Ільницький М.В. Агроекологічна оцінка обробітку грунту і гербіцидів в ресурсоощадній технології вирощування озимої пшениці

Краткое содержание

Розділ 1. Наукові передумови мінімалізації обробітку ґрунту і
перспективи його впровадження при вирощуванні зернових культур

(Огляд літератури)

Зроблено ґрунтовний аналіз і узагальнення праць вітчизняних і зару­біжних учених з питань, розв’язанню яких присвячена дисертаційна робота, чим і обґрунтовано вибір напрямку наукових досліджень.

Розділ 2. Умови, програма i методика проведення досліджень

Польові дослідження проводились у 1997-2001 рр. на полях філіалу кафедри загального землеробства Львівського державного аграрного університету – ТзОВ “Підлісне” Жовківського району Львівської області, яке за агрокліма­тичним районуванням належить до Західного Лісостепу України.

За характером забезпечення рослин вологою район проведення досліджень належить до зони достатнього зволоження. Середня багаторічна температура повітря становить 7,5 °С, сума опадів – 589 мм. Погодні умови в роки досліджень дещо відрізнялись як між собою, так і від середніх багато­річних даних. Так, середньорічні температури повітря, крім 1997 і 1998 років, перевищували багаторічні дані на 1,6-2,1 °С. Опадів  випало у 1998 р. на 242,4 мм, у 1999 р. – на 95,7 і в 2001 р. – на 321,5 мм більше порівняно з багаторічними даними, але такі відхилення є типовими для Західного Лісостепу України.

Ґрунт дослідних ділянок темно-сірий опідзолений легкосуглинковий. Вміст гумусу в шарі 0-20 см становить 2,21-2,48%, реакція ґрунтового середовища слабокисла – рН 5,4-5,9, гідролітична кислотність коливається від 2,31 до 2,76 мг-екв на 100 г ґрунту. Забезпеченість орного шару цих ґрунтів рухомими формами азоту, фосфору і калію середня.

У польовому досліді № 1 досліджувалась комплексна дія обробітку ґрунту і гербіцидів при вирощуванні озимої пшениці після конюшини лучної, чинник А: 1.Оранка на глибину 23–25 см (контроль), 2. Мілкий обробіток на глибину 10-12 см; чинник Б: 1. Без гербіцидів (контроль), 2. Раундап (48% в.р.) у нормі 4 л/га – вносили на 10–12-й день після збирання другого укосу конюшини, 3. Гранстар (75% с.т.с.) у нормі 20 г/га – вносили навесні у фазі кущіння озимої пшениці, 4. Раундап (48% в.р.) у нормі 3 л/га – вносили на 10-12-й день після збирання другого укосу конюшини + гранстар (75% с.т.с.) у нормі 20 г/га – навесні у фазі кущіння озимої пшениці.

У польовому досліді № 2 досліджувалась комплексна дія обробітку ґрунту і гербіцидів при вирощуванні озимої пшениці після кукурудзи на силос, чинник А: 1. Оранка на глибину 20–22 см (контроль), 2. Мілкий обробіток на глибину 10-12 см; чинник Б: 1. Без гербіцидів (контроль), 2. Гранстар (75% с.т.с.) у нормі 20 г/га – вносили навесні у фазі кущіння озимої пшениці, 3. Ланцет (53% в.м.с.) у нормі 1 л/га – вносили навесні у фазі кущіння озимої пшениці.

В обох дослідах площа посівної ділянки 800, а облікової – 200 м² при 3-разовій повторності, розміщення варіантів систематизоване.

Всі визначення, аналізи та обліки виконували відповідно до існуючих ДСТУ і методик, прийнятих в наукових установах нашої держави та інших країнах світу.

У ґрунті визначались щільність і шпаруватість за методом Н.А. Ка­чинського, водотривкість структурних агрегатів за Б.І. Бакшеєвим, вологість- термостатно-ваговим методом, легкогідролізований азот – за Корнфільдом у чашках Конвея, рухомий фосфор та обмінний калій – за Чіріковим, біологічну активність – методом лляних полотен і за методом В.І. Штатнова, важкі метали у ґрунті – за державними стандартами: ДСЗУ (ДСЗРМ-23) 022.122-00; ДСЗУ (ДСЗРМ-24) 022.123-00 і ДСЗУ 022.7-96, засміченість ґрунту насінням бур’янів – методом Шевельова, забур’яненість посівів – кількісно-ваговим методом.

Збирали врожай прямим комбайнуванням з кожної ділянки окремо.

Якість зерна озимої пшениці визначали за такими методами: натура – за державним стандартом 10840-64; маса 1000 зерен – за державним стандартом 10842-82; скловидність – за державним стандартом 10987-76; вмiст сирої клейковини – за державним стандартом 113 586.1-68; бiлок – за державним стандартом 10846-91.

Урожайні дані статистично обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим з допомогою комп’ютерних програм.

Економічну оцінку досліджуваних чинників виконували згідно “Мето-дики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві  результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (К.: Вища школа, 1986), а енергетичну – за методикою, розробленою О.К. Медведовським та П.І. Іваненком (1998).