КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З МЕТАЛОБРУХТОМ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Інтенсивна криміналізація ринку брухту й відходів чорних і кольорових металів залишається ознакою сучасної економічної злочинності в Україні. Значного поширення набули такі форми порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, як а) підприємницька діяльність без належного дозволу й реєстрації; б) збирання, заготівля, переробка й реалізація металобрухту на незаконних пунктах прийому і збуту; в) організація незаконних (підпільних) пунктів прийому, г) приховування валютної виручки й незаконне відшкодування податку на додану вартість тощо. Ці небезпечні дії підсилюється й тим, що вони створюють умови для вчинення інших злочинів у сфері господарської діяльності, службової діяльності, проти власності. Особливу небезпеку для життя і здоров'я людей являє порушення роботи систем енергопостачання, транспортних підприємств унаслідок розукомплектування (викрадення) механізмів і подальшої здачі їх у приймальні пункти, нехтування нормативами щодо екологічної безпеки при облаштування незаконних пунктів прийому брухту. У разі незаконного здійснення такої господарської діяльності стає можливою легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, незаконний вивіз значних грошових коштів за кордон, конвертації безготівкової валюти тощо.

Законодавче закріплення кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом як у КК 1960 р. (ст. 153³), так і в КК 2001 р. (ст. 213), свідчить про послідовність законодавця щодо визнання необхідності встановлення кримінальної відповідальності за вчинення такого виду протиправного діяння.

Але, незважаючи на це, на даний час соціальна сутність даного злочину, його об’єкт і предмет досліджені недостатньо, спірно визначаються об’єктивні і суб’єктивні ознаки, питання відмежування від суміжних злочинів та адміністративного правопорушення у цій сфері. І хоча у 2007 році дослідниця Саско Олена Іванівна захистила кандидатську дисертацію на тему: Кримінальна відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (аналіз складу злочину), поза увагою авторки залишилися ряд проблемних питань кваліфікації аналізованого злочину, відмежування його від суміжних. Окремі положення та висновки, які викладені в її роботі, взагалі є суперечливими, викликають зауваження. Так, наприклад, мало аргументованою вбачається пропозиція авторки про заміну існуючої конструкції складу злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК і використання конструкції на базі терміну “ухилення”, не відображена позиція щодо існуючої кваліфікуючої ознаки складу досліджуваного злочину, яка визнається достатньо сумнівною у науковій літературі. Ось чому вказана тема продовжується вбачатись вельми актуальною, теоретично і практично значущою, що й обумовило її обрання для окремого дисертаційного дослідження.

Попри зростаючу кількість наукових досліджень злочинів у сфері господарської діяльності, в працях науковців: П.П.Андрушка, М.О.Бєляєва, Л.П.Брич, Т.А.Бушуєвої, Г.І.Вольфмана, П.О.Вороб’я, Л.Д.Гаухмана, Ю.В.Головльова, Н.О.Гуторової, О.О.Дудорова, Є.Є.Дементьєва, В.М.Киричка, О.І.Коваленка, В.В.Колесникова, О.М.Костенка, Я.М.Кураш, І.І.Кучерова, Б.М.Леонтьєва, Ю.Г.Ляпунова, Н.М.Ляпунової, С.В.Максимова, Л.К.Малахова, В.О.Матусевича, Ю.В.Опалинського, В.О.Навроцького, П.Т.Некипєлова, О.І.Перепелиці, І.І.Рогова, А.М.Ришелюка, О.Я.Свєтлова, В.В.Сташиса, Є.Л.Стрельцова, В.Я.Тація, В.Ю.Шестакова, О.М.Яковлєва та багатьох інших, вказаний кримінально-правовий делікт залишився недостатньо вивченим. Це викликає труднощі при застосуванні ст. 213 КК при кваліфікації, відмежуванні від суміжних злочинів та адміністративних правопорушень, при встановленні сукупності злочинів тощо.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційної роботи спрямовано на реалізацію дослідження «Теоретичні та прикладні проблеми кримінальної відповідальності та покарання», передбаченого тематичними планами досліджень Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України. Дисертація є певним внеском у розвиток названого напрямку дослідження відділу кримінально-правових проблем і кримінально-виконавчого законодавства на 2002–2007 роки і, затвердженої постановою Президії АПрН України №19/08 від 14 лютого 2002 р. Тема дослідження затверджена постановою вченої ради Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України від 12 березня 2003 р., протокол № 3.