Кривонос Ю.О. Селекційні аспекти формування бажаного типу тварин бурої худоби

Краткое содержание

Основні науково-господарські дослідження були проведені в період 2002 -2007 років у виробничих умовах племінного заводу ВАТ «Михайлівка» Лебединського, племінного репродуктора АТЗТ «Зоря» Охтирського районів, ДП Сумського Державного селекційного центру, а також на кафедрі спеціальної зоотехнії Сумського національного аграрного університету та Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Селекційною базою для експериментальних досліджень з вивчення молочної продуктивності та екстер’єрно-конституціональних особливостей були тварини української бурої молочної породи ВАТ «Михайлівка» (n=403) та АТЗТ «Зоря» (n=440). Бугаї-плідники швіцької породи, що належать ДП Сумському Державному селекційному центру (n=54) та племінні телиці української бурої молочної породи (n=29), від народження до 22 місяців (рис. 1).

Середньорічний рівень годівлі в господарствах (за даними 5 років) складав не менше 49-50 ГДж обмінної енергії за рік на корову.

Породну належність тварин визначили через використання генеалогічних схем лебединської та швіцької порід України, Західної Європи, Північної Америки (швіцька порода північноамериканської селекції – бурий швіц або BS).

Вивчення росту та розвитку молодняку проводили за живою масою, яку визначали за результатами зважувань новонароджених тварин та у віці 3, 6, 12 і 18 місяців. Живу масу корів усіх дослідних груп визначали через контрольні зважування на 2-3 місяці відповідної лактації. Розраховували абсолютний та відносний прирости.

Екстер’єр дослідних тварин вивчали шляхом взяття промірів у період 2-5 місяця після отелення. Аналізували висоту в холці, глибину та ширину грудей, ширину в клубах, навкісну довжину тулуба, обхват грудей, обхват п’ястка. Розраховані індекси будови тіла: довгоногості, розтягнутості, тазогрудний, грудний, збитості, коститості (Й.З. Сірацький, 2005).

Коефіцієнт фенотипової консолідованості (К) досліджуваних селекційних груп тварин визначали за формулою Ю.П. Полупана (2005).

Молочну продуктивність визначали через щомісячні контрольні доїння з наступним перерахуванням надою за перші 305 днів лактації, або скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру і білка визначали в лабораторії Інституту розведення і генетики тварин УААН на обладнанні «Лактоскоп» фірми «Deltainstruments» (Голандія), атестованим державною метрологічною службою (№ 36-2/435 від 25.04.06).