ГАЛАН ЯРОСЛАВ ПЕТРОВИЧ КОРЕКЦІЯ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ ШКОЛЯРІВ 12-14 РОКІВ ЗАСОБАМИ СПОРТИВНОГО ОРІЄНТУВАННЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження, розкрито наукову новизну й практичну значущість роботи, визначено особистий внесок дисертанта, вказано сферу апробації результатів дослідження та кількість публікацій автора.
У першому розділі «Сучасні підходи до корекції психофізичного стану школярів 13–14 років у процесі фізичного виховання» подано аналіз стану опрацьованості досліджуваної проблеми у загальній психолого-педагогічній та спеціальній науковій літературі; систематизовано наукові дані щодо особливостей психічного та фізичного розвитку учнів середнього шкільного віку, засобів корекції їх стану; визначено сутність корекції психофізичного розвитку дітей засобами фізичного виховання; вивчено досвід використання спортивного орієнтування в роботі з дітьми, які потребують корекції психофізичного стану.
Теоретичний аналіз дозволив визначити, що у забезпеченні ефективності процесу фізичного виховання школярів суттєвого значення набуває позакласна робота як організаційна форма фізичного виховання (О.В. Андрєєва, 2014; В.Г. Арефьєв, 2014; Є.А. Захаріна, 2011; Т.Ю. Круцевич, 2013; Н.В. Москаленко, 2010; О.А. Томенко, 2013). Проте питання корекції психофізичного стану школярів 13–14 років у позакласній роботі не отримали належного висвітлення, оцінки і теоретичного обґрунтування, що негативно позначається на практиці фізичного виховання учнівської молоді. Не дивлячись на значну кількість робіт, присвячених корекції психофізичного стану дітей та підлітків (С.А. Бублик, 2012; А.В. Воробйова, 2012; Р.М. Гречаник, 2009; А.Б. Данків, 2012; Я.Є. Коштур, 2009, О. Клюс, Г. Єдинак, Л. Галаманжук, 2011), у спеціальній науково-методичній літературі питання можливості та доцільності використання комплексних програм із застосуванням засобів спортивного орієнтування та психофізичного тренінгу не представлено, що обумовило актуальність дослідження.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» обґрунтовано застосування методів дослідження, подано загальні відомості про контингент випробуваних, описано організацію дослідження.
Для вирішення завдань дослідження було використано такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури і документальних матеріалів; педагогічні, соціологічні, антропометричні, фізіологічні, психофізіологічні методи дослідження, методи оцінки захворюваності, фізичного здоров’я, методи математичної статистики.
Метод педагогічного спостереження застосовувався на першому етапі дослідження як засіб орієнтації і ознайомлення з досліджуваними явищами, що дозволило уточнити, на які спеціальні питання має бути спрямований наступний аналіз діяльності. Педагогічне тестування фізичної підготовленості здійснювалося за допомогою визначення рівня прояву основних фізичних якостей на основі результату виконання комплексу рухових тестів. Для оцінки фізичної підготовленості були використані контрольні вправи шкільної програми «Фізична культура. 5–9 класи» для 7–8-го класів загальноосвітніх навчальних закладів (за ред. Т. Ю. Круцевич, 2009). Констатувальний педагогічний експеримент проводився з метою визначення та аналізу психофізичних показників учнів 7 та 8 класів. Формувальний педагогічний експеримент проводили з метою вивчення ефективності запропонованих нами засобів корекції психофізичного стану учнів
8 класів засобами спортивного орієнтування. Анкетування проводилося з метою оцінки мотивів і інтересів школярів 13–14 років до занять у позаурочний час. Вивчалися основні соматометричні ознаки морфологічного статусу школярів
13–14 років шляхом антропометричних вимірів. За допомогою фізіологічних методів досліджено показників серцево-судинної та дихальної систем учнів середнього шкільного віку. Психофізіологічні методи дослідження застосовувалися для визначення швидкості реакції, швидкості обробки інформації, рівня уваги та пам’яті, розумової працездатності та статичної координації. Показники захворюваності визначали за допомогою викопіювання з медичних карт школярів. Оцінка фізичного здоров’я дитячого контингенту здійснювалась нами за допомогою системи, розробленої Г.Л. Апанасенком та доповненої Т.Ю. Круцевич. Отримані результати обробляли за допомогою методів математичної статистики.
Роботу виконано у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі теорії та методики фізичної культури і спорту. Констатувальний експеримент проводили на базі Чернівецької спеціалізованої школи I–III ступенів фізико-математичного профілю № 6, Чернівецької спеціалізованої школи I–II ступенів № 22, Чернівецької загальноосвітньої школи
I–III ступенів № 27, загальноосвітньої школи I–III ступенів № 23, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника м. Івано-Франківська.
У констатувальному експерименті взяли участь учні 7–8 класів. Всього обстежено 324 особи (163 хлопчики, 161 дівчинка). Формувальний експеримент проводився на базі Чернівецької спеціалізованої школи I–III ступенів фізико-математичного профілю № 6. В експерименті взяли участь 52 учні 8 класів (ЕГ 26 учнів),
(КГ 26 учнів). Мета і завдання роботи визначили хід поетапного педагогічного експерименту. Експеримент охоплював чотири етапи науково-педагогічного пошуку.
Перший етап (серпень 2010 – серпень 2012) був присвячений аналізу стану проблеми (вивчення літератури, узагальнення досвіду практичної роботи, ознайомлення з особливостями чинної навчальної програми з фізичної культури); формуванню стратегії та програми наукового дослідження, підготовці індивідуальних карток дослідження школярів.
На другому етапі (вересень 2012 – серпень 2013) був проведений констатувальний педагогічний експеримент. Вивчалися фізичний розвиток, функціональний стан серцево-судинної системи, фізична підготовленість, психофізичний стан, аналізувалися показники захворюваності та фізичного здоров’я учнів 7–8 класів. Було проаналізовано дані констатувального експерименту. Розроблено програму корекції психофізичного стану учнів 8 класів засобами спортивного орієнтування.
Третій етап (вересень 2013 – червень 2014) був проведений формувальний педагогічний експеримент, який передбачав впровадження програми корекції психофізичного стану учнів засобами спортивного орієнтування у процес фізичного виховання учнів Чернівецької спеціалізованої школи I–III ступенів фізико-математичного профілю № 6 та вивчення її ефективності.
Четвертий етап (липень 2014 – червень 2015) передбачав аналіз та узагальнення даних проведених досліджень, формулювання висновків та розробку практичних рекомендацій, підготовку до апробації та офіційного захисту дисертаційної роботи.
У третьому розділі «Аналіз мотиваційних пріоритетів та показників психофізичного стану школярів 13–14 років» представлено дані констатувального експерименту. Встановлено, що зниження рухової активності учнів та збільшення обсягу розумових навантажень негативним чином впливає на психофізичний стан дітей середнього шкільного віку. Система фізичного виховання, що ґрунтується на принципі єдності фізичного та психічного розвитку, покликана виправити наявне становище. Вирішення поставлених завдань, у відповідності з метою дослідження, передбачало проведення дослідження показників психофізичного стану та мотиваційних пріоритетів школярів 13–14 років, які навчаються в 7-му та 8-му класах.
У результаті дослідження констатуємо, що учні середнього шкільного віку часто спостерігають симптоми перевтоми у процесі навчальних занять (рис. 1). Вражає кількість школярів, які мають симптоми перевтоми (53,1 %). Викликає занепокоєння той факт, що школярі спостерігали у себе не один із симптомів перевтоми у процесі навчального року, а кілька, що може призвести до більш серйозних наслідків у стані здоров’я. Накопичуючись, втома, недосипання і постійний стрес загрожують обернутися затяжними депресіями, або призвести до синдрому хронічної втоми, а тому школярам важливо не допускати перевтоми, використовуючи профілактичні заходи, а також ефективні засоби відновлення після навчальних занять.