ГИСТЕРОСКОПИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С СОЧЕТАННЫМИ ГИПЕРПЛАСТИЧЕСКИМИ ПРОЦЕССАМИ ЭНДО- И МИОМЕТРИЯ

Краткое содержание

Матеріали та методи досліджень. Під час виконання роботи ретро-  та проспективними дослідженнями було охоплено 225 пацієнток, які страждали на мено- та метрорагії. Усі вони були розподілені на три репрезентативні групи. Під час розподілу на групи нами  було  вико­ристано рандомізований підхід. Групи хворих утворені відповідно до використаної методики гістероскопічного лікування пацієнток: у        першій (I група, n=68) застосовували аблятивну методику, у другій           (II група, n=84)  —  резекційну,  у третій (III група,  n =73)  —  комбіно­вану техніку.

Вік досліджуваних пацієнток коливався від 34 до 58 років (середній  вік становив (48,3 ± 3,1) року).

Усім хворим проведено клінічне та лабораторне обстеження згідно       з клінічним протоколом, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.12.2003 № 582. Під час клінічного обстеження вивчали скарги  хворих,  загальний  і  акушерсько-гінекологічний  анам­нез, стан статевої, менструальної та репродуктивної функцій, генеало­гічний анамнез тощо. Здійснювали гінекологічне бімануальне дослі­дження.  До  операції  обов'язково  проводили  ультразвукове   досліджен­ня органів малого таза та гістологічне дослідження ендометрія. Гісте-роскопію  ендометрія  виконували  за  стандартними   загальноприйняти­ми методиками (Запорожан В. М., 1999). Для деструкції ендометрія ви­користовували операційний гістероскоп "Elit" фірми "Circon Acmi",   CША.  Для  інвазивних  внутрішньоматкових  маніпуляцій  як  розширю­юче середовище застосовували 5 % розчин глюкози.

Статистичний  аналіз здійснювали за допомогою програмного про­дукту компанії Stat Soft Statistica 5.5. Для порівняння груп і перевірки гіпотези про рівність центрів розподілу у вибірках, що представляли кількісні дані з нормальним розподілом, використовували непарний критерій Стьюдента. У разі непідтвердження припущення про нор­мальність розподілу кількісних ознак, а також при порівнянні груп за атрибутивними та дискретними ознаками користувалися непарамет-ричними критеріями Манна — Уїтні (для незалежних вибірок) і Вілкок-сона  (для  оцінки динаміки показників у парних рядах).  Оцінка  взаєм­ного впливу ознак і впливу на частоту їх зустрічальності проведена          за допомогою дисперсійного аналізу в однофакторному дисперсійному комплексі (ANOVA). Для вимірювання сили зв'язку між якісними оз­наками з альтернативними наслідками та кількісними ознаками вико­ристовували  бісеріальний коефіцієнт кореляції rbs.  Відмінності вважа­лися вірогідними при p<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. З метою уточнення струк­тури та частоти розповсюдження гіперпластичних процесів нами було проведено аналіз звітів діяльності закладів охорони здоров'я м. Одеси      — 411-го ЦВКГ і МКЛ № 2 за 2003-2005 рр. Встановлено, що серед усіх видів патології у кожної четвертої пацієнтки (25,7 %) гінекологічних ста­ціонарів спостерігаються гіперпластичні процеси матки, з яких у 65,8 % виявляються  поєднання  їх  різних  видів.  За нашими даними,  показан­ням для проведення гістеректомії гіперпластичні процеси ендо- та міомет-рія є в 73,2 % випадків, з них поєднані форми становлять 68,9 %.

За  період  з 2003  по 2005 рр. на  базах  кафедри  акушерства та гіне­кології ОДМУ  виконано 538  гістероскопічних  операцій,  із  них з при­воду гіперпластичних процесів матки — 403 (74,9 %), більше ніж у по­ловини пацієнток — 225 (55,8 %) — з приводу поєднаної патології       ендо- та міометрія.

Проведений аналіз виявив, що поєднана патологія широко розпов­сюджена та часто є показанням для виконання органовтрачаючих травматичних оперативних втручань, що доводить актуальність і важ­ливість пошуку нових ефективних методів органозберігаючої тактики лікування даної категорії хворих.

У 178 (79,1 %) з 225 пацієнток було констатовано поєднання двох   видів гіперпластичних процесів, у 43 (19,1 %) хворих — трьох видів, а      у 4 (1,8 %) — усіх чотирьох видів патології. З-поміж них 94 (41,8 %) ви­падки — це поєднання патології ендометрія, 89 (39,6 %) — поєднання патології ендо- та міометрія і 42 (18,6 %) — патологія міометрія.