КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Процес тісної взаємодії і переплетення економічних, правових, інформаційних та інших трансакцій на світовому терені, безпосередніх і опосередкованих зв’язків між суб’єктами господарювання всіх країн світу створює передумови утворення єдиної економічної системи. Закономірно цей процес вимагає адекватних змін у системі обліку господарських операцій.

На сучасному етапі стан бухгалтерського і податкового обліків свідчить про необхідність кардинальних змін у напрямку їх гармонізації та побудові цілісної системи обліку як гнучкої, багатофункціональної системи, орієнтованої на задоволення специфічних  інформаційних потреб усіх користувачів. Саме ефективно організована система обліку за допомогою відповідного інструментарію здатна забезпечити формування достовірних показників за результатами діяльності суб’єктів господарювання, сприяти ефективності їх бізнесу та максимізації достовірного прибутку. У цьому контексті особливої актуальності набуває проблема узгодження єдиної методології та удосконалення методичного забезпечення щодо визначення фінансових результатів діяльності промислового підприємства у підсистемах обліку.

Проблеми гармонійного співіснування облікових підсистем знайшли відображення у працях вітчизняних вчених: М.Т.Білухи, Ф.Ф.Бутинця, М.П.Войнаренка, В.П.Вишневського, С.Ф.Голова, З.В.Гуцайлюка, Г.Г.Кірейцева, Я.Д.Крупки, Ю.А.Кузьминського, С.О. Левицької, Л.Г.Ловінської, М.Р.Лучка, В.Ф.Максімової, В.Б.Моссаковського, Л.В.Нападовської, О.М.Петрука, Г.В.Пухальскої, М.С.Пушкаря, В.В.Сопка, Н.М.Ткаченко, М.Г.Чумаченка, В.Г.Швеця, а також у працях зарубіжних дослідників: А.Барроса, Ф.Гелена, М.Я.Метьюса, С.Ноубса, В.Ф.Палія, Я.В.Соколова, В.І.Ткача, М.В.Ткача, Д.Хегарта та інших.

Однак, незважаючи на суттєвий науковий внесок, який став підґрунтям для побудови цілісної системи обліку, авторами недостатньо приділено уваги теоретичному та практичному обґрунтуванню доцільності наближення облікових підсистем. Фактично відсутні єдина концепція та методологічні підходи щодо створення цілісної системи обліку, спроможної усунути дублювання функцій її облікових підсистем.

Наукові напрацювання останніх років у сфері вітчизняної облікової практики стосуються висвітленню концептуальних, методичних та організаційних аспектів тільки бухгалтерського або податкового обліку. Тому потребують додаткового дослідження проблеми забезпечення оптимального функціонування усіх взаємопов’язаних елементів облікових підсистем, як єдиного гармонізованого облікового механізму.

Об’єктивна необхідність вирішення проблемних питань щодо побудови цілісної системи обліку з її адекватними підсистемами на виробничих підприємствах переробної промисловості обумовили актуальність теми, мету та основні напрями дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Одеського державного економічного університету за темою „Проблеми розвитку обліку і контролю в системі забезпечення економічної безпеки підприємств основних галузей економіки”. Державний реєстраційний номер теми: 0105U008965. У межах наукової програми автором було досліджено теоретичну обґрунтованість, методологічні основи створення цілісної системи обліку, а також запропоновано удосконалення методичного забезпечення облікових підсистем з метою гармонійного їх співіснування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка науково-практичних рекомендацій щодо побудови цілісної системи обліку на основі комплексного вирішення пов’язаних із цим концептуальних проблем та узгодження методичного забезпечення облікових підсистем для оптимізації облікового процесу на виробничих підприємствах переробної промисловості.

Системний підхід до реалізації поставленої мети зумовив необхідність вирішення таких основних завдань:

·    проаналізувати тенденції розвитку та сучасного стану облікових підсистем, унаочнити передумови створення цілісної системи обліку;

·    розкрити проблеми системної адаптації з урахуванням результатів критичного аналізу співіснування облікових підсистем через призму вирішення питань:

- уточнити дефініції понятійного апарату та статус облікових підсистем, їх ієрархію у цілісній системі обліку;

- обґрунтувати доцільність існування алгоритму облікового та оподаткованого прибутків;

·    визначити загальну мету функціонування цілісної системи обліку через цільову інтеграцію її підсистем;

·    систематизувати об’єктні моделі облікових підсистем, що характеризують  єдність цілісної системи обліку;

·    уточнити сутнісне навантаження базових категорій – доходів, витрат, основних засобів, амортизаційних відрахувань стосовно їх визнання, структури, оцінки та її методів з метою формування достовірного прибутку як головного системного інформаційно-облікового продукту;

·    визначити принципи оптимізації методичного забезпечення облікових підсистем;

·    сформулювати концептуально-методичні засади цілісної системи обліку за синтезованим методичним забезпеченням її підсистем;

·    унаочнити системну концепцію обліку на засадах узгодженості законів та принципів оптимізації методичного забезпечення.

Об’єктом дослідження виступають діючі облікові підсистеми – бухгалтерський та податковий облік на підприємствах переробної промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних засад бухгалтерського та податкового обліків на промислових підприємствах.

Методи дослідження. Дисертаційну роботу виконано із застосуванням загальнонаукових методів і специфічних прийомів. Методологічним підґрунтям дослідження обрано системний підхід, який дав змогу здійснити аналіз сучасного стану облікових підсистем та розробити пропозиції щодо їх адекватного співіснування в обліковій цілісності. Для уточнення сутності облікових підсистем як економічних категорій використано діалектичний метод пізнання, при дослідженні тенденцій розвитку бухгалтерського та податкового обліків як складових облікової цілісності – історичний. На етапі збору, систематизації й обробки інформації застосування методів аналізу і синтезу дало можливість унаочнити проблеми взаємозв’язку облікових підсистем та запропонувати шляхи їх гармонізації. При дослідженні теоретичних засад і методології обліку застосування таких методичних прийомів, як: вибірка, узагальнення, групування і порівняння дало змогу систематизувати класифікацію об’єктів (доходів, витрат, необоротних активів), виявити їх взаємозалежність та сформулювати концепцію об’єктної цілісності. Метод причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний метод застосовано при розробці заходів з оптимізації методичного забезпечення облікових підсистем, методи аналогій та моделювання – для обґрунтування вибору оптимальної моделі цілісної системи обліку.

Інформаційною базою дослідження слугують: наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії, методології, методики ведення обліку; законодавчі та інші нормативно-правові акти з обліку, оподаткування, з питань підприємницької діяльності; матеріали наукових, науково-практичних конференцій, періодичних видань; інформація статистичних збірників, економічних довідників; дані бухгалтерського та податкового обліку підприємств харчової промисловості Одеської області, а також результати особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

Вперше:

·        обґрунтовано концептуальні та методичні засади створення цілісної облікової системи із застосуванням у ній окремих, оптимальних методичних підходів формування достовірних показників прибутку з метою задоволення інформаційних потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів.

·         

Удосконалено:

         термінологічні, класифікаційні, методичні, організаційні ознаки базових категорій облікових підсистем, що дало змогу сформулювати принципи оптимізації методичного забезпечення облікових підсистем з метою створення їх інформаційно- функціональної цілісності;

·        класифікаційні моделі об'єктів облікових підсистем для унаочнення їх єдності при визначенні достовірного прибутку;

·        методику ведення бухгалтерського і податкового обліку за запропонованими принципами, що забезпечує адаптацію їх стану і належний функціональний рівень в системній цілісності.

Набуло подальшого розвитку:

·        теоретичні засади бухгалтерського та податкового обліків через порівняння дефініцій понятійного апарату (мета, предмет, об’єкти, принципи, функції, основні завдання), що вказують на необхідність і доцільність наближення облікових підсистем, сприяють визначенню їх статусу, підпорядкованості у цілісній системі обліку для розкриття проблем системної адаптації;

·    застосування системного підходу до оптимізації методичного забезпечення облікових підсистем, що дає змогу спростити ведення обліку та підсилити його функціональну значимість і результативність управління підприємством;

·        теоретичні та концептуальні засади цілісної системи обліку, функціонування якої сприятиме ґрунтовному та системному створенню інформації для задоволення всебічних потреб користувачів і зробить можливим забезпечення їх достовірними даними про результати фінансово-господарської діяльності;

·  розробка облікової політики промислових підприємств з урахуванням принципів оптимізації методичного забезпечення бухгалтерського і податкового обліків, що робить можливим додержання їх законодавчих і нормативних регламентів, належну систематизацію облікових даних, відповідне інформаційне наповнення контрольно-аналітичної діяльності і підвищення ефективності управління.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні положення та висновки дисертаційного дослідження носять прикладний характер і спрямовані на створення цілісної системи обліку з її адекватними підсистеми на вітчизняних підприємствах харчової промисловості.

Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи спрямовані на формування якісно нової системи обліку, котра спроможна забезпечувати потреби  всіх користувачів облікової інформації, створеної за єдиними методичними принципами і покладеної в основу формування бухгалтерської та податкової звітності. Розробка синтезованого методичного забезпечення із застосуванням єдиного алгоритму визначення достовірного прибутку створює передумови формування достовірних показників фінансової звітності. Це дає змогу значно підвищити цінність та ефективність використання обліково-аналітичної інформації в процесі планування, контролю, аналізу діяльності промислових підприємств.

Результати наукового дослідження можуть бути враховані також при організації систем внутрішнього та зовнішнього контролю на виробничих підприємствах харчової промисловості.

Практична спрямованість отриманих результатів підтверджується такими довідками:

·        щодо впровадження запропонованої здобувачем концепції цілісної системи обліку в практичну діяльність КТ «Дунай-Ім-Ех» - №181 від 17.09.09р.; ПП «Дистан» - № 240 від 02.07.10р.;

·        про впровадження результатів дисертаційного дослідження з визначення проблемних питань гармонізації бухгалтерського і податкового обліків ТОВ «Дунайвнештур» - №354 від 17.09.10р.;

·        про застосування результатів дослідження при вирішенні окремих питань з методичного забезпечення облікових підсистем у роботі Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції - №20096/10/01 від 20.10.10р.

Положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Одеського державного економічного університету при розробці навчально-методичного забезпечення для підготовки фахівців спеціальності “Облік і аудит” з дисциплін «Фінансовий облік», «Аудит», «Управлінський облік», «Державний фінансовий контроль» (довідка №01-10/1866 від 01.10.10р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися і були схвалені на 10 вітчизняних та міжнародних наукових конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми обліку, контролю і аналізу в умовах транзитивної економіки» (Донецьк, 2007); міжнародній науково-практичній конференції «Місце та роль бухгалтерської професії в сучасних інтеграційних процесах економіки України» (Мукачево, 2008); XI науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки і менеджменту Придунайського регіону і України» (Ізмаїл, 2008); науково-практичній конференції «Сучасні вимоги до обліку та контролю у контексті глобалізації» (Одеса, 2009); XII науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної української економіки і менеджменту на транспорті» (Ізмаїл, 2009); V Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців «Україна в умовах соціально-економічного розвитку: проблеми та перспективи» (Одеса, 2010); І міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасні проблеми економічної теорії і практики господарювання у ринкових умовах» (Одеса, 2010); І міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення обліку, аналізу і звітності у сучасних умовах глобалізацій них процесів у світовій економіці» (Ужгород, 2010); XII науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної української економіки і транспортних технологій» (Ізмаїл, 2010); міжнародній науково-практичній конференції «Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки та практики» (Київ, 2010).

Публікації. Основні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковані  автором в 19 наукових і навчальних працях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу 39,10 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 8,44 друк. арк. Зокрема, опубліковано у співавторстві один підручник, у провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць опубліковано 6 статей, в інших виданнях і матеріалах конференцій – 12.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінок друкованого тексту, у тому числі 21 таблиця на 20 сторінках і 31 рисунок на 16 сторінках. Список використаних джерел містить 245 найменувань на 25 сторінках. У дисертації вміщено 16 додатків на 45 сторінках.