КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ КРИМІНАЛЬНИХ СУДІВ

Краткое содержание

 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. ХХ століття відзначилось не лише стрімким розвитком науково-технічного прогресу, інститутів громадянського суспільства та міжнародних відносин, але й безпрецедентними за розмахом масовими порушеннями основоположних прав і свобод людини, вчиненими під час міжнародних та внутрішньодержавних конфліктів. Відсутність ефективних механізмів боротьби з такими посяганнями на національному рівні стала причиною створення міжнародних кримінальних судів.

Першими такими установами були Нюрнберзький і Токійський військові трибунали, що притягли до відповідальності головних осіб, винних у злочинах, вчинених під час Другої світової війни. У 1993 і 1994 роках були утворені відповідно Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії і Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди, метою яких було переслідування осіб, відповідальних за вчинення геноциду та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. У липні 2002 р. розпочав свою роботу Міжнародний кримінальний суд – перша в історії універсальна, постійно діюча міжнародна судова організація.

З огляду на це виникла нагальна потреба у дослідженні процесуальних питань діяльності міжнародних кримінальних судів, зокрема, джерел кримінально-процесуальних норм, судоустрою, юрисдикції та процедури провадження. Отже, актуальність теми дисертації обумовлюється такими положеннями.

Перш за все, на сьогодні є недостатнім рівень наукової розробки кримінально-процесуальних питань діяльності міжнародних кримінальних судів. Тому ця робота покликана сприяти подальшому вивченню сутності, обумовленості й ефективності процесуальних положень, що регламентують функціонування міжнародних кримінальних судів.

Далі, дослідження процесуальних норм, що регулюють діяльність діючих Трибуналів щодо колишньої Югославії і щодо Руанди, та десятирічної практики їх застосування дасть змогу окреслити основні процесуальні проблеми, з якими може зіткнутися у своїй роботі Міжнародний кримінальний суд.

Крім того, аналіз кримінально-процесуальних положень Міжнародного кримінального суду, який тільки розпочинає свою практичну діяльність, дозволить виявити їх недоліки і прогалини й, відповідно, сформулювати пропозиції щодо їх подолання.

І нарешті, важливість дослідження міжнародних кримінально-процесуальних норм обумовлена можливою ратифікацією Україною Статуту Міжнародного кримінального суду, яка вимагатиме приведення українського законодавства у відповідність до процесуальних положень, що регулюють його діяльність.

Разом з тим, при очевидній теоретичній і практичній значущості проблеми процесуальної діяльності міжнародних кримінальних судів, її комплексного міжнародно-правового дослідження в Україні ще не проводилось. Проте вітчизняна доктрина має багату історію. Перші пропозиції щодо створення міжнародної кримінальної юстиції були розглянуті у праці дореволюційного вченого Л.О. Камаровського. До теми утворення та діяльності міжнародних кримінальних судових інституцій у різний час зверталися провідні науковці радянського періоду – І.М. Іванова, М.М. Ісаєв, П.І. Люблінський, М.М. Полянський, М.Ю. Рагінський, С.Я. Розенбліт, А.Н. Трайнін, а також російські вчені пострадянського періоду – І.П. Бліщенко, М.І. Костенко, С.О. Лобанов, І.І. Лукашук, А.В. Наумов, І.В. Фісенко, С.В. Черніченко. Окремі аспекти функціонування Міжнародного кримінального суду розглядалися у працях українських правників М.В. Буроменського, Н. Дрьоміної, Д. Кулеби, А.А. Маєвської, А.С. Мацко, В.С. Семенова, Т.Л. Сироїд, а деякі питання правової природи міжнародних кримінально-процесуальних норм вивчалися В. Точіловським. Поряд з науковими розробками вітчизняних та російських учених у дисертації в значній мірі використовувалися праці зарубіжних правознавців: К. Амбоса, Ч. Бассіуні, Р. Веджвуд, Дж. Джонса, Дж. Дугарда, С. Заппали, А. Кассезе, М. Морріс, А. Орі, А. Пелле, Дж. Поста, Л. Н. Седет, Б. Сварта, Г. Слютера, М. Фруллі, А. Чіампі, В. Шабаса, М. Шарфа, Д. Шеффера та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародного права та державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної комплексної цільової програми „Проблеми історії, теорії та практики державного права іноземних країн і міжнародного права (Основне. Пріоритетне)” № 0186.0.070868.