| Краткое содержание: | У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, відзначено особистий внесок здобувача та наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі – «Теоретичні засади проблеми психологічної компетентності викладачів іноземних мов вищих військових навчальних закладів» − висвітлено стан вивчення проблеми психологічної компетентності у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, проаналізовано підходи до визначення основних категорій та понять, що пов’язані із сутністю психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ, зокрема «компетентність», «компетенція», «компетентний», «професійна компетентність», «ключова компетентність» та ін.
Аналіз літературних джерел з питання дослідження (Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, А. Маркова, С. Рубінштейн, Т. Яценко)
свідчить про те, що у психології загальне поняття компетентності людини пов’язується, насамперед, із процесом діяльності в умовах суспільного оточення і містить особистісний (психологічний) та соціальний компоненти,
які виявляються як в її готовності до певної діяльності (на основі загальної
та професійної підготовки), так і в упевненості в ефективній соціальній взаємодії із суспільством та успішній інтеграції в його структури
(на основі розвитку психосоціальних якостей та здібностей особистості).
Таке соціально-психологічне бачення сутності діяльності особистості надає нам можливість розглядати компетентність як понятійну категорію, що ґрунтується на засадах багаторівневої системи зв’язків і ставлень людини до світу,
інших людей. У межах такого підходу компетентність трактується науковцями як діяльнісно-особистісна якість, що містить комплекс специфічних особистісних, соціально-психологічних і фахових компонентів, які визначаються конкретними умовами діяльності.
У результаті аналізу наукової літератури було з’ясовано, що значення психологічної компетентності викладача зумовлене тим, що його професійна діяльність належить до сфери «людина-людина» та визначально пов’язана із суб’єктами навчання. Враховуючи, що психологічну компетентність
викладача ВНЗ науковці розглядають як окрему, обов’язкову та важливу складову його професійної компетентності (Д. Ахмедова, Д. Бородій, Н. Лобанова, А. Радченко та ін.), як процес, що повинен відбуватися на основі систематизованих психологічних знань і розвитку пов’язаних із цим умінь разом із використанням психологічних, акмеологічних та інших технологій як
у процесі професійної підготовки, так і в ході подальшої фахово-педагогічної діяльності (Б. Дьяченко, І. Зязюн, О. Гура, Н. Кузьміна, Е. Зеєр, А. Маркова
та ін.), як систему знань, що надає змогу точно визначати особистісні
та характерологічні особливості суб’єктів навчання, мотиви їхньої поведінки й діяльності, суб’єктивні детермінанти їхніх стосунків (Д. Ахмедова, А. Деркач, М. Лук’янова та ін.), під психологічною компетентністю викладача іноземної мови ВВНЗ ми розуміємо взаємопоєднану структурну сукупність елементів його компетентностей як фахівця, який здійснює професійну діяльність в умовах ВВНЗ.
Структура та зміст професійної компетентності сучасного фахівця значною мірою зумовлюються специфікою професійної діяльності та належністю до певних типів та факторів професіоналізації (А. Деркач). Теоретичний аналіз праць таких учених, як Н. Кузьміна, М. Лук’янова, А. Маркова, В. Маслов, О. Полуніна, О. Солодухова та ін., а також урахування думки О. Гури щодо важливості фактора соціальної орієнтованості
викладача ВНЗ, дав нам змогу визначити структуру психологічної компетентності викладача ВНЗ як взаємозв’язаний комплекс таких компетентностей – складових психологічної компетентності викладача ВНЗ: а) соціально-психологічна (знання та вміння з організації викладачем продуктивної взаємодії із суб’єктом чи суб’єктами навчання, налагодження результативних міжособистісних стосунків у навчальній групі; уміння обирати адекватні засоби спілкування з членами навчальної групи); б) соціально-перцептивна (знання та вміння пізнавати внутрішній світ суб’єкта навчання за особливостями його поведінки, виявляти особистісні риси, характерологічні особливості, домінуючі емоційні стани на основі спостережливості та психологічного аналізу); в) комунікативна (знання й уміння, що сприяють ефективній взаємодії викладача та суб’єктів навчання на основі дотримання принципу рівності у співпраці, взаємопізнання та взаємокорекції поведінки, гуманістичних норм професійної діяльності, розвиненої рефлексії, оволодіння в процесі спілкування навичками психологічного впливу); г) аутопсихологічна (уміння здійснювати адекватну самооцінку, самоконтроль, самодіагностику, аналіз результатів власної педагогічної діяльності; уміння самоудосконалювати особистісну й професійно-психологічну «Я-концепцію»; уміння керувати своїм психічним станом); д) соціальна спрямованість особистості викладача ВНЗ, що визначається характеристиками його темпераменту.
У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічної компетентності викладачів іноземних мов вищих військових навчальних закладів» – визначено параметри психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ, характеристики діагностичного апарату експериментального дослідження, а також показники оцінювання динаміки формування психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ.
У результаті теоретичного аналізу проблеми психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ нами було сформульовано критеріальність дослідження структурних складових частин – параметрів психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ –
та встановлено характеристики діагностичного апарату експериментального дослідження. Враховуючи те, що для соціально-психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ важливе значення має здатність ефективно взаємодіяти з іншими людьми, провідними характеристиками цього виду психологічної компетентності під час проведення формувального етапу дослідження було визначено емпатійність, рефлексивність і «прагнення до згоди». Беручи до уваги позиції О. Гури, Е. Зеєра, А. Павлової та інших науковців щодо компетентнісного змісту психологічного профілю викладача, основними параметрами комунікативної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ встановлено рефлексивність, емпатійність, адаптивність, толерантність у спілкуванні, «педагогічний оптимізм», самоконтроль
(вияв саморегуляції на основі самопізнання), фрустраційну толерантність, гнучкість (пластичність) мислення та поведінки, просоціальну орієнтованість (соціальну спрямованість).
Поділяючи думку А. Деркача, В. Зазикіна, Н. Кузьміної та інших учених про необхідність розгляду соціально-перцептивних компонентів у складі як соціально-психологічної, так і комунікативної компетентностей, основними параметрами соціально-перцептивної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ було визначено такі якісні характеристики особистості,
як емпатійність, рефлексивність і соціальна емоційність. Ґрунтуючись на ідеї О. Гури щодо необхідності рефлексивної розвиненості «Я-концепції» викладача ВНЗ на основі самоконтролю у ході соціально-педагогічної взаємодії в навчальному процесі, до основних параметрів аутопсихологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ ми віднесли рефлексивність (переосмислення «Я», його різних підструктур та інтеграції «Я» в неповторну цілісність) і самоконтроль (вираження соціального аспекту взаємодії
у спілкуванні). Основними параметрами соціальної спрямованості особистості викладача іноземної мови ВВНЗ, з урахуванням характеристик його темпераменту, ми обрали такі його професійні якості, як соціальна пластичність і соціальна ергічність, що дало змогу враховувати рівень розвиненості здатності викладача до розширення спектра форм своєї професійно-педагогічної діяльності, психологічних умінь із підвищення діяльнісного тонусу та активності навчально-соціальних контактів. Для діагностики зазначених параметрів психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ
було використано комплекс тестових методик, вибір яких був зумовлений їхньою достатньою валідністю і надійністю.
Дослідження параметрів психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ здійснювалося на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Львівського державного університету внутрішніх справ, Національної академії оборони України та Академії управління МВС. Кількісний склад вибіркової сукупності становив 78 викладачів і 437 курсантів (слухачів) зазначених навчальних закладів. Вибір цих навчальних закладів зумовлено тим, що для курсантів (слухачів) військових і правоохоронних ВНЗ існує подібний комплекс психологічних характеристик професійно-службової самосвідомості; правоохоронні навчальні заклади мають схожий із військовими навчальними закладами навчально-виховний процес, подібні форми організації та вимоги
до статутно-функціональної субординації, дотримання військової дисципліни та сукупності інших спільних характеристик, що дає змогу розглядати їх
у єдиному комплексі ВВНЗ, де здійснюється професійна підготовка
майбутніх фахівців, професійна діяльність яких характеризується особливими умовами перебігу. Крім того, ми враховували ознаки навчальних груп ВВНЗ, які мають не лише загальні для будь-якої групи соціально-психологічні
риси, але й специфічні ознаки, що зумовлені особливостями конкретних завдань ВВНЗ, характером повсякденної діяльності курсантів (слухачів).
Це такі ознаки, як: 1) однорідність вікового складу навчальних груп ВВНЗ,
їхнє злиття в єдиний навчально-виховний процес; 2) відносна стабільність, тривалість і безперервність взаємодії та інтенсивність спілкування всіх його членів; 3) порівняно високий ступінь самоуправління; 4) наявність достатньо чіткої регламентації стосунків і функціональної залежності членів групи,
що визначається системою субординації; 5) дотримання військової дисципліни та правопорядку; 6) єдиноначальність у складній спільнокоординованій діяльності тощо.
На констатувальному етапі дослідження серед викладачів іноземних мов ВВНЗ було проведено вивчення визначених нами 11-ти параметрів їхньої психологічної компетентності. Як свідчать результати дослідження 78,2% викладачів мають низький та середній рівень емпатійності, а 82,1% – низький та середній рівень рефлексивності. 71,8% викладачів з високим і середнім рівнями соціально-комунікативної адаптивності характеризуються слабкою адаптивністю у соціально-комунікативній сфері або наявністю певних труднощів у професійному спілкуванні. Результати діагностики параметра психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ – «прагнення до згоди» – показали, що для 57,7% викладачів він сягає низького та нижчого за середній рівнів вияву. Щодо такого параметра психологічної компетентності як «толерантність», то результати дослідження виявили, що локалізація кількісного складу досліджених (65,4%) відбувається в діапазоні «високий» і «вищий від середнього» рівнів. Ці рівні толерантності характеризуються прагненням до чіткої визначеності в діях і вчинках, виявами ортодоксальності мислення та однозначності у сприйнятті, установкою на безумовність прийнятих рішень. 62,8% викладачів характеризуються середнім та вищим
від середнього рівнями вияву оптимізму. Результати діагностики такого параметра, як «фрустраційна толерантність» свідчить про те, що середній та вищий від середнього рівні його вияву мають 69,2% викладачів.
Цим викладачам притаманні середній рівень розвитку навичок самоконтролю, недостатнє володіння техніками зняття емоційного психічного напруження, зниження впевненості у разі появи професійних перешкод, а також можливість виникнення професійних деструкцій психологічного характеру. Аналіз результатів діагностики соціальної ергічності як одного з параметрів психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ вказує на те,
що його значення у 84,6% викладачів локалізуються на середньому та низькому рівнях вияву. Переважна більшість викладачів (65,4%) має середній рівень соціальної пластичності. Результати діагностики такого параметра, як соціальна емоційність, свідчать про те, що середній та низький рівні його вияву спостерігаються у 62,8% викладачів. Аналіз розподілу результатів діагностики за параметром «самоконтроль у спілкуванні» вказує на локалізацію значень на середньому рівні, що становить 59,0% викладачів.
Після опрацювання результатів первинної діагностики 11-ти параметрів психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ, учасників дослідження було поділено на дві групи – експериментальну та контрольну –
по 39 осіб кожна. Порівняльний аналіз вихідного рівня вираженості всіх
11-ти параметрів психологічної компетентності у представників цих груп за критеріями t-Стьюдента, F-Фішера та U-Манна-Уітні свідчить про те,
що суттєві відмінності відсутні і він може бути визначений як однорівневий
із статистичною достовірністю на рівні р≤0,05.
Окрім цього, на основі аналізу наукових джерел (В. Бодров, В. Духневич, Б. Кулагін, А. Корнієнко, М. Корольчук, С. Максименко, О. Саннікова),
для контролю динаміки сформованості психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ було встановлено показники, які зумовлюють об’єктивний і суб’єктивний характер оцінювання цієї динаміки. Об’єктивним показником психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ визначено оцінку курсантами (слухачами) рівня вияву своїх станів комфортності та напруженості під час іншомовної начальної діяльності
в умовах ВВНЗ. Суб’єктивний показник сформованості психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ – це оцінка викладачами відчуття задоволеності власною професійною діяльністю, що виявляється через стани комфортності та напруженості під час навчання курсантів (слухачів) іноземних мов.
Проведений кореляційний аналіз за rs-Спірменом взаємозв’язків між параметрами і показниками сформованості психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ свідчить про статистично достовірний зв’язок параметрів із станом комфортності та зі станом напруженості в умовах комунікативно організованого іншомовного навчання на рівні р≤0,05. |
