі освіти України.

Наукові розробки з проблеми особистісного підходу розглядаються у працях таких учених, як Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.Ф.Бондаренко, М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, О.М.Ігнатович, Г.С.Костюк, О.В.Киричук, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, В.Г.Панок, К.К.Платонов, В.В.Рибалка, Б.О.Федоришин, І.І.Цушко, Н.В.Чепелєва, С.К.Шандрук, Т.С.Яценко та багато інших.

На основі конкретизації та спеціалізації наукових положень загальнопсихологічного особистісного підходу в ході психологічного аналізу специфіки аудиторської діяльності запропоновано спеціальний інваріант такого підходу, який дозволяє розглядати психологічну готовність фахівців до проведення аудиту в трьох аспектах: особистісному (врахування соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей, особистісних новоутворень майбутніх аудиторів у процесі формування їх психологічної готовності до професійної діяльності); нормативному (розуміння та створення загального образу аудиторської діяльності на основі законодавчих актів щодо проведення аудиту в Україні, що визначає нормативні критерії проведення аудиту) та оціночному (здійснення майбутніми фахівцями економічного профілю процесу оцінювання фінансово-господарського стану підприємства через надання аудиторських послуг у формі незалежного висновку аудитора, що передбачає психологічну готовність майбутніх аудиторів до оцінки фінансової документації і представлення замовнику аудиторського висновку). Відповідно до цього, обґрунтовано доцільність застосування особистісного, нормативно-оціночного підходу до вивчення і формування даного виду готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.

За результатами теоретичного аналізу і синтезу зазначених даних визначено основні принципи особистісного, нормативно-оціночного підходу:

1.  Принцип цілісного розуміння властивостей особистості майбутнього аудитора та компонентів його психологічної готовності до аудиторської діяльності (мотиваційно-контрольного, нормативно-аналітичного, інтерпретаційно-регулятивного, оціночно-результативного, емоційно-правового), яка забезпечує процес оцінювання фінансово-господарського стану підприємства у відповідності з нормативними документами.

2.  Принцип експериментального вивчення прояву взаємозв’язаних компонентів психологічної готовності особистості студентів-економістів до здійснення аудиторської діяльності на основі використання комплексу адекватних методів з вивчення ступеня розвитку і взаємозв’язку вказаних компонентів готовності.

3.  Принцип формування психологічної готовності студентів до аудиторської діяльності на основі спеціальної навчально-професійної психограми, яка включає до свого складу власне психограму здатностей особистості майбутнього аудитора та програму і методику експериментального формування його цілісної психологічної готовності до здійснення даного виду діяльності.

Особистісний, нормативно-оціночний підхід є перспективним, оскільки полягає у можливості забезпечити значно вищу результативність майбутньої професійної діяльності студентів-економістів на основі цілеспрямованої актуалізації їх особистісного потенціалу. Даний підхід у формуванні психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності передбачає формування цілісного концептуального уявлення студентів про процес і результат проведення аудиту як необхідну умову ефективної реалізації аудиторських завдань, а саме: збирання та обробка достовірної інформації, оцінка господарсько-фінансової діяльності суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків.

У другому розділі “Емпіричне дослідження особливостей психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності” представлені процедура і методика вивчення розвинутості психологічної готовності студентів економічного профілю до діяльності аудитора; проаналізовано результати емпіричного дослідження психологічної готовності студентів до проведення аудиту; обґрунтована навчально-професійна психограма як основа формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.

У першому підрозділі наведено процедуру і методику вивчення розвинутості психологічної готовності студентів економічного профілю до діяльності аудитора в ході констатувального експерименту.

Завданням емпіричного дослідження було виявлення особливостей та динаміки формування психологічної готовності особистості майбутніх аудиторів до професійної діяльності у процесі традиційної фахової підготовки.

Дослідженням було охоплено 374 студенти IV-V курсів економічного профілю Тернопільського інституту економіки і підприємництва, Тернопільської філії Європейського університету та Тернопільського комерційного інституту, 26 аудиторів та 27 викладачів вищих економічних навчальних закладів м.Тернополя.

Зважаючи на специфіку діяльності аудитора, враховувалися її вимоги до особистості фахівця даного економічного профілю. За основу дослідження професіограми майбутнього аудитора взято основні наукові положення щодо вивчення професіограми майбутнього фахівця (К.К.Платонов, В.В.Синявський, Б.О.Федоришин).

З метою визначення професійно-значимих якостей аудитора застосовувалося експертне опитування. Експертна група складалася із аудиторів та викладачів економічних вищих навчальних закладів (досвід роботи яких на посадах 8-10 років), загальною чисельністю 53 особи. Опитуваним пропонувався перелік якостей аудитора, виділений нами із наукових джерел і підтверджений досвідом власної роботи.