Калієвський М.В. Основний обробіток грунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ТА УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ЯРИХ КУЛЬТУР (огляд літератури)

У розділі проведено аналіз джерел літератури з питань впливу основного зяблевого обробітку ґрунту на його агрофізичні властивості, біологічну активність і поживний режим, засміченість ґрунту насінням бур’янів і забур’яненість посівів та економічно-енергетичну ефективність мінімалізації основного обробітку. Вплив різних способів і глибин основного обробітку ґрунту на формування врожайності насіння льону олійного в Україні мало вивчений, а в умовах південної частини правобережного Лісостепу такі дослідження не проводили зовсім, тому це й зумовило вибір напрямку і задач наших досліджень.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконані протягом 2004-2006 рр. на дослідному полі навчально-науково-виробничого відділу Уманського державного аграрного університету, який знаходиться у Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугському окрузі Лісостепової Правобережної провінції України.

Ґрунт дослідного поля представлений чорноземом опідзоленим важкосуглинковим на лесі, який характеризується пониженим вмістом гумусу (3,5%), низькою забезпеченістю лужногідролізованим азотом (103 мг/кг ґрунту – за методом Корнфілда), середнім вмістом рухомих форм фосфору та підвищеним – калію (відповідно 88 та 132 мг/кг – за методом Чирикова), високим ступенем насичення  основами  (95%),  середньокислою  реакцією  ґрунтового  розчину   (рН_КCl 6,2) і низькою гідролітичною кислотністю (2,26 смоль/кг ґрунту).

Елементи погоди в роки досліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими для росту і розвитку рослин льону олійного, що у подальшому впливало на величину врожаю цієї культури. Загалом погодні умови в 2004 і 2006 роках впродовж вегетаційного періоду льону олійного можна оцінити на “задовільно”, оскільки нестача опадів на початок і всередині вегетації призвела до появи неповних сходів і формування малої кількості генеративних органів, а інтенсивне випадання опадів у кінці вегетаційного періоду в 2004 році стало причиною подовження дозрівання і повторного цвітіння. В 2005 році погодні умови були більш сприятливими для росту та розвитку рослин льону олійного і формування врожаю.

Тимчасовий польовий дослід закладали методом розщеплених ділянок, з включенням дев’яти варіантів обробітку (ділянки першого порядку), з яких у перших трьох проводили полицеву оранку без котка на 15-17, 20-22 і 25-27 см, а в наступних – відповідно полицеву оранку з котком і плоскорізне розпушування на такі ж глибини. Впоперек названих заходів та глибин основного зяблевого обробітку ґрунту, з урахуванням повздовжнього поділу ділянок, накладали два фони: з удобренням (N₄₅P₄₅K₄₅) і без нього (ділянки другого порядку), які в свою чергу ділили на дві половини (ділянки третього порядку), на одній з яких використовували гербіциди (льонок+зелек супер), а на другій – не використовували.

Розміщення варіантів у досліді послідовне, а повторення – триразове. Посівна площа ділянок першого порядку, де проводили полицеву оранку та плоскорізне розпушування на задану глибину, становила відповідно 224 і 192 м², другого та третього порядків – 112 і 96 м² та 56 і 48 м² відповідно. Площа кожної облікової ділянки складала 40 м².

Дослідження за впливом заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на агрофізичні показники родючості чорнозему опідзоленого та на умови вирощування цієї культури проводили у такі строки і за такими методами: вологість ґрунту – через два тижні після закладання досліду, перед входом у зиму, на час настання фізичної спілості ґрунту, у фазу сходів, цвітіння і повної стиглості насіння льону термостатно-ваговим методом з перерахунком на запаси в шарі 0-100 см; щільність ґрунту – у фазі сходів і цвітіння льону за методом Качинського з використанням ріжучих кілець у шарі 0-30 см через кожні 10 см; будова ґрунту – під час цвітіння культури за методом насичення ґрунту водою в циліндрах у шарі 0-30 см через 10 см; агрегатний стан ґрунту – під час цвітіння льону олійного методом сухого просіювання за Саввіновим у шарі 0-30 см через 10 см; біологічну активність ґрунту – у фазі цвітіння льону олійного оцінювали за інтенсивністю виділення СО₂ з ґрунту за методом Штатнова; поживний режим ґрунту – під час цвітіння культури у шарі 0-30 см через 10 см визначали за такими методами: вміст нітратного азоту – іонометричним методом згідно ГОСТ 26951-86, вміст рухомого фосфору і калію – методом Чирикова згідно ДСТУ 4115-2002; засміченість ґрунту насінням бур'янів – на період фізичного доспівання ґрунту навесні шляхом відбору ґрунтових зразків з наступним відмиванням з шарів 0-5 і 5-10 см; забур’яненість посівів – у фазі „ялинки”, цвітіння і повної стиглості насіння культури кількісно-ваговим методом.

Висоту рослин вимірювали перед збиранням врожаю за допомогою мірної лінійки. Облік густоти посівів – перед збиранням врожаю здійснювали шляхом підрахунку рослин у межах рамки площею 1м². Контрольний облік урожаю проводили шляхом відбирання на ділянці трьох снопів з наступним їхнім обмолотом. Для аналізу насіннєвої продуктивності в сноповому зразку визначали кількість коробочок на одній рослині, масу насіння з одної рослини, а також масу 1000 насінин.

Для визначення достовірності досліду і виявлення залежності між досліджуваними показниками отримані результати піддавали статистичній обробці дисперсійним і кореляційним методом.