КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зумовлюється тим, що механізм реалізації участі громадян, як основних суб’єктів виборчого процесу, у суспільно-політичних процесах передбачає перш за все створення досконалого виборчого законодавства. Таке законодавство дозволить прискорити запровадження демократичних та прогресивних конституційних засад.

Актуальність теми пояснюється також тим, що в Україні запланована та здійснюється політична та правова реформи. Органічна основа цих реформ - удосконалення виборчої системи, яка має забезпечити здійснення ротації влади за підсумками виборів демократичним шляхом. А це завдання не може бути вирішене без розробки доктринальної концепції сучасного національного виборчого права з урахуванням вітчизняного досвіду процесуально-правового регулювання виборів і міжнародних виборчих стандартів щодо їх організації і проведення. Це, в свою чергу, дасть змогу здійснювати згадані реформи та належним чином урегулювати національну виборчу систему, у тому числі і шляхом розробки та прийняття Виборчого кодексу України.

Підтверджуючи актуальність обраної проблеми, необхідно звернути увагу й на те, що осмислення правового статусу суб’єктів виборчого процесу не було об’єктом самостійного, комплексного, науково-теоретичного, правового дослідження. Існує також необхідність відпрацювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення виборчого законодавства у забезпеченні реалізації суб’єктами виборчого процесу своїх прав. Безперечно, що проблема виборів – це, в першу чергу, предмет досліджень науки конституційного права.

В Україні проблеми правового регулювання виборів та виборчого процесу досліджували вчені і практики в галузі теорії держави і права та конституційного права, зокрема: В.В. Алсуф’єв, В.Д. Бабкін, Ф.Г. Бурчак, Р.К. Давидов, П.Б. Євграфов, В.М. Кампо, С.В. Ківалов, О.Б. Ковальчук, М.І. Козюбра, В.В. Копєйчиков, О.Л. Копиленко, Р.П. Князевич, В.В. Кравченко, Л.Т. Кривенко, О.В. Лавринович, М.І. Малишко, Г.О. Мурашин, О.Г. Мурашин, М.П. Орзіх, Н.Г. Плахотнюк, В.Ф. Погорілко, М.М. Рябець, С.Г. Рябов, А.О. Селіванов, С.Г. Серьогіна, В.І. Співак, М.І. Ставнійчук, Т.В. Стешенко, В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика, О.Ю.Тодика, Є.А. Тихонова, О.Ф. Фрицький, М.В. Цвік, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, Л.П. Юзьков, О.І. Ющик та інші.

Наявність вищезгаданих підстав і спонукала до вибору даної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обговорена і схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 6 від 25 травня 2004 року) та включена до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ. Дисертаційне дослідження підготовлене згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України (Державно-правова реформа в Україні), у відповідності з планом наукових досліджень “Тематика пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002 – 2005 роки”, згідно з п. 7 “Права і свободи людини в Україні”, затвердженим наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.