ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПОКАРАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останнє десятиріччя в Україні, як і в усьому світі, суттєво зросла важливість гендерної проблематики, активізувалися дослідження гендерних проблем у різних сферах.

Питанню забезпечення реальної гендерної рівності має приділятися більше уваги з огляду на обраний напрям роботи Президента й уряду щодо членства України в Європейському співтоваристві. А тому вдосконалення чинного законодавства в частині гендерної складової є надзвичайно важливим завданням.

Розвиток гендерного законодавства у країні наразі відбувається досить швидкими темпами. Державна політика орієнтується на створення рівних мож­ливостей для жінок і чоловіків та проводиться з урахуванням міжнародних документів, підписаних Україною.

Згідно зі ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного й соціального  походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». При цьому законодавець передбачає суттєві привілеї для жінок при застосуванні покарання. Звернувши увагу на біологічні та фізіологічні особливості жінок при призначенні та відбуванні покарання, законодавець іноді допускає дискримінацію чоловіків, що суперечить принципу рівності громадян перед законом. Очевидно, чинні норми кримінального і кримінально-виконавчого права, якими регулюються призначення та відбування покарання чоловіками і жінками, потребують подальшого вдосконалення.

Гендерний підхід у кримінально-правовій сфері дає змогу оцінити ефективність сучасного законодавства, з точки зору повноти відображення соціально-обумовлених особливостей правового регулювання залежно від статевих та статусно-сімейних відмінностей осіб.

Проблема застосування покарання до чоловіків та жінок пов’язана з багатьма суміжними проблемами кримінологічного, психологічного, соціального характеру. Поняття «застосування покарання» варто розглядати як таке, що складається з двох частин: перша частина полягає у призначенні покарання, а друга – у його виконанні.

Слід зазначити, що українське кримінальне та кримінально-виконавче законодавство ще не ставало самостійним об’єктом гендерної експертизи. Одним з перших такий аналіз здійснив український вчений О.М. Костенко. У цілому, проблемі забезпечення рівності чоловіків і жінок у кримінально-правовій сфері й аналізу питань, пов’язаних із призначенням та відбуванням ними покарань, науковцями приділяється недостатньо уваги.

Науково-прикладні аспекти вказаної проблеми були досліджені у працях  таких вчених: О.М. Костенка, Т.М. Мельник, І.І. Котюка, В.А. Бадири, В.О. Меркулової, О.Ю. Сергєєвої, С.В. Полубинської, В.О. Андрієнка та ін.

Наукове підґрунтя у дослідження цієї проблеми заклали також праці вітчизняних та іноземних вчених, а саме О.М. Руднєвої, О.Р. Дашковської, О.І. Шинальського, В.В. Сокуренка, О.Г. Фролової, П.А. Вороб’я, О.Д. Питлюк-Смеречинської, Г.С. Резніченко, В.В. Федусік, В.В. Петрова, А.Б. Благи, В.А. Серебрякової, Є.В. Середи, В.О. Навроцького, Т.О. Шмаєвої, П.Л. Фріса, О.М. Литвака, А.Х. Степанюка, М.О.Стручкова, А.А. Музики, Ю.В. Бауліна, Я.М. Шевченко, М.В. Стрюк та ін.

У сучасних теоретичних розробках звертається увага на необхідність фундаментальних наукових досліджень проблем кримінального покарання з урахуванням відповідності його змісту природі людини, нормам права і моралі цивілізованого суспільства, забезпечення збалансованого задоволення прав та інтересів громадян. Ці ідеї набули розвитку у дослідженнях А.І. Долгової, О.С. Михліна, В.М. Когана, М.П. Мелентьєва, І.В. Шмарова, а також українських вчених – Л.В. Багрій-Шахматова, І.А. Близнюка, О.М. Джужи, М.Й. Коржанського, В.О. Глушкова, А.Х. Степанюка, В.П. Філонова, І.П.Лановенка, В.В.Леоненка, В.В.Скибицького, В.М.Трубнікова, М.І.Бажанова та ін.

Разом з тим, об’єктивна потреба у вивченні гендерних аспектів покарання за умов сьогодення обумовлює необхідність звернення до них як до самостійного об’єкта аналізу та зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і науково-практичне значення.