ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні та методичні засади формування системи матеріального стимулювання трудової діяльності на підприємствах„ розглянуто системи матеріального стимулювання трудової діяльності на підприємствах, досліджено сутність сучасної парадигми матеріального стимулювання трудової діяльності на підприємствах, розглянуто заробітну плату як головний чинник матеріального стимулювання  трудової діяльності на підприємствах.

Узагальнення досліджень систем матеріального стимулювання трудової діяльності показало, що різноманітність завдань, які вирішуються при використанні тієї чи іншої системи, створюють необхідну аналітичну основу для аналізу та оцінки сфери застосування, ефективності упровадження будь-яких методів матеріального стимулювання трудової діяльності.

Визначено, що центральну роль в системі матеріального стимулювання праці грає заробітна плата, яка в сучасних умовах господарювання залишається для переважної більшості працівників  основним джерелом доходів, і в перспективі буде найбільш значним  стимулом підвищення результатів праці і виробництва в цілому.

Доведено, що разом з матеріальними грошовими стимулами, застосовуються і такі, які мають матеріальну цінність, але в реальному виразі представлені у вигляді спеціальних пільг і компенсацій, так званих бенефітів або соціальних  пакетів, і які можуть бути гарантовані державою, так і добровільно надані підприємствами своїм працівникам.

Досліджено чинники, які деструктивно впливають на систему матеріального стимулювання трудової діяльності в результаті трансформації відносин власності, що відбувається у вітчизняній економіці, а саме: штучне заниження заробітної плати, порушення зв’язку між продуктивністю праці і розміром трудової винагороди; відсутність зв’язку між рівнем освіти, кваліфікації і оплатою праці; слабкий інституціональний захист прав власності на робочу силу; низький рівень внутрішньої соціальної відповідальності бізнесу, в результаті чого стає спрощення мотивації, втрата працею захисної функції, формування антагоністичної корпоративної культури, дестимуляція інтелектуальної праці, звуження можливостей самореалізації у процесі праці і через працю.

Досліджено фактори, які спричиняють значні зміни у системі матеріального стимулювання трудової діяльності на підприємствах в сучасних умовах, а саме: вирівнювання балансу економічної влади між найманою працею і капіталом; унеможливлення традиційних форм примусу до праці, зміна способу взаємодії у системі „індивід-група-суспільство”, де основними факторами виробництва стають знання та інформація, творчі здібності людини, її здатність створювати та використовувати інформаційні продукти.

Визначено сутність сучасної парадигми матеріального стимулювання трудової діяльності на підприємствах, поява якої зумовлена змінами у продуктивних силах; змінами у виробничих відносинах; змінами порівняльної значущості існуючих потреб, а також змінами у механізмах матеріального стимулювання трудової діяльності на підприємствах, пов’язаних зі змінами у характері матеріальної винагороди, у механізмах надання та розповсюдження нових форм матеріальної винагороди (рис. 1).

Під впливом порушення балансу економічної влади між найманим працівником і роботодавцем у системі матеріального стимулювання трудової діяльності відбуваються деструктивні зміни, основними чинниками яких є: штучне заниження заробітної плати, підтримка ціни трудової послуги у недооціненому стані, порушення зв’язку між продуктивністю праці і розміром трудової винагороди, слабкий зв'язок між рівнем освіти, кваліфікації і оплатою праці, слабкий інституціональний захист прав власності на робочу силу.

Визначено, що належний процес формування заробітної плати є важливою умовою як економічного зростання  та  конкурентоспроможності  національної  економіки,  так  і  забезпечення  добробуту  та  високих стандартів життя суспільства. Формування  заробітної  плати  має  бути  однаково  важливим  для  всіх  учасників економічних відносин. Крім того, належне  формування  заробітної  плати  сприяє  підвищенню  рівня  продуктивності компанії.

Формування заробітної плати в Україні за 2003-2011 роки в контексті Закону України „Про оплату праці” свідчить, що саме на рівні підприємства остаточно встановлюється розмір заробітної плати, підтверджуючи тим самим економічний зв’язок між доходом підприємства, прибутковістю праці та заробітної плати, який нажаль нівелюється такими обставинами, як: нівелювання значимості самого прибутку в умовах недобросовісної конкуренції; високий рівень збитковості вітчизняних підприємств, в умовах високої тінізації економічної діяльності; висока концентрація виробництва у вузького кола власників, що, в свою чергу, не дає можливості здійснювати регулювання розподілу капіталів і трудових ресурсів між галузями і сферами економіки через прибутки.