КУЧЕР ВАДИМ ОЛЕГОВИЧ ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА РОЗСЛІДУВАННЯМ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено ступінь її наукової новизни, мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; показано зв’язок роботи з державними програмами боротьби зі злочинністю та планами проведення науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Теоретичні та правові засади прокурорського нагляду на стадії досудового розслідування», який складається із чотирьох підрозділів, розглянуто поняття й сутність прокурорського нагляду на стадії досудового розслідування, його співвідношення з процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням, визначені правові основи прокурорського нагляду, його завдання, межі та форми. Визначено види економічних злочинів, законність розслідування яких є об’єктом прокурорського нагляду.
У підрозділі 1.1. «Поняття прокурорського нагляду» на підставі дослідження етимологічних значень термінів “нагляд” та “керівництво”, результатів аналізу законодавчих положень, а також висвітлених у науковій літературі точок зору науковців-процесуалістів та практиків сформульоване визначення прокурорського нагляду та встановлене його співвідношення з процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням.
Прокурорський нагляд в кримінальному судочинстві – це конституційна основоположна функція прокурора по забезпеченню додержання законів органами, які проводять досудове розслідування (дізнання й досудове слідство) в процесі виконання завдань, покладених на нього державою. Наглядові повноваження прокурора в межах досудового розслідування полягають у виявленні, усуненні та попередженні порушень закону з боку учасників досудового розслідування.
Процесуальне керівництво є формою прокурорського нагляду, як це закріплено в ст. 36 КПК України, що реалізується в межах досудового розслідування та являє собою організацію процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координацію процесуальних дій, сприяння створенню умов для забезпечення дотримання у процесі розслідування вимог законів України. Стаття 36 КПК України розширила повноваження прокурора, передбачені Конституцією України, проте не змінила їх наглядової сутності.
Прокурорський нагляд є ширшим за змістом, ніж процесуальне керівництво, оскільки прокурор здійснює й суто наглядові повноваження у досудовому розслідуванні, передбачені ч. 6 ст. 36 КПК України, Законом України “Про прокуратуру”, Наказами Генерального прокурора України №4г/н та іншими. Таку позицію займають 74% респондентів із числа прокурорів.
У підрозділі 1.2. «Правові основи прокурорського нагляду» зазначено, що питання правових основ прокурорського нагляду набуває особливої актуальності в умовах чинності КПК України 2012 р., на розвиток положень якого було прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів, що містять окремі положення правового регулювання здійснення прокурорського нагляду.
Систему правових основ прокурорського нагляду складають три основні елементи: 1) Конституція України; 2) Закон України «Про прокуратуру»; 3) Кримінально-процесуальне законодавство.
Розкривається сутність та значення вказаної системи для здійснення прокурорського нагляду за розслідуванням економічних злочинів.
У підрозділі 1.3. “Завдання, межі та форми прокурорського нагляду” зазначається, що завдання прокурорського нагляду нерозривно пов’язані з його метою, під якою слід розуміти встановлення конкретного порушення закону та відновлення порушених прав і законних інтересів громадян (найближча мета прокурорського нагляду), а також створення умов, що забезпечують обстановку, яка виключає порушення закону (кінцева мета). На підставі аналізу положень ст. 4 Закону України “Про прокуратуру”, Наказу Генерального прокурора України №4-гн від 19.12.2012 р., доводиться, що завданнями прокурорського нагляду на стадії досудового розслідування є: безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні; забезпечення швидкого, всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень; поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження; своєчасне вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення; відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди фізичним та юридичним особам, державним і комунальним інтересам та інші. Вважаємо, що всі наглядові повноваження прокурора спрямовані винятково на виявлення, усунення та попередження порушень закону з боку учасників досудового розслідування.
Межами прокурорського нагляду за проведенням досудового розслідування є визначене чинними законами, міжнародними та підзаконними актами коло правовідносин у сфері провадження досудового розслідування кримінальних правопорушень, за яким, у випадку наявності передбачених чинним законодавством приводів та підстав, а також в межах своєї компетенції, здійснює нагляд прокурор.
При визначені меж прокурорського нагляду в ході досудового розслідування, слід виходити з: 1) нормативно-правових актів, які регулюють порядок здійснення досудового розслідування, за додержанням та застосуванням яких здійснюється нагляд; 2) об’єкту нагляду – законності діяльності суб’єктів, що здійснюють досудове розслідування; 3) предмету нагляду – додержання законів органами, які здійснюють досудове розслідування; 4) повноважень прокурорів, наданих законодавством.
Прокурорський нагляд за досудовим розслідуванням здійснюється виключно у процесуальній формі, оскільки повноваження та послідовність дій прокурора в кримінальному провадженні урегульована нормами законодавства, вона безпосередньо спричиняє певні правові наслідки і здійснюється на основі юридичного оформлення.
Форми прокурорського нагляду класифікуються за змістом, цілеспрямованістю, способом вираження. За змістом форми прокурорського нагляду поділяються на правотворчу і правозастосовчу. Правозастосовча діяльність включає встановлення фактичних обставин справи; вибір, відшукання відповідної норми права, яку слід застосувати до даної ситуації; з’ясування змісту й обсягу норми; прийняття конкретного акта застосування норми права. Правозастосовчі форми прокурорського нагляду за досудовим розслідуванням визначаються Законом України «Про прокуратуру», КПК України та деталізуються щодо кримінального провадження в Наказі №4гн.
Виходячи з поділу правозастосовної діяльності на регулятивну й правоохоронну, наголошується, що під час здійснення прокурорського нагляду за розслідуванням економічних злочинів використовується правоохоронна форма правозастосування, що спрямована на охорону врегульованих юридичними нормами суспільних відносин, а саме здійснюється захист прав, свобод та законних інтересів учасників суспільних відносин; застосовуються заходи державного примусу до осіб, які не виконують своїх юридичних обов’язків.
Виділяються такі форми прокурорського нагляду за досудовим розслідуванням: 1) процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; 2) перевірка діяльності слідчого та підпорядкованих прокурорів у конкретному кримінальному провадженні; 3) проведення загальних перевірок діяльності слідчих та оперативних підрозділів органів досудового розслідування.
У підрозділі 1.4. “Види економічних злочинів, що включаються до об’єкту прокурорського нагляду” на підставі результатів наукового аналізу законодавства, статистичних даних різних відомств, а також позицій вчених – фахівців у галузі кримінального права та криміналістів, доводиться, що в криміналістичному аспекті найбільш вдалим є визначення економічних злочинів як сукупності передбачених кримінальним законом, однорідних за механізмом слідоутворення, умисних або необережних діянь, що посягають на економічні відносини, реґламентовані відповідними правилами нормативного характеру, вчинені особами, які безпосередньо включені у систему економічних зв’язків та відносин, реалізують свої професійні функції в процесі здійснення економічної діяльності.
Найбільш універсальною вбачається класифікація економічних злочинів, в основу якої покладений критерій сфери економічної діяльності, на відносини в якій посягає той чи інший вид (група) економічних злочинів, відповідно до якої економічні злочини можна класифікувати на злочини у сфері: господарювання та підприємницької діяльності; фінансових відносин; виконання бюджету; оподаткування; захисту від монополізму та недобросовісної конкуренції; обслуговування населення; приватизації; митного регулювання та інших. Важливим для криміналістичного забезпечення їх розслідування є поділ економічних злочинів на основні (предикатні) – що безпосередньо спрямовані на одержання незаконної вигоди (шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України), ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 КК України) та ін.) та підпорядковані злочини, що створюють сприятливі умови для вчинення основних (фіктивне підприємництво (ст. 205 КК україни); незаконні дії з документами на переказ, полатіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахункув, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК України) та ін.)
У другому розділі «Особливості прокурорського нагляду на початковому етапі розслідування економічних злочинів», що складається з чотирьох підрозділів, проаналізовано особливості прокурорського нагляду за початком досудового розслідування економічних злочинів, за провадженням слідчих (розшукових) дій, у тому числі й негласних, а також за повідомленням особі про підозру.
У підрозділі 2.1. «Прокурорський нагляд за законністю початку досудового розслідування економічних злочинів» обґрунтовано, що прокурорський нагляд за додержанням законності на початку досудового розслідування реалізується під час внесення відомостей до ЄРДР (з моменту надходження заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до внесення відповідних відомостей до ЄРДР), в ході проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій, а також щодо організації розслідування.
Засобами реалізації прокурорського нагляду на початку досудового розслідування економічних злочинів є повноваження із проведення перевірок додержання органами досудового розслідування вимог закону при виявленні кримінальних правопорушень (в ході вивчення матеріалів ОРД; результатів спільних дій державних органів, які здійснюють функції контролю за додержанням законності в сфері господарської діяльності (Державної фінансової інспекції, пенсійного фонду України тощо) і ДСБЕЗ; в результаті розслідування інших злочинів), прийманні, реєстрації та своєчасному внесенні щодо них відомостей до ЄРДР; розгляді скарг на дії слідчого під час приймання, реєстрації та внесення до ЄРДР заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій чи прийнятті участі у розгляді таких скарг судом; ініціюванні проведення службових перевірок діяльності слідчих та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; ініціюванні притягнення слідчого до адміністративної чи кримінальної відповідальності у разі виявлення порушень ними закону, які тягнуть за собою таку відповідальність тощо.
У разі, якщо кримінальне правопорушення виявляється безпосередньо прокурором (наприклад, під час перевірки законності виданих нормативно-правових або розпорядчих актів у сфері бюджету, під час проведення перевірок додержання правоохоронними органами вимог закону при виявленні кримінальних правопорушень та повідомленні про них органів досудового розслідування у порядку, передбаченому п. 2.2. Наказу №4гн), він самостійно вносить відомості до ЄРДР та передає з дотриманням правил підслідності наявних у нього матеріалів до органу досудового розслідування та доручає йому проведення досудового розслідування.
Виїзд на місце події керівника органу прокуратури з метою забезпечення якісного проведення огляду, організації проведення невідкладних першочергових гласних і негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до п. 2.9. Наказу №4гн також є засобами здійснення прокурорського нагляду на початку досудового розслідування.
У підрозділі 2.2. «Прокурорський нагляд під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування економічних злочинів» зазначається, що вивчивши матеріали слідчої практики, наявну наукову літературу з проблем розслідування економічних злочинів, можемо виділити такі невідкладні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, які зазвичай проводяться на початковому етапі розслідування економічних злочинів: тимчасовий доступ та огляд документів, що розкривають зміст фінансово-господарської діяльності підприємства, підтверджують проведення банківських операцій з переміщення коштів, бухгалтерської звітності (документи первинного та зведеного обліку) щодо зберігання та руху товарно-матеріальних цінностей, встановлення дієздатності нерезидентів тощо; тимчасове вилучення документів в учасників господарських операцій; проведення обушків у місцях проживання та роботи осіб, які здійснювали реєстрацію (придбання) фіктивного підприємства, зберігання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та предметів, на які може бути накладений арешт; допити свідків – осіб, які проводили документальну перевірку, керівників підприємств, осіб, які відповідали за бухгалтерський облік, брали участь у проведенні окремих фінансово-господарських операцій, перевезенні, охороні товарно-матеріальних цінностей; проведення комплексу гласних та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місць зберігання коштів і товарно-матеріальних цінностей, у тому числі здобутих злочинним шляхом, фіктивних суб’єктів господарювання, задіяних у ланцюгу формування податкового кредиту, встановлення та розшук свідків і можливих співучасників злочину; накладення арешту на майно, цінності, вклади осіб, які вчинили злочин, визнання в суді недійсними установчих документів та угод, укладених фіктивними підприємствами, блокування коштів на рахунках з метою відшкодування завданих державі збитків; призначення додаткових документальних перевірок щодо правильності відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, правильності відшкодування ПДВ, діяльності підприємства тощо; призначення судових експертиз – судово-бухгалтерської, судово-економічної експертизи та судової фінансово-кредитної експертизи.
Предметом прокурорського нагляду в ході їх проведення є вся сукупність дій і рішень уповноважених осіб, а також дотримання вимог законності в діяльності інших осіб. Зокрема, здійснюючи нагляд, прокурор перевіряє наявність фактичних та юридичних підстав проведення слідчих (розшукових) дій, скасовує незаконні рішення слідчого, надає вказівки слідчому, обов’язкові для виконання, їх особливості залежать від виду слідчої (розшукової) дії та виду економічного злочину, що розслідується. Обгрунтовується теза про те, що надання вказівок є найпоширенішим засобом прокурорського реагування на порушення, що допускаються стороною обвинувачення.
У підрозділі 2.3. «Прокурорський нагляд за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування економічних злочинів» встановлено, що у сфері господарської діяльності тяжкі та особливо тяжкі злочини складали 49 % у першому півріччі 2013 р. та 31% за 2013 рік в цілому, 51% за три місяці 2014 року та 41% за 5 місяців 2014 року. Відповідно, більш ніж у половині всієї кількості кримінальних проваджень щодо економічних злочинів можуть бути проведені всі передбачені КПК України негласні слідчі (розшукові) дії.
Обгрунтовано, що прокурор здійнює нагляд за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій на етапі ініціювання їх проведення, на етапі їх безпосереднього проведення та під час оцінки їх результатів. Всі повноваження прокурора, передбачені положеннями КПК України та деталізовані відомчими та міжвідомчими нормативно-правовими актами, відносяться до наглядових.
У підрозділі 2.4. «Прокурорський нагляд за законністю повідомлення особі про підозру” зазначається, що підозра – це попередній висновок про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, припущення, яке має бути перевірено та оцінено у сукупності зі всіма доказами перш ніж обґрунтувати в обвинувальному акті твердження про вчинення цього кримінального правопорушення конкретною особою. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного (неупередженого) спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Повідомлення про підозру в ході розслідування економічних злочинів є процесуальним рішенням, що приймається, як правило, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України). Акт повідомлення особі про підозру є початком реалізації прокурором функції обвинувачення, а також актом, що відмежовує початковий й подальший етапи розслідування. Зважаючи на важливість повідомлення про підозру як рішення, що суттєво обмежує права особи, саме на прокурора покладається обов’язок в межах реалізації функції нагляду за законністю досудового розслідування оцінювати наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, дотримання слідчим вимог, що ставляться до змісту письмового повідомлення. У зв’язку з наявністю корумпованих зв’язів у особи, яка вчинила економічний злочин, виникають труднощі вручення їй письмового повідомлення про підозру. Пропонується внести відповідні зміни до КПК України з тим, щоб прокурор, у разі неможливості повідомлення про підозру через невстановлення місцяперебування особи, мав право на повідомлення їй про підозру через ЗМІ, та після цього у порядку ст. 281 КПК України оголошував розшук підозрюваного.
У третьому розділі «Особливості прокурорського нагляду на подальшому й заключному етапах розслідування економічних злочинів», який складається з двох підрозділів, визначені повноваження прокурора із нагляду за розслідуванням економічних злочинів на подальшому й заключному етапах розслідування, розкрита сутність цих повноважень.
У підрозділі 3.1. «Прокурорський нагляд за законністю проведення слідчих (розшукових) дій на подальшому етапі розслідування економічних злочинів» обґрунтовано, що на подальшому етапі розслідування економічних злочинів проводяться, як правило, такі слідчі (розшукові) дії, як допити підозрюваного, одночасні допити двох чи більше вже раніше допитаних осіб, обшуки та ін., застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, обираються та змінюються запобіжні заходи тощо. Всі слідчі (розшукові) дії, в тому числі й негласні, можуть проводитися як вперше у певному кримінальному провадженні, так і повторно.
Предметом прокурорського нагляду за законністю проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі й негласних, в кримінальних провадженнях про економічні злочини як на початковому, так і на подальшому етапі розслідування, є вся сукупність дій і рішень суб‘єктів, що приймають процесуальні й інші (тактичні, управлінські тощо) рішення під час проведення слідчих (розшукових) дій (слідчий, керівник слідчого підрозділу, оперативний працівник), а також законність діяльності інших суб’єктів досудового розслідування під час їх проведення.
Окрім інших повноважень щодо здійснення нагляду, прокурор відповідальний за дотримання прав людини, зокрема, за дотримання розумних строків досудового розслідування, що починають обчислюватися на цьому етапі розслідування.
У підрозділі 3.2. «Прокурорський нагляд за законністю закінчення досудового розслідування економічних злочинів» зроблено висновок, що здійснення прокурором нагляду на заключному етапі розслідування є одним з найбільш відповідальних моментів нагляду за законністю в діяльності органів досудового слідства.
Предметом прокурорського нагляду на цьому етапі у кримінальних провадженнях про вчинення економічних злочинів є додержання вимог закону про достатність зібраних доказів для прийняття підсумкового (на цьому етапі) процесуального рішення у кримінальному провадженні з огляду на доведеність винуватості особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, а також забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Розглянуті наглядові повноваження прокурора під час складання обвинувального акту, звернення до суду з клопотанням про застосування заходів медичного характеру, закриття кримінального провадження щодо економічних злочинів. На підставі статистичних даних, відповідно до яких за 12 місяців 2013 року прокурорами скасовано 42 287 постанов про закриття кримінальних проваджень, з яких: 40 531 постанова слідчих МВС України, 1 130 постанов слідчих прокуратури, 568 постанов податкової служби та 58 – служби безпеки, зроблено висновок, що прокурорський нагляд є дієвим засобом виконання завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї винуватості. Разом з тим, виокремлені випадки звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинений економічний злочин, якими є: сплата податків та відшкодування державі завданої несвоєчасною їх сплатою шкоди (ч. 4 ст. 212 КК України); сплата єдиного соціального внеску (ч. 4 ст. 212-1 КК України) тощо.