КООПЕРАЦІЯ ТА ІНТЕГРАЦІЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету та завдання, відображено наукову новизну, теоретичне і прикладне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі дисертаційної роботи – “Теоретичні та методичні основи дослідження інтеграційних процесів малих підприємств в аграрній сфері” – розкрито суть малого підприємництва, розглянуто критерії й показники віднесення підприємств за масштабами їх діяльності до певної категорії. Розмежовано поняття “інтеграція” та “кооперація” за способами, видами та особливостями їх впровадження у підприємствах.

Сучасні умови господарювання у сільському господарстві характеризуються значним рівнем конкуренції, яка передбачає наявність господарських структур різних організаційно-правових форм та розмірів, важливе місце серед яких посідають малі підприємства. Загалом мале підприємництво визначається як систематично здійснювана діяльність з певними обмежувальними критеріями. Що стосується сутності поняття “мале сільськогосподарське підприємство”, воно є аналогічним поняттю “мале підприємство”, проте йому притаманні певні особливості, пов’язані зі специфікою виробництва сільськогосподарської продукції. У світовій практиці немає єдиного визначення малого підприємства, як і єдиних статистичних показників для виділення цих підприємств. Процес формування показників, за якими визначають розміри підприємств, у законодавстві України проходив кілька етапів становлення та доопрацювань. Господарський кодекс твердить, що малими визнаються господарства незалежно від форми власності, річний обсяг валової продукції яких становить до 70000 тис. грн. і кількість працівників не перевищує 50 осіб. Зокрема, для визначення малого підприємства у сільському господарстві доцільно поряд із загальноприйнятими показниками кількості працівників та валової продукції враховувати площу сільськогосподарських угідь у галузі рослинництва та умовні голови тварин у галузі тваринництва.

Характерною особливістю діяльності малого підприємства є здійснення його управління, що виконується переважно власником, якому для належного керівництва мають бути притаманні такі якості, як підприємливість, ризиковість, а в сучасних умовах – ще й витримка. Іншою особливістю малого підприємства є його динамічна форма господарювання, що характеризується гнучкістю, здатністю чітко реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Діяльність малих підприємств формує сприятливі умови для оздоровлення економіки, що досягається завдяки розвитку конкурентного середовища, розширення споживчого сектору, створює певну гнучкість у ринковій економіці. Одночасно мале підприємництво реалізує досить важливі функції, серед яких виділимо соціальні – формує умови для самозайнятості населення, створює додаткові робочі місця, пом’якшує соціальну диференціацію, сприяє стабілізації суспільного розвитку.

Вплив зовнішнього та внутрішнього, формального й неформального середовищ формує діяльність малих підприємницьких структур та етапи їх життєвого циклу. Причини, які виникають у цих середовищах, штовхають господарюючих суб’єктів до здійснення трансформаційних змін. Вони мають здійснюватися з метою покращання показників результативності діяльності та можливостей її здійснення. До них належать концентрація капіталу, зменшення витрат (у тому числі трансакційних), можливість придбання нової сільськогосподарської техніки й устаткування та ін., що забезпечує зростання конкурентоспроможності господарства.

Стратегією малих сільськогосподарських підприємств для зменшення рівня ризикованості й забезпечення подальшого розвитку є інтеграційна, яка полягає у впровадженні процесів кооперації та інтеграції.

Під кооперацією як процесом розуміємо концентрацію потужностей господарств, які здійснюють виробництво процес на одному рівні технологічного ланцюга або одного виду продукції. Тобто кооперація виступає як спосіб інтеграції горизонтального рівня.