ГОРДІЙЧУК ВІКТОР ІВАНОВИЧ ОПТИМІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО СТАНУ СІЛЬСЬКИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено предмет та об’єкт наукового пошуку, сформульовано мету й завдання роботи, відображено зв’язок дослідження з науковими темами, розкрито наукову новизну, практичну значущість та особистий внесок здобувача, подано сферу апробації результатів дослідження, кількість публікацій, структуру й обсяг дисертації.
У першому розділі дисертації «Особливості фізичного стану сучасних сільських школярів» подано узагальнені результати вивчення літературних джерел, у яких обґрунтовується необхідність пошуку нових шляхів оптимізації фізичного стану учнів із села; розглядаються адаптаційні можливості кардіо-респіраторної та м’язової систем і фізичної працездатності як критерії фізичного стану сільських школярів; визначено роль різних чинників у формуванні їхнього фізичного стану; виокремлено запропоновані шляхи його оптимізації, що підтвердило необхідність розробки авторської методики факультативних занять з урахуванням особливостей фізичного стану учнів із сільських шкіл.
У другому розділі дисертації «Методи та організація дослідження» показано доцільність застосування обраних методів дослідження для розв’язання поставлених завдань, описано організацію та проведення експерименту, наведено загальні відомості про контингент учасників дослідження.
Зокрема, теоретичний аналіз та узагальнення наукової та методичної літератури, документальних матеріалів та інших джерел (аналіз і синтез; узагальнення; систематизацію наукових, методичних літературних джерел; теоретичне моделювання) застосовували для вивчення сучасного стану проблеми, поліпшення фізичного стану сільських школярів у процесі факультативних занять із фізичної культури.
Соціологічні методи (анкетне опитування, бесіда) застосовували для вивчення потреб, мотивів та інтересу до занять фізичними вправами як засобу самовдосконалення організму.
Педагогічні методи (спостереження, тестування, експеримент, що передбачав констатувальний і формувальний етапи) застосовували для визначення рівня фізичної підготовленості та її динаміки впродовж навчального року, а також ефективності впливу експериментальної методики на досліджувані показники.
Медико-біологічні методи (антропометрія, пульсометрія, динамометрія, сфігмоманометрія, спірометрія, пневмотахометрія, велоергометрія, каліперометрія, електрокардіографія) застосовували для вивчення особливостей фізичного стану й працездатності сільських підлітків порівняно з міськими, а також для підтвердження ефективності впливу експериментальної методики факультативних занять із фізичної культури на підвищення фізичного стану сільських підлітків.
Методи математичної статистики застосовували для обробки фактичного експериментального матеріалу, щоб оцінити достовірність отриманих даних під час наукового експерименту.
Робота, що проводилася, складалася з п’яти етапів.
На першому етапі (січень – серпень 2006 р.) здійснено аналіз та узагальнення літературних джерел, що дозволило обґрунтувати мету, сформулювати завдання дослідження.
Другий етап (вересень 2006 – травень 2010 рр.) передбачав констатувальний експеримент: вивчення особливостей фізичного стану сільських підлітків порівняно з міськими і їхні інтереси щодо видів рухової діяльності. У межах цього етапу дослідження було проведено обстеження 492 школярів віком 13 років. Із 218 підлітків (116 хлопців та 102 дівчини, що навчалися в сільських школах Камінь-Каширського, Ратнівського й Рожищенського районів) сформували експериментальну групу, із 274 підлітків (106 хлопців та 168 дівчат, що навчались у ЗОШ №20 та №26 міста Луцька) – контрольну. Усі учні займалися фізичною культурою за загальноприйнятою програмою фізичного виховання.
Першим завданням другого етапу було отримання показників, що комплексно характеризують фізичний стан школярів. Друге завдання передбачало дослідження можливих чинників, які перешкоджають оптимальному руховому розвиткові сільських школярів та виявлення чинників, що впливають на формування мотивації до занять фізичною культурою й спортом підлітків сільських і міських шкіл. Для цього проведено анкетування 1487 осіб, із них 243 хлопців і 232 дівчат 5–11 класів, які навчаються в міських школах, 507 хлопців та 505 дівчат 5–11 класів, котрі навчаються в сільських школах.
На третьому етапі проаналізовано дані, отримані в процесі констатувального експерименту. Одержані за допомогою методів математичної статистики результати дали підставу для попередніх висновків, на основі яких розроблено методику для поліпшення фізичного стану сільських школярів під час проведення факультативних занять із фізичної культури.
На четвертому етапі (вересень 2010 – травень 2011 рр.) було проведено формувальний педагогічний експеримент, мета якого полягала у вивченні впливу експериментальної методики проведення факультативних занять із фізичної культури на фізичний стан сільських підлітків. Формувальний педагогічний експеримент проводили на базі школи І–ІІІ ступенів села Видерта Волинської області. У ньому взяли участь 32 учні тринадцяти років (18 хлопців та 14 дівчат), що займалися за розробленою експериментальною методикою факультативу. У контрольній групі було 223 учні тринадцяти років (112 хлопців та 111 дівчат), що навчалися в сільських школах Камінь-Каширського, Ратнівського й Рожищенського районів Волинської області та займалися фізичною культурою за загальноприйнятою програмою фізичного виховання.
На п’ятому етапі (червень 2011 – листопад 2012 рр.) узагальнено отримані результати дослідження, оформлено дисертацію, упроваджено отримані результати в практику.
У третьому розділі «Порівняльний аналіз показників фізичного стану підлітків сільських та міських загальноосвітніх навчальних закладів» виявлено особливості фізичного стану в сільських школярів порівняно з міськими та досліджено можливі чинники, які перешкоджають формуванню мотивації до занять фізичною культурою й спортом учнів із села.
У сільських школярів порівняно з міськими виявлено низку відмінностей фізичного стану, що вказують на його зниження як за інтегральними показниками (табл. 1), так і за окремими морфофункціональними характеристиками та розвитком їхніх рухових якостей.
Зокрема, у сільських школярок порівняно з міськими виявлено достовірно нижчу довжину тіла та більшу окружність грудної клітки, у хлопців такої різниці не виявлено. За показниками індексу Кетле різниця між учнями сільських і міських ЗОШ практично відсутня. Статистично достовірною була різниця між підлітками сільських і міських шкіл (p < 0,001) за абсолютним жировим компонентом, тоді як за відносним жировим компонентом, абсолютним кістковим та абсолютним м’язовим не виявлено різниці. У сільських школярок виявлено менший відносний м’язовий і кістковий компоненти маси тіла, у хлопців різниці за цими показниками не спостерігали.
Одним із важливих показників фізичного стану є «подвійний добуток» (ПД) – індекс Робінсона, який характеризує систолічну роботу серця. Статистично значущої різниці за індексом Робінсона в сільських і міських підлітків не виявлено (р > 0,05), хоча в сільських підлітків спостерігалася тенденція до його зменшення.
За результатами дослідження системи дихання встановлено, що життєва ємність легень у хлопців і дівчат із сільської місцевості є нижчою порівняно з міськими. У сільських дівчат максимальна об’ємна швидкість вдиху й видиху, а також життєвий індекс статистично значущо нижчі порівняно з міськими (див. табл. 1). Відзначено вищий систолічний та середній артеріальний тиск у хлопців і дівчат сільських шкіл порівняно з міськими. У хлопців сільських шкіл вищі частота серцевих скорочень, пульсовий артеріальний тиск та ударний індекс.