КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗАПОБІГАННЯ ВИМАГАННЯМ, ПОЄДНАНИМ ІЗ НАСИЛЬСТВОМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі розбудови України як незалежної, демократичної, правової й соціальної держави виникає багато перешкод, основною з яких є злочинність. Невід’ємним кримінальним супутником процесу розвитку ринкових відносин є таке соціальне явище, як вимагання (ст. 189 КК України). Цей злочин посягає на конституційні права громадян володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ті форми вимагання, що поєднані із заподіянням потерпілим, окрім психічного, ще й фізичного насильства, порушують права на життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, передбачені ст. 3 Конституції України. Отже, цей злочин порушує низку прав і свобод людини і громадянина, що закріплюються і захищаються чинним законодавством.

Вимагання, поєднане з фізичним насильством, за класифікацією КК України 2001 р. є особливо тяжким злочином. Його підвищена суспільна небезпечність полягає не тільки в тому, що злочинець пред’являє потерпілому вимогу про передачу майна, права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру. Вимагачі не обмежуються майновими вимогами, поєднаними з різного роду погрозами, – пошкодження майна, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і навіть вбивства. До потерпілих часто застосовується насильство, що є небезпечним для їх життя чи здоров’я. При вчиненні вимагань може використовуватися холодна або вогнепальна зброя. Особливо страждають від цього явища підприємці, які майже в половині випадків є потерпілими від злочину. Значна частина насильницьких вимагань пов’язана із завдаванням потерпілим майнової шкоди у великих і особливо великих розмірах. Деяких людей викрадають, незаконно позбавляючи або обмежуючи їх волю, застосовують побої і катування тощо. Усі ці обставини дестабілізують соціально-психологічний стан українського суспільства, заважають розвиткові підприємництва, сприяють поширенню страху перед злочинністю та підривають віру людей у спроможність правоохоронних органів ефективно боротися з нею.

Теоретичні й практичні проблеми корисливо-насильницької злочинності, частиною якої є вимагання, розроблялись такими вітчизняними і зарубіжними вченими в галузі кримінального права та кримінології, як: Ю. М. Антонян, Л. В. Багрій-Шахматов, М. І. Бажанов, В. С. Батиргареєва, Ю. В. Баулін, О. І. Бойцов, В. І. Борисов, В. О. Владимиров, В. В. Василевич, М. А. Гельфер, В. В. Голіна, Б. М. Головкін, І. М. Даньшин, О. М. Джужа, В. М. Дрьомін, В. П. Ємельянов, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелінський, М. Й. Коржанський, О. М. Костенко, В. М. Кудрявцев, П. С. Матишевський, В. О. Навроцький, М. І. Панов, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, В. О. Туляков, В. І. Тютюгін, В. І. Шакун, Н. В. Яницька та ін.

Існують і спеціальні праці, присвячені дослідженню вимагань. Їх авторами переважно є зарубіжні науковці: Е. О. Алауов, С. Д. Бєлоцерковський, Г. М. Борзенков, Л. Д. Гаухман, О. В. Дмитрієв, О. А. Єлець, О. В. Корягіна, Ю. І. Ляпунов, В. С. Мінська, І. Ф. Пєров, М. Ю. Расказов, В. М. Сафонов, Ф. Я. Сафін, С. О. Ступіна, Г. І. Тірських, Ю. Л. Шевцов, Р. Ш. Шегабудінов, С. М. Шпаковський та ін.

Вивчення цього злочину українськими фахівцями обмежується здебільшого дослідженням проблем кримінальної відповідальності, такими є праці В. М. Куца та М. І. Мельника. Після прийняття нового кримінального законодавства у 2001 р. певні зусилля з кримінально-правового та кримінологічного аналізу загального складу вимагання було здійснено С. В. Дьоменком. Таким чином, комплексного кримінологічного дослідження вимагання, поєднаного саме із застосуванням фізичного насильства, дотепер в Україні не проводилось. Відсутність здійснення дослідження стосовно кримінологічної характеристики даного виду злочинності, визначення рівня її латентності, детермінації, особи злочинця-вимагача, пропозицій із запобігання на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях тощо обумовило вибір теми дисертації і свідчить про її актуальність, теоретичну та практичну значущість.