ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з напрямків реалізації соціально-партнерських відносин в Україні є укладення колективних договорів і угод, які укладаються на всіх рівнях – від національного до виробничого. Колективний договір, який містить локальні норми по використанню праці і відтворенню робочої сили, є важливою юридичною основою для укладення індивідуальних трудових договорів між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Він є надійним засобом захисту трудових прав працівників. Важливу роль колективний договір відіграє в сфері підвищення продуктивності праці, адже існує безпосередній зв’язок між стимулами праці і соціальними резервами виробництва. Локальні правові норми, деталізуючи та конкретизуючи централізовані норми, сприяють ефективному господарюванню, стимулюють трудову діяльність учасників трудових відносин. Проявляючи турботу про себе, працівники тим самим роблять значний внесок у розвиток виробництва, підвищення його ефективності.

Однак інтереси найманих працівників і роботодавця, їх погляди на одні й ті ж питання в сфері праці не в усьому і не завжди збігаються. Працівники зацікавлені в першу чергу у високому рівні оплати праці, встановленні додаткових пільг, гарантій, створенні належних умов праці, скороченні тривалості робочого часу, а роботодавець — в одержанні високих прибутків, підвищенні ефективності виробництва при менших витратах, підвищенні конкурентоспроможності підприємства. Звідси і суперечності, спори, конфлікти. Узгодженість цих інтересів відбувається в процесі розробки й укладення колективного договору як юридичного документу, в якому встановлюються взаємні зобов'язання його сторін.

При єдиній формі власності на засоби виробництва – державній – роль колективного договору в регулюванні трудових відносин була приниженою. Протягом тривалого часу працівники байдуже ставилися до колективного договору, не вбачаючи в ньому практичної користі, оскільки була відсутньою можливість будь-що змінити в напрямку поліпшення умов праці та підвищення заробітної плати.

Розвиток ринкових відносин змінив ставлення працівників до колективного договору. Вони почали вбачати в ньому засіб регулювання всього комплексу соціально-побутових умов, метод регулювання трудових відносин. Водночас ще є підприємства, установи та організації, в яких колективний договір не укладається. Найнижчий рівень охоплення працівників колективними договорами спостерігається в галузях невиробничої сфери: охорони здоров’я, освіти, культури та в апараті органів державного управління, а також на багатьох підприємствах, що перебувають у приватній власності. Аналіз процесу укладання колективних договорів в Україні свідчить, що існує значна кількість суперечностей та прогалин у нормативно-правовому забезпеченні, які утруднюють колективно-договірне регулювання трудових відносин, не дозволяють сторонам колективного трудового договору досягти своїх цілей та в повній мірі захистити свої інтереси. Разом із недостатньою дослідженістю даного питання в науці трудового права викладене свідчить про актуальність та важливість даного дисертаційного дослідження.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці М.Г.Александрова, С.С.Алексєєва, В.С.Андрєєва, М.Й.Бару, Н.Б.Болотіної, В.С.Венедиктова, Н.К.Воєводенко, Г.С.Гончарової, В.Я.Гоца, Л.Я.Гінцбурга, В.В.Жернакова, С.О.Іванова, С.С.Каринського, Є.О.Кльонова, Ю.М.Коршунова, О.В.Лавриненка, Л.І.Лазор, Р.З.Лівшиця, В.Г.Малова, Л.А.Муксінової, Л.Я.Островського, А.Є.Пашерстника, О.С.Пашкова, П.Д.Пилипенка, В.І.Прокопенка, О.І.Процевського, В.П.Сілаєва, О.Ф.Скакун, В.М.Скобєлкіна, О.В.Смирнова, О.І.Ставцевої, П.Р.Стависького, Л.О.Сироватської, Н.М.Хуторян, Г.І.Чанишевої, О.І.Шебанової та ін.

Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження належить до пріоритетних в науці трудового права. Проблема колективних договорів в умовах формування ринкової економіки визначена серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України, входить до плану наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ, а також кафедри трудового, екологічного та аграрного права і науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.