У вступі обґрунтовано актуальність темидисертаційної роботи,показано зв’язок з науковими темами, окреслено мету і завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено дані з апробації результатів дослідження.
У розділі1 «Теоретичні засади інвентаризації» досліджено підходи довизначення економічної сутності основних понять інвентаризаційного процесу, поглиблено значення інвентаризації як методу обліку шляхом уточнення її мети, завдань, об’єктів, суб’єктів, класифікації методичних прийомів і принципів інвентаризації, а також власне поняття.
За результатами дослідження мети, завдань, об’єктів, суб’єктів, методичних прийомів, принципів і класифікації видів інвентаризації в роботі визначено, що метою проведення інвентаризації є забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку для складання форм фінансової, податкової та статистичної звітності. На розвиток теоретичних положень інвентаризації автором доповнено існуючий перелік завдань інвентаризації такими як: перевірка роботи, стану обліку та звітності матеріально відповідальних осіб та перевірка роботи облікових працівників (своєчасність оприбуткування, внутрішнього переміщення та списання запасів). Дотримання та виконання вказаних завдань унеможливить будь які зловживання матеріально відповідальними особами та обліковими працівниками, забезпечить контроль та визначення ефективності їхньої діяльності.
Одним з найважливіших елементів, що розкривають зміст інвентаризації являються її об’єкти, під якими в роботі визначено види активів та зобов’язань, що відображені в системі рахунків балансового і позабалансового обліку підприємства, крім того, виокремлено новий об’єкт інвентаризації – інвестиційна нерухомість і визначено порядок її інвентаризації.
В роботі доведено необхідність і визначено роль та значення в інвентаризаційному процесі підприємства служби внутрішнього контролю, яка бере участь у процесі планування інвентаризаційної роботи, контролі за ходом проведення інвентаризації, у виявленні та аналізі причин відхилень, в оцінці результатів, а також у прийнятті управлінських рішень за виявленими відхиленнями і результатами проведеної інвентаризації загалом.
З метою забезпечення вибору необхідної методики здійснення інвентаризації в розрізі об’єктів перевірки, а також для сприяння подальшому розвитку теоретичних аспектів інвентаризації та підвищення ефективності здійснення інвентаризаційного процесу, було узагальнено і систематизовано методичні прийоми інвентаризації.
Порядок організації та техніку здійснення інвентаризації, прийоми встановлення кількісних та якісних характеристик об’єктів інвентаризації, роль і значення інвентаризації в забезпеченні збереження активів підприємства визначають її принципи. В процесі проведеного дослідження доповнено перелік існуючих такими принципами: періодичність – передбачає дотримання строків проведення інвентаризації за кожним видом активів і зобов’язань відповідно до чинного законодавства; послідовність – полягає в дотриманні порядку розміщення і черговості проведення інвентаризації активів у приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду активів до іншого залежно від їх розташування та місцезнаходження. Крім того, доведено необхідність застосування за відношенням до інвентаризаційного процесу таких принципів бухгалтерського обліку, як достовірність і повне висвітлення.
На основі досліджених теоретичних і практичних аспектів інвентаризаційної діяльності узагальнено та систематизовано поділ класифікаційних ознак інвентаризації на види (за метою проведення – основна, повторна, додаткова, контрольна; за рівнем регулюванням – обов’язкова чи добровільна; за характером організації – планова чи позапланова; за частотою проведення – поточна, періодична чи річна; за обсягом охоплення об’єктів – повна чи часткова; за способом охоплення об’єктів – суцільна, вибіркова чи комбінована; за суб’єктом проведення – зовнішня, внутрішня чи комбінована), що дозволяє приймати обґрунтовані та раціональні рішення щодо застосування конкретного виду інвентаризацій у кожній окремій ситуації на практиці. Крім того, виділено нову класифікаційну ознаку інвентаризації – за обсягом виконання завдань, яка формує два види інвентаризації – комплексну або цільову. Комплексна інвентаризація – передбачає виконання всієї сукупності завдань, що визначає процес проведення інвентаризації; цільова – інвентаризація, що передбачає виконання конкретного завдання інвентаризації залежно від обставин та умов, що склалися на підприємстві на конкретну дату. Запропонована класифікація видів інвентаризації сприятиме раціональній організації інвентаризації та правильному вибору методики її проведення, а також підвищенню ефективності здійснення інвентаризаційного процесу на практиці.
Обґрунтовано необхідність уточнення стадій проведення інвентаризації та методичних аспектів їх здійснення, що передбачає виконання окремих інвентариза-ційних процедур і застосування визначених інвентаризаційних прийомів. У процесі дослідження запропоновано поділяти інвентаризаційний процес на організаційну, підготовчу, технологічну, порівняльно-аналітичну, результативну стадії та стадію прийняття управлінських рішень, а також розробленомоделі кожної з них (табл. 1). Виокремлення і моделювання стадій інвентаризації дасть можливість посилити ефективність, об’єктивність і раціональність здійснення інвентаризаційної роботи на підприємствах України.
На основі перерахованих уточнених теоретичних позицій інвентаризаційного процесу в роботі уточнено визначення поняття інвентаризації як методу бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю, за допомогою якого здійснюється перевірка наявності, складу, стану, оцінки і документального оформлення активів і зобов’язань підприємства для забезпечення достовірності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності підприємства.
У розділі 2 «Інвентаризація активів промислових підприємств» досліджено й уточнено порядок організації та проведення інвентаризації активів за стадіями, опрацьовано й обґрунтовано перелік інвентаризаційних прийомів і процедур, які виконуються на конкретних стадіях і залежать від обраних об’єктів перевірки.
У роботі розроблено сукупність моделей технологічних стадій інвентаризації активів у розрізі кожного досліджуваного об’єкта активів через конкретизацію та деталізацію методичних прийомів і переліку здійснюваних процедур. Структура моделей технологічних стадій інвентаризації активів відображає увесь комплекс органолептичних, документальних і розрахунково-аналітичних прийомів і процедур інвентаризації, вибір і поєднання яких залежить від методики здійснення перевірки окремих об’єктів. Застосування моделей технологічних стадій інвентаризації сприятиме повному відображенню фактичного стану господарської діяльності.
Дослідження методичного забезпечення інвентаризаційного процесу виявило його основні недоліки і розробити рекомендації щодо удосконалення:
¾внести зміни до п. 6 ст. 145 Господарського кодексу України на предмет розширення складу майна, що підлягає інвентаризації, активами, що знаходяться на позабалансовому обліку підприємстві;
¾розробити та нормативно закріпити Методичні рекомендації з організації бухгалтерського обліку та складання звітності підприємств, в структурі якого виділити розділ «Інвентаризація активів та зобов’язань» з метою єдності та конкретизації методичного регулювання процесу організації та ведення інвентаризації;
¾доповнити і розширити методику проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, а також розробити і внести до Інструкції № 69 порядок інвентаризації незавершених капітальних інвестицій та інвестиційної нерухомості з метою забезпечення відповідності нормам законодавства;
змінити використаний у п. 7 Інструкції № 69 термін «основні фонди» на «основні засоби» відповідно до норм Закону України № 996-XIV і П(С)БО 7 «Основні засоби», а також термін «товарно-матеріальні цінності» на «запаси».
