КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗАПОБІГАННЯ ЗГВАЛТУВАННЮ (НА ПІДСТАВІ МАТЕРІАЛІВ ПРАКТИКИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стаття 3 Конституції України найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Одним з невід’ємних прав людини є право на статеву свободу і недоторканність. Сучасна цивілізована демократична держава, що побудована на ліберальних цінностях, визнає аморальним, не припустимим і протиправним примус і насильство у сфері статевих відносин. Найбільш вагомим за ступенем суспільної небезпеки і тяжкості заподіюваних наслідків серед злочинів, які посягають на статеву свободу і недоторканність особи, є зґвалтування, його частка серед цієї групи злочинів складає 50 %. В механізмі цього виду злочинної поведінки особливе місце займає насильство, агресивно-зневажливе відношення не просто до людини, її життя, здоров’я, честі і гідності, свободи, недоторканності, а й до особи іншої статі, що відокремлює таку поведінку від усіх інших видів злочинної поведінки. Причини та мотив вчинення зґвалтування пов’язані із свідомо і ретельно приховуваними психологічними та статевими особливостями особистості, носять сугубо інтимний характер, а нерідко не охоплюються свідомістю індивіда. Зґвалтування спричиняє тяжкі наслідки для жертви, які мають моральний або фізичний характер, наносить величезну, часто непоправну шкоду людині, суспільству. Наслідки цього роду насильства у виді психічної травми залишаються у жертви на дуже тривалий час, іноді на все життя, особливо гостро вони виявляються в осіб, які стали жертвами педофілії. Психічна травма жертви може поглиблюватись під час розслідування злочину.

Частка зґвалтувань у загальної кількості зареєстрованих злочинів залишається практично незмінною (0,3–0,2), що свідчить про високий рівень латентності. У зв’язку з викладеним, питання запобігання зґвалтуванню набуває особливої гостроти. Загальновідомо, що витрати на профілактику злочину в багато разів менші, ніж сукупність витрат, що зазнають окрема людина, родина і суспільство в зв’язку із сексуальним насильством і зґвалтуванням зокрема.

Серед інших регіонів АР Крим відрізняється особливостями кримінологічної характеристики зґвалтування. За абсолютними показниками АР Крим займає шосте місце, частка зґвалтувань, вчинених на цій території, у загальній кількості зареєстрованих у країні зґвалтувань починаючи з 1996 р. поступово збільшується (у 1996 р. зростання складало 4,9 %, Зґвалтування займає особливе місце серед інших статевих злочинів, його частка серед них складає 50 %. у 2001 р. – вже 6,5 %, у 2005 р. залишається практично на цьому ж рівні – 6,4 %), що свідчить про недостатність та неефективність запроваджених на сьогодні у цьому регіоні заходів щодо запобігання зґвалтуванню.

У розробку питань теорії і практики протидії злочинності значний внесок зробили такі видатні українські та російські вчені, як: Г.А. Аванесов, А.І. Алексєєв, М.І. Бажанов, Ю.Д. Блувштейн, А.А. Герцензон, В.В. Голіна, В.О. Глушков, Н.О. Гуторова, Л.М. Давиденко, П.С. Дагель, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, А.І. Долгова, В.С. Зеленецький, І.І. Карпець, Я.Ю. Кондратьєв, О.М. Костенко, Н.Ф. Кузнєцова, В.М. Кудрявцев, І.П. Лановенко, О.М. Литвак, В.Г. Лихолоб, Ф.А. Лопушанський, В.В. Лунєєв, Г.М. Міньковський, В.Т. Нор, М.І. Панов, Д.В. Рівман, О.Б. Сахаров, О.Я. Свєтлов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, В.М. Трубников, В.О. Туляков, І.К. Туркевич, В.І. Шакун, О.М. Яковлєв та ін.

Дослідженню безпосередньо статевих злочинів присвячені праці таких учених, як: Ю.В. Александров, Ю.М. Антонян, Б.А. Блиндер, Б.Л. Гульман, А.П. Дьяченко, Г.Б. Елемисов, А.А. Жижиленко, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, О.М. Ігнатов, О.Г. Кальман, І.І. Лановенко, П.І. Люблінський, В.С. Мінська, П.П. Осипов, С.В. Познишев, З. Старович, А.П. Чуприков, Б.М. Цуприк, О.М. Яковлєв та ін.

Після прийняття нового Кримінального кодексу в Україні захищено декілька кандидатських дисертацій, що присвячені вивченню статевих злочинів: Косенко С.С. «Віктимологічна профілактика статевих злочинів щодо неповнолітніх», 2004 р.; Синєокий О.В. «Мотивація девіантних форм поведінки особи, що призводять до сексуальних злочинів», 2006 р. Що стосується безпосередньо запобігання зґвалтуванням, то деяким аспектам вивчення цієї проблеми присвячена лише робота Лукаш А.С. «Зґвалтування: кримінологічна характеристика, детермінація та їх попередження», 2007 р. Таким чином, в Україні комплексно, на монографічному рівні, проблеми запобігання зґвалтування, з урахуванням статусу регіону (в тому числі курортного), не досліджувались.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації розглядалася і була затверджена вченою радою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського 24 березня 2004 року згідно з науковим напрямом роботи кафедри кримінального права і кримінології за темою «Кримінально-правові аспекти судово-правової реформи в Україні» (номер державної реєстрації теми — 0104U004158).