У вступі наведено основні аспекти змісту дисертаційної роботи, її актуальність, визначено мету і задачі дослідження, об'єкт і предмет дослідження, обґрунтовано значення роботи для розвитку економічної теорії та практики в сучасних умовах, розкрито основні елементи новизни одержаних особисто автором результатів, їх практична цінність, для формування системи управлінського обліку на вертикально – інтегрованих підприємствах.
У першому розділі «Теоретичні основи організації управлінського обліку як складової економічної системи на інтегрованих підприємствах» - досліджено сутність та значення системи управлінського обліку, його місце в системі облікової інформації, особливості ведення управлінського обліку за центрами відповідальності в інтегрованому бізнесі, вплив управлінської інформації на розвиток самоорганізації у вертикально – інтегрованих підприємствах.
Проведене дослідження дає можливість стверджувати, що управлінський облік є основою системи управління підприємством, а інформаційна складова управлінського обліку виступає головним індикатором даної системи. Тобто в процесі управління інформація використовується у переробленому вигляді, що дає можливість більш чітко оцінити ситуацію та прийняти необхідне управлінське рішення. В залежності від функцій управління розрізняють: нормативну, планову, облікову та аналітичну інформацію.
У дослідженні доведено, що інформаційна функція обліку в системі управління підприємством в умовах ринкових відносин є домінуючою. Незважаючи на це, ми часто зустрічаємо в літературі подання обліку як пасивного постачальника інформації. На нашу думку, дане твердження є одностороннім, таким що не повністю характеризує його значення в системі управління. Автором доведено, що управлінський облік не просто реєструє існуючі процеси та явища, він також систематизує та збагачує отримані дані. При цьому всі факти господарської діяльності підприємства, що мають місце, фіксуються в бухгалтерському обліку з метою впливу на покращення його функціонування, так як облікова інформація дає керівнику підприємства можливість приймати більш обґрунтовані управлінські рішення при виборі альтернативних варіантів використання наявних ресурсів у процесі управління його виробничо-фінансовою діяльністю.
В процесі дисертаційного дослідження виявлено, що найважливіша риса відображення інформації в обліку – його активний характер, так як облікові дані використовуються для прийняття управлінських рішень та регулювання стану об'єкту управління. В той же час отримання облікової інформації від керованого об'єкту до управляючої системи не можна спрощувати і зводити до «зворотного зв'язку». Значення обліку в забезпеченні зворотного зв'язку безсумнівне, але такий підхід справедливий лише в обмеженій кількості випадків, коли отримана облікова інформація має в своєму складі дані лише про проведення раніше запланованих заходів. Досліджуючи систему управлінського обліку, автор прийшов до висновку, що облік, взаємодіючи з іншими функціями управління, виступає як інструмент здійснення не лише зворотного, але й прямого зв'язку між суб'єктом та об'єктом управління. Управлінський облік, який склався в економіці розвинутих країн і поступово складається в умовах вертикально-інтегрованих форм господарювання в Україні, вже не можна розуміти як лише облікову систему. Проведені дослідження показали, що вертикальна інтеграція захоплює цикл прийняття управлінських рішень (план – організація – облік – контроль – аналіз – регулювання). Головне смислове призначення його – орієнтування на внутрішній менеджмент. Це не лише система збору і обробки інформації, а й система інтерпретації, контролю та, частково, прийняття управлінських рішень або розробка їх проектів.
Результати дослідження показали, що витрати в управлінському обліку перегруповуються за їх цільовими призначеннями, тобто за видами продукції, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами діяльності тощо. При децентралізації управління виробництвом і вдосконаленні внутрішньогосподарських відносин особливе значення мають питання визначення організаційної структури підприємства: при децентралізації управління організаційна структура представляє собою ієрархію елементів господарства, де нижні рівні менеджерів підпорядковані верхнім рівням. Все це потребує також передачі (децентралізації) частини функцій як фінансового, так і управлінського обліку безпосередньо в госпрозрахункові підрозділи. Така система обліку в кожному підрозділі (при децентралізації управління) забезпечує відображення, накопичування, оперативний аналіз, контроль і представлення інформації про затрати і результати, а також дозволяє оцінити діяльність менеджерів і робочих колективів.
Виявлено, що при створенні вертикально-інтегрованого підприємства, котре є системою, воно має як внутрішню мету, що дозволяє підприємству, системі функціонувати всередині неї, так і зовнішню мету, заради якої і створювалась організація, саме вона визначає наскільки здатне вертикально-інтегроване підприємство забезпечити потреби зовнішніх користувачів. Кожне вертикально-інтегроване підприємство для якісного функціонування має бути необхідним зовнішньому середовищу. Автором доведено значення управлінського обліку, а точніше саме інформаційної складової даного обліку, для самоорганізації підприємства. Розглянувши сутність самоорганізації можна зазначити, що поняття «самоорганізація економічних систем» може бути застосоване тільки до систем, що мають високий рівень складності і велику кількість елементів, зв’язки між якими мають не жорсткий, а ймовірний характер. Висока адаптація до зовнішнього середовищасвітових компаній пояснюється збалансованим співвідношенням між організацією (цілеспрямованим керуванням) та самоорганізацією. Використання інформації якісної системи управлінського обліку, що включає в себе, як зовнішню інформацію, так і внутрішню, дозволяє розмежуватись процесам організації та самоорганізації і враховуючи вертикальний напрям розвитку досліджуваних нами підприємств надає можливість розвитку останній. Враховуючи нестабільність сучасних економічних умов ефективної діяльності вертикально - інтегрованих підприємств можна досягти лише за умови збалансованості управління зверху та самоорганізації знизу.
В другому розділі «Система управлінського обліку в умовах вертикальної інтеграції» розкривається сучасний стан системи управлінського обліку в умовах вертикальної інтеграції, проведено аналіз передумов вертикальної інтеграції та кластеризації підприємств, висвітлені основи використання методології управління проектами при адаптації системи управлінського обліку в інтегрованому бізнесі.
Слід звернути увагу на те, що однією з цілей створення вертикально-інтегрованих підприємств є прагнення здешевити виробництво товарів за рахунок економії на трансакційних витратах, що дає змогу повніше використовувати стратегію цінових поступок і нарощувати суми прибутків. Зростання вартості підприємства - це результат ліквідації посередників і витрат на їх утримання. Він також супроводжується при нарощуванні виробництва досягненням економії на масштабах. Розгляд сучасної літератури дав змогу зробити висновок, що вертикально-інтегроване підприємство - це об'єднання власності підприємств різних організаційно-правових форм, що здійснюють послідовні стадії єдиного циклу виробництва продукту. Цей процес включає етапи отримання ресурсів, виробництва сировини і матеріалів, виготовлення готових товарів і закінчується реалізацією їх споживачам, а також включає контроль за використанням устаткування підприємств на різних стадіях технологічного ланцюжка, за трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами. Дослідженням дисертанта доведено, що обсяги виробництва вертикально-інтегрованих підприємств значно вищі ніж у інших виноградарських підприємствах, це зазначено в таблиці 1, хоча їх частка в ЄДРПОУ на 2010 рік займає лише 0,6 %.
