ІМІДЖ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРАВОСВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів, наведено структуру дисертації.

У першому розділі „Психолого-юридичний аналіз іміджу міліції в контексті проблеми правової свідомості” здійснено теоретичний аналіз проблеми правової свідомості, обґрунтовано, що імідж працівника міліції є чинником розвитку правосвідомості громадян, розкрито ступінь психологічної вивченості проблеми іміджу взагалі та іміджу міліції зокрема, розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на імідж міліції, а також психолого-юридичні аспекти діяльності щодо створення іміджу міліції України.

В наукових публікаціях відзначається досить широкий спектр думок щодо поняття правової свідомості. Правосвідомість розглядається як системне утворення, що відображає правову дійсність у вигляді юридичних знань та оціночних ставлень до права і практики його реалізації, правових установок і ціннісних орієнтацій, які регулюють правову поведінку людини в юридично значущих ситуаціях. Найбільш поширеним поглядом на структуру правосвідомості серед науковців всіх часів є виділення її складових компонентів за результатами функціонування. Відповідно до трьох функцій правової свідомості (пізнавальної, оціночної та регулятивної) виділяють її основні функціональні компоненти. Пізнавальній діяльності (інтелектуальний компонент) відповідає певна сума юридичних знань та умінь, тобто правова підготовка, оціночній функції (емоційний компонент) – система оцінок та ставлень щодо різних юридичних явищ, а регулятивна функція (вольовий компонент) здійснюється за рахунок соціально-правових установок та системи ціннісних орієнтацій.