ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, висвітлено методи, розкрито наукову новизну і практичну значущість дослідження, подано дані щодо апробації і впровадження результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження психологічної культури дівчат-підлітків” проведено огляд психолого-педагогічної літератури. Визначено основні проблеми особистісного розвитку та соціалізації підлітків залежно від статі; проведено аналіз робіт щодо змісту психологічної культури та її ролі у процесі особистісного розвитку підлітків, специфіки психологічної культури дівчат-підлітків; обґрунтовано та побудовано концептуальну модель психологічної культури, що впливає на процес  особистісного розвитку і соціалізації дівчат-підлітків.

 Дослідження науковців свідчать, що знання про психологічні особливості  дівчат-підлітків у практиці сучасної школи або слабо використовуються, або ігноруються (І.Кон, Т.Гурлєва, Г.Лактіонова, Л.Тимошенко). Хоча останнім часом кількість науковців, які враховують гендерний аспект у вихованні молоді, збільшилась, проте спеціалістів, що займаються питаннями формування психологічної культури дівчат-підлітків, недостатньо.

Особистісний розвиток та соціалізація дівчат-підлітків тісно пов’язані із засвоєнням норм, традицій, морально-ціннісних якостей, які напрацьовані у суспільстві. Однак у сучасній психології не існує єдиної теорії статево-рольової соціалізації. Натомість, науковці (Т.Рєпіна, Н.Смелзер, С.Єніколопов, М.Дворянчиков) виділяють різні напрями дослідження механізмів статево-рольової соціалізації: традиційну психоаналітичну концепцію (З.Фрейд), де головна роль надається біологічному фактору та процесу ідентифікації дитини з батьками; теорію соціального научіння та теорію моделювання, в основі яких лежить модифікований принцип біхевіоризму – принцип причинної обумовленості (А.Бандура, Г.Біллер, Р.Кен, Л.Сербін, Р.Уолтерс та ін.); теорію когнітивного розвитку з пріоритетом пізнавальної інформації, яку дитина отримує від дорослого (Л.Колберг); напрям нової психології статі  (С.Бісарі, Дж. Гарвей, Є.Маккобі, Дж.Джаклін, K.О’Лері, Р.Keнi), де основну роль приписують соціальним очікуванням суспільства, що виникають відповідно до конкретної соціально-культурної матриці і знаходять своє відображення у процесі виховання.

На підставі проведеного теоретичного аналізу зроблено висновок про те, що результатом соціалізації є привласнення як загальної культури, так і психологічної культури як важливої її складової. Рівень сформованості психологічної культури є важливим показником, що впливає на особистісний розвиток дівчат-підлітків. Про це наголошують у своїх дослідженнях як вітчизняні, так і зарубіжні науковці: М.Боришевський, В.Войтко, Т.Говорун, Т.Драгунова, Т.Кириліна, Я.Корчак, Л.Колмогорова, В.Семиченко, В.Собкін, В.Сухомлинський, О.Федорова, Г.Хрипкова, Н.В.Чепелєва, О.Хухлаєва.

Уточнено визначення загальної (О.Мотков, О.Бодальов, А.Осипова) та професійної (Г.Балл, В.Войтко, Я.Коломінський, Л.Колмогорова, С.Мартиненко, В.Рибалка, Н.Чепелєва та ін.) психологічної культури. На думку групи авторів (Т.Кириліної, О.Хухлаєвої, О.Федорової), які займались проблемами особистісного становлення підлітків,  основу психологічної культури становлять знання про себе, можливості програмувати і розумно здійснювати свою життєву програму.

На основі цього можна зазначити, що у теоретичному аспекті психологічна культура – це цілісна система психологічних знань, умінь і навичок, які допомагають людині розкрити власні та  зрозуміти особистісні якості інших осіб у процесі міжособистісних та партнерських відносин, викликають інтерес та бажання до навчання, допомагають бути стриманими, толерантними, виваженими. У практичному аспекті  під психологічною культурою особистості підлітка розуміється складне системне утворення, яке, виступаючи як результат інтеграції мотиваційно-потребового, інтелектуально-почуттєвого та поведінково-вольового  компонентів, надалі визначає якість їх перебігу і забезпечує: адекватне сприймання оточуючих і самосприймання; доцільність емоційного реагування на внутрішні та зовнішні чинники; оптимальність поведінки та вчинків, відповідно до зовнішніх та внутрішніх обставин життєдіяльності.

Отже, психологічна культура дівчини-підлітка – це інтегративна складова особистості, що нерозривно пов’язана з розвитком її загальної культури (як інтеграція духовних цінностей, зразків поведінки тощо),  об’єднує у собі знання про оптимальні способи міжособистої взаємодії, характеризує особистість як гармонійно спрямовану, мотиваційно адекватну, орієнтовану на соціально цінні  морально-психологічні  якості суспільства, забезпечує емоційну врівноваженість, соціально-рольову ідентифікацію, здатність до соціальної саморегуляції, особистісного самоуправління, діяльнісної саморегуляції.

Орієнтиром для організації відповідної навчально-виховної роботи є науково визначена та методично обґрунтована концептуальна модель психологічної культури, яка містить такі складові: мотиваційно-потребову, інтелектуально-почуттєву та поведінково-вольову. Визначені складові психологічної культури та рівні їх сформованості (високий, середній, низький). До високого рівня належать дівчата, у яких переважають показники оптимальної сформованості складових психологічної культури. Вони в цілому адаптовані до соціуму, характеризуються розвиненою моральною, емоційною, інтелектуальною сферами, адекватним рівнем самоповаги та соціальною адаптованістю. Їх ознаками є: незалежність, впевненість у собі, комунікативність. Вони мають високий рівень соціальної і діяльнісної саморегуляції, особистісного самоуправління. До середнього рівня належать дівчата, у яких показники відходять від оптимуму. Такі дівчата не завжди мають стійку активну життєву позицію, наявні резервні сили для того, щоб справитись з негативними ситуаціями. Вони відрізняються завищеним або заниженим рівнем самоповаги, що проявляється у самовпевненості, здатності виявляти ознаки демонстративності, суперництва. Їх поведінкова сфера іноді характеризується неврівноваженістю, прагненням бути кращою (або непомітною), що іноді призводить до невідповідності рівня домагань реальним можливостям та може сприяти виникненню неадекватної поведінки. До низького рівня віднесено дівчат, у яких виявляється явна дисгармонія соціальної поведінки. Для них характерний недостатній розвиток  мотиваційно-потребової, інтелектуально-почуттєвої та  поведінково-вольової сфер. Вони погано ідуть на контакт, мають установки, які негативно позначаються на визначенні життєвої перспективи. Вони бувають або агресивні, або пасивні, схильні до конкурентних дій, дотримуються неефективних дій у конфліктних ситуаціях, поводять себе неконгруентно, мають негнучкі поведінкові стереотипи, переважання екстернального локусу контролю, недостатню самокритичність.

У другому розділі “Емпіричне дослідження компонентів психологічної культури дівчат-підлітків” представлено комплекс методик і програму емпіричного дослідження відповідних компонентів; розглянуто чинники, що впливають на формування психологічної культури підлітків; висвітлено результати дослідження рівнів сформованості складових психологічної культури дівчат-підлітків, які відвідують позашкільний навчальний заклад та порівняно з результатами дівчат-підлітків, які відвідують тільки загальноосвітній навчальний заклад; виокремлено типи психологічної культури дівчат-підлітків; визначено значущі риси особистості, які обирають батьки під час виховання дітей, що, у свою чергу, сприяє або заважає формуванню психологічної культури дівчат-підлітків.

Дане емпіричне дослідження проходило у три етапи.

На першому етапі здійснювалось дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на формування психологічної культури підлітків. До нього було залучено школярів загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) – 150 підлітків (80 дівчат, 70 хлопців) та підлітків, що відвідують позашкільну установу Дитячого оздоровчо-екологічного центру (ДОЕЦ) м. Києва – 168 підлітків (88 дівчат та 80 хлопців).

Внутрішні чинники досліджувались на основі анкети “Життєві цінності підлітків при досягненні успіху”, зовнішні – модифікованої анкети “Родинно-сімейне виховання школярів” Ю.Почковського та І.Корнієнка, паралельно  використовувались і інші методи (бесіда, спостереження, проективні методики). Відмічено гендерні розбіжності інтересів та запитів підлітків: хлопці більше невпевнені та незадоволені собою, тому схильні застрягати на власних потребах, а дівчата віддають перевагу питанням взаєморозуміння, спілкування, спрямовані на справу. Отримані результати дали змогу уточнити показники розвитку психологічної культури та сфокусувати своє дослідження саме на проблемах розвитку дівчат-підлітків.

На другому етапі здійснювалось дослідження рівнів сформованості складових психологічної культури у дівчат-школярок та дівчат-гуртківок. На основі отриманих результатів визначено узагальнені інтегральні показники та досліджено структурні особливості психологічної культури дівчат-підлітків, як індивідуальні, так і загальні, виділено типи психологічної культури.

На даному етапі у дослідженні брали участь тільки дівчата-підлітки віком 11- 13 років. Було виділено 2 групи учасників експерименту: І група – дівчата-школярки загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) – 156 осіб, ІІ група – це дівчата, що відвідують позашкільний навчальний заклад – Дитячий оздоровчо-екологічний центр (ДОЕЦ) м. Києва – 168 осіб.

Сформованість психологічної культури дівчат-підлітків визначалася за кожним компонентом окремо, відповідно до встановлених показників. Показниками сформованості мотиваційно-потребового компоненту вважалися: 1) гармонійна структура загальної спрямованості  особистості у дівчат-підлітків; 2) наявність мотиваційної адекватності дівчат-підлітків до умов навколишнього середовища; 3) розуміння сутності, наявність та бажання наслідувати соціально цінні якості, що прийняті в гуманістичному суспільстві. В основу оцінки розвитку інтелектуально-почуттєвого компоненту  було закладено такі показники: 1) соціально-рольові ідентифікації за базовими соціальними показниками; 2) орієнтації на морально-психологічні якості; 3) стабільність емоційної сфери, спрямованої на розвиток врівноваженості, толерантності, стриманості. Показниками сформованості поведінково-вольового компоненту визначено здатність: 1) до соціальної саморегуляції; 2) до особистісного самоуправління; 3) до діяльнісної саморегуляції. Отримані результати надали можливість порівняти показники сформованості психологічної культури у групах  дівчат-школярок та дівчат-гуртківок і зробити певні підсумки. Виявлено, що всі три компоненти психологічної культури дівчат-підлітків вимагають подальшого розвитку.

Так, щодо сформованості мотиваційно-потребового компоненту: у групі ЗНЗ переважна більшість дівчат з вираженою диспропорцію структури загальної спрямованості особистості, де переважає спрямованість на себе, власне благополуччя (41,6 %), та з високою мотиваційною  адекватністю (53,4 %) –  здатних відстоювати свої інтереси, бажання, принципи; у групі ДОЕЦ  більше дівчат з  гармонійно вираженою структурою (39,8 %), проте мотиваційно адекватних набагато менше (23, 8%). Низькими є показники розуміння сутності, наявності та бажання наслідувати соціально цінні якості.

         Щодо інтелектуально-почуттєвого компоненту: частка дівчат-підлітків, здатних до соціально-рольової ідентифікації за базовими соціальними показниками, невелика (ЗНЗ – 34,7 %, ДОЕЦ – 23,3 %); дівчат, орієнтованих на морально-психологічні якості, ще нижча (ЗНЗ – 11,5 %, ДОЕЦ – 13,1 %); показники емоційного розвитку вказують, що дівчат стабільних, емоційно врівноважених в обох групах мало (ЗНЗ – 24,3 %, ДОЕЦ – 7, 6 %), тоді як емоційно нестабільних, тривожних, з наявністю стресу, значно більше (ЗНЗ – 57,7 %, ДОЕЦ – 65, 0 %).

Щодо сформованості поведінково-вольового компоненту психологічної культури – частка дівчат, здатних до соціальної саморегуляції, у ЗНЗ – 29,0 %, у ДОЕЦ – 14,3 %, тоді як кількість дівчат, які не здатні до соціальної саморегуляції, значно вища (ЗНЗ – 34,4 %, ДОЕЦ – 65,2 %). Здатних до особистісного самоуправління серед дівчат-школярок знову більше (28,0 %), ніж серед дівчат-гуртківок (18,4 %), проте осіб з утрудненнями в особистісній саморегуляції серед дівчат-гуртківок помітно більше (54,0 %), ніж серед дівчат-школярок (39,7 %).

Отримані результати висвітлили проблеми дівчат-підлітків і довели, що цілеспрямованої систематичної роботи вимагають обидві категорії досліджуваних, але у дівчат, що відвідують гуртки позашкільного навчального закладу, є більше актуальних проблем, що вказує на необхідність надання їм відповідної психологічної допомоги.

Виділено 27 варіантів структури психологічної культури, залежно від співвідношення рівнів сформованості її компонентів. За спільними ознаками їх було об’єднано у десять типів  психологічної культури: низький, недосконалий,  посередній, початковий, перехідний, задовільний, перспективний, сталий, продуктивний, досконалий. Проведено порівняльний аналіз результатів, який наочно вказує, що досконалий тип психологічної культури  відсутній у дівчат обох груп; продуктивний виявлено у незначної кількості дівчат у групі ЗНЗ – 3 особи  (2,0 %), у ДОЕЦ – 2 особи (1,2 %); сталий – у 23 осіб (14,7 %) ЗНЗ та у 5 осіб (3,0 %)  ДОЕЦ; перспективний – не виявлено в жодній із груп; перехідний –  у 12 осіб (7,6 %) ЗНЗ та у 11осіб (6,5 %) ДОЕЦ; задовільний – у 47 осіб (30,2 %) ЗНЗ і у 34 осіб (20,2 %) ДОЕЦ;  початковий – у 52 осіб (33,3 %) ЗНЗ та у 74 осіб (44,0%) ДОЕЦ;   посередній – по 1 особі (0,6 %) у ЗНЗ та ДОЕЦ; недосконалий – у 18 осіб (11,6%) ЗНЗ та у 32 осіб (19,1%) ДОЕЦ; низький – у 9 дівчат (5,4 %) ДОЕЦ.

На третьому етапі проводилась робота з батьками. Збір фактичних даних через опитування здійснювався на вибірці  батьків дітей, які відвідують  гуртки позашкільного закладу освіти (168 жінок та 153 чоловіків). Визначено зв’язок між значущими рисами особистості, яким віддають перевагу батьки у вихованні, і рівнями розвитку психологічної культури дівчат-підлітків.

Таким чином, проведене експериментальне дослідження дало можливість виявити ряд проблем особистісного  розвитку та соціалізації дівчат-підлітків, які вимагають негайного вирішення.

У ІІІ розділі “Зміст і психологічні умови формування психологічної культури дівчат підлітків” розкрито специфіку позашкільних навчальних закладів, подано відповідну технологію (розкрито зміст, програму, форми роботи), представлено аналіз ефективності її впровадження.

Показано, що у багатьох позашкільних установах України сьогодні ведуться пошуки нового змісту освіти, педагогічних технологій, відбувається глибоке осмислення інноваційних процесів, надається допомога підліткам для саморозвитку. Однак назріла потреба надання підліткам психологічних знань, умінь та навичок. Дослідники даної проблеми  виявили організаційно-педагогічні умови, що є привабливими для підлітків у позашкільній роботі: добровільність і свобода вибору гуртка; вільний перехід з одного гуртка до іншого; заняття улюбленою для підлітка справою; наявність постійного приміщення для занять і відповідної матеріально-технічної бази (В.Панок, В.Рибалка, О.Сухомлинська, Т.Сущенко тощо). Осередком, у якому здійснено дослідження дітей підліткового віку, став Дитячий оздоровчо-екологічний центр (ДОЕЦ). ДОЕЦ – це позашкільний навчальний заклад, головним завданням якого є формування культури здорового способу життя у дітей та підлітків. Підлітковий вік характеризується необхідністю спілкування з однолітками. Саме таке спілкування відбувається у позашкільних екологічних закладах, де є гуртки психологічного спрямування. Найчастіше підлітки приходять у такі групи отримати відповіді на проблемні запитання (відносно себе, свого характеру, особистісних якостей) або розібратися у складних життєвих ситуаціях, стосунках з батьками, друзями, учителями. Такі підлітки потребують допомоги та психологічної підтримки дорослих.

У формуючому експерименті брали участь 168 дівчат-гуртківців, тих самих, що залучалися до констатуючого експерименту. Це дало можливість простежити зміни, що відбуваються під впливом запропонованої технології, та порівняти їх з показниками дівчат, які не брали участь у експерименті (ЗНЗ) і таким чином виступили контрольною групою.

Технологія формування психологічної культури дівчат-підлітків охоплює широкий спектр форм і видів практичної діяльності, який містить елементи психологічної діагностики, психологічної просвіти, психологічного тренінгу, індивідуального та групового консультування. Концептуальною ідеєю побудови програми для роботи з дівчатами-підлітками щодо формування психологічної культури стала концептуальна модель привласнення психологічних знань В.А.Семиченко, згідно з якою відбувається  поступове оволодіння психологічними знаннями та навичками, які складають психологічну культуру особистості. Виходячи з цієї моделі, нами запропоновано адаптовану програму формування психологічної культури дівчини-підлітка.

Запропонована програма, реалізується у курсі “Психологічна культура особистості” і містить чотири етапи:  І етап – мотивуючий; ІІ етап – ознайомчий; ІІІ етап – інтегруючий; ІV етап – стратегічний.

На мотивуючому етапі основним завданням було створення гуртків психологічного профілю, ознайомлення з формами та змістом занять: формування груп; створення довірливого стилю спілкування; установка на активну участь у тому, що відбувається, подолання бар’єру відчуженості, входження в групу. На ознайомчому етапі під час реалізації основної частини курсу “Психологічна культура особистості” вирішуються такі проблеми: оволодіння окремими поняттями та знаннями з психології; усвідомлення психологічних знань у повсякденних життєвих ситуаціях; набуття комунікативних умінь та навичок на основі поглибленого розуміння психології власної та інших; корекція власного характеру, поведінки, згідно з цінностями та метою життєвої програми; здатність приймати морально виважені самостійні рішення у складних ситуаціях; самоуправління на основі поточної життєдіяльності; стратегічне життєве самовизначення. На інтегруючому етапі проводився тренінг. Під час проведення тренінгової роботи дівчата поступово визначали свою статеву ідентичність, освоювали різні соціальні ролі. Завдання тренінгу: ознайомити підлітків з поняттям “культура” та ”культура особистості”, критеріями та соціальними проявами культури особистості, показати значення культури поведінки під час взаємодії з людьми, а також в різних сферах життя; навчити дівчат конкретним прийомам, що дадуть змогу розвити у себе якості безконфліктної, культурної особистості; розвивати уяву, здатність до емпатії, співпереживання та співчуття, гідність та навички самопізнання у міжособистісних стосунках. Завдяки практичним заняттям дівчата отримували досвід,  необхідний у повсякденному житті. Відбувалося поступове усвідомлення, що кожна людина – індивідуальність. Для того, щоб пізнати іншу людину, необхідно володіти прийомами визначення нових граней її неповторності, ставитись до інших людей без упереджень, з взаєморозумінням та повагою. Четвертий етап – стратегічний – систематизує отримані знання і практичний досвід по формуванню психологічної культури та стає передумовою окреслення плану і програми життєвого самовизначення кожної дівчини.