КУЧЕРЯВАЯ Марья ВАСИЛЬЕВНА ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ФИНАНСОВОЙ ОТЧЕТНОСТИ: Методические подходы и организация
Тип:
Автореферат
Краткое содержание:
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об’єкт, предмет, завдання дослідження, наведено основні наукові положення, що виносяться на захист та містять наукову новизну, розкрито практичне значення одержаних результатів, висвітлено інформацію про апробацію та опубліковані результати дисертації. У * • -І ГЖЧ • • • • 1 • •• розділі 1 «Теоретико-методологічні засади оцінки якості фінансової звітності підприємств» проведено комплексний аналіз теоретичних засад оцінки якості фінансової звітності, запропоновано удосконалення її понятійно - термінологічного апарату, визначено передумови, що забезпечують складання якісної звітності. Дослідження сучасного нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку та звітності як на глобальному, так і на національному рівні показало, що найбільш поширеною в оцінці якості фінансової звітності є концепція якості, запропонована в Концептуальній основі. Водночас слід констатувати неузгодженість у трактуваннях цього поняття. Зокрема, у світовій практиці під якістю фінансової звітності розуміють відсутність факту маніпулювання звітними даними з боку керівництва підприємства. У роботах вітчизняних науковців здебільшого переважає думка, що якість фінансової звітності досягається лише через дотримання вимог національних та міжнародних стандартів. Застосування гносеологічного підходу до вивчення сутності категорії «якість» у загальному розумінні дало можливість встановити, що вона уособлює в собі відповідність об’єкта, чия якість вивчається, певній сукупності характеристик, що й набуло відображення у згаданій вище концепції якості фінансової звітності. Використання принципів прагматизму, що реалізується в роботі через операціональний підхід, допомогло визначити якість фінансової звітності як комплексну (сукупну) властивість даних фінансової звітності, що характеризується відповідністю інформації переліку якісних характеристик. Ще одним наслідком відсутності єдності поглядів щодо трактування якості фінансової звітності є неоднозначність розуміння на практиці основних завдань її оцінки. Результати дослідження теоретичних підстав оцінки якості фінансової звітності та сутності якості як окремого феномену в суспільних процесах стали основою для обґрунтування підходу до визначення оцінки як процесу встановлення відповідності даних фінансової звітності переліку якісних характеристик. Наведені вище висновки дали змогу розробити й запропонувати загальний алгоритм проведення оцінки якості фінансової звітності та систему критеріїв, за якими встановлюється відповідність звітності переліку якісних характеристик. Процедурний підхід до вивчення бухгалтерського обліку, який базується на філософії прагматизму, дав змогу обґрунтувати застосування положень кваліметрії як наукової основи визначення показника якості фінансової звітності з точки зору її корисності для основних користувачів (інвесторів, позикодавців, інших кредиторів). Основоположні принципи кваліметрії передбачають наявність переліку властивостей об’єкта оцінювання, що характеризують його якість. Результати проведеного бібліометричного аналізу підходів до оцінки якості фінансової звітності свідчать про достатність переліку якісних характеристик корисної фінансової інформації, визначених Концептуальною основою. Застосування кваліметрії як методологічного підґрунтя формування загального алгоритму оцінювання якості фінансової звітності зумовило необхідність пошуку методів та способів встановлення відповідності якісним характеристикам. У дисертації вказану проблему вирішено методом операціоналізації, що дає змогу перетворити якісні характеристики з абстрактних понять на систему показників, які можуть бути виміряні емпіричним шляхом. Вивчення якості фінансової звітності підприємств України показало, що для її оцінки важливо не лише перевіряти відповідність якісним характеристикам, а й оцінювати передумови, що забезпечують якість. Такі передумови щодо підприємства можуть бути зовнішніми й мати інституціональний характер та внутрішніми. До зовнішніх передумов у роботі віднесено: - нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку і фінансової звітності та аудиту; - національну систему професійної підготовки персоналу та підвищення його кваліфікації, що впливає на фаховий рівень облікового персоналу на підприємстві; - якість зовнішнього аудиту як інструменту підтвердження достовірності фінансової звітності. Аналіз достатності зовнішніх передумов складання фінансової звітності на інституціональному рівні проводиться центральними органами виконавчої влади та/або професійними організаціями. У роботі розглянуто способи організації подібної оцінки та встановлено, що вони різняться залежно від типу моделі регулювання бухгалтерського обліку, яка традиційно склалася в країні (державна або професійна). В умовах управління якістю фінансової звітності суб’єктами зазначеної оцінки в Україні виступають: Міністерство фінансів, Національний банк та інші центральні органи виконавчої влади. Дослідження зовнішніх передумов складання якісної фінансової звітності стало основою для розроблення пропозицій щодо вдосконалення вимог законодавства України в частині доповнення Розділу ІІ Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» положеннями про організацію проведення моніторингу повноти, достатності та ефективності інституціонального забезпечення якості фінансової звітності вітчизняними підприємствами. Внутрішніми передумовами складання якісної фінансової звітності є організація бухгалтерського обліку та система внутрішнього контролю на підприємстві. При цьому як бухгалтерський облік, так і внутрішній контроль у роботі розглядаються в процедурному аспекті. Такий підхід зумовлений тим, що якість фінансової звітності забезпечується на кожному етапі ведення бухгалтерського обліку та здійснення внутрішнього контролю. У розділі 2 «Методичний інструментарій оцінювання якості фінансової звітності» удосконалено методики оцінювання якості фінансової звітності та передумов її складання на основі проведеного компаративного аналізу наявних практик у цій сфері із застосуванням принципів ризик - орієнтованого підходу. Компаративний аналіз методик оцінки якості фінансової звітності підприємств, що висвітлені в науковій літературі, показав, що за методологією, на якій вони базуються, їх можна згрупувати таким чином: методики кількісного оцінювання (модель Беніша (“M-Score”); модель Монтьє (“C-Score”); (модель Хілі (Healy Model), Модель Деанжело (Deangelo Model), Модель Джонса, Галузева модель (Industry Model), Модель Дішоу та Дічева (Dechow and Dichev Model); методики якісного оцінювання (Ф. Ван Біст, Дж. Браам, С. Боленс); методики, в яких сполучається кількісне і якісне оцінювання (методика Т. Ф. Плахтій, Є. С. Соколової). Кожна з названих груп методик характеризується відсутністю комплексного підходу до встановлення відповідності звітних даних переліку якісних характеристик корисної фінансової інформації, визначених Концептуальною основою, про що свідчать: спрямованість проаналізованих методичних підходів на оцінювання лише окремих компонентів і властивостей фінансової звітності, а не звітності в цілому; суб’єктивність показників та критеріїв, покладених в основу оцінювання, що зумовлює необхідність детального аналізу додаткових інформаційних джерел. Для обґрунтування доцільності використання тієї чи іншої моделі оцінки якості фінансової звітності в дисертації здійснено апробацію адаптованих до вітчизняного законодавства моделей Монтьє та Беніша на базі даних річної фінансової звітності 19 підприємств, які здійснюють діяльність у видобувних галузях. Було виявлено, що для встановлення відповідності звітних даних такій характеристиці, як достовірність, у ролі одного з критеріїв доцільно застосовувати показник M- Score моделі Беніша - як індикатор наявності маніпулювань з боку керівництва підприємства даними звітності. Недоліки наявних підходів зумовили спрямованість дослідження на створення комплексної методики, що базується на принципах кваліметрії та відповідає підходу до розуміння сутності категорії «якість фінансової звітності» як комплексної (сукупної) властивості даних фінансової звітності, котра характеризується відповідністю інформації переліку якісних характеристик. Запропонована в роботі методика є розвитком висвітлених у літературі методичних підходів, зокрема методик, в основу яких покладено і кількісні, і якісні методи оцінювання. Її сутність полягає у визначенні груп критеріїв, розроблених у розрізі якісних характеристик корисної фінансової інформації, встановлених Концептуальною основою, які використовуються для оцінки достовірності, доречності, зрозумілості, порівнянності, своєчасності. Результати оцінювання за вказаними критеріями є базою для визначення синтетичного показника якості, для розрахунку якого в дисертації запропоновано окремий алгоритм, що складається з такої сукупності дій: обчислення вагових коефіцієнтів кожної групи критеріїв, встановлення середніх значень оцінок за кожною групою критеріїв, розрахунок показника (формула 1): Ifrq = £Г=іа(х( де IFRQ - показник якості фінансової звітності підприємств; Xj - середнє значення за і-ю групою критеріїв; aj - ваговий коефіцієнт i-ї групи критеріїв , що визначають ступінь їх внеску в показник якості фінансової звітності; n - кількість груп критеріїв (для цілей цього дослідження кількість груп показників становить 5). Наявність ризиків галузевого характеру, притаманних різним видам економічної діяльності, зумовлює виникнення інформаційних ризиків користувачів даних фінансової звітності. Ризик-орієнтований підхід є одним із напрямів розвитку сучасної концепції управління, у тому числі якістю інформаційного забезпечення. Застосування такого підходу у сфері оцінювання якості фінансової звітності дає змогу ідентифікувати статті фінансової звітності, щодо яких існує сумнів у достовірності та надійності розкриття даних. У дисертації ризик-орієнтований підхід використаний в алгоритмі визначення суттєвості зміни окремих статей фінансової звітності, що характеризують, з одного боку, галузеві ризики діяльності підприємства, а з другого - інформаційні ризики користувачів. В основу алгоритму покладено розрахунок показника суттєвості зміни величини окремої статті фінансової звітності. Апробація запропонованого алгоритму в роботі проведена на основі забезпечень майбутніх витрат та платежів як однієї зі статей фінансової звітності, що відображає ризики діяльності підприємств, зайнятих у видобувних галузях. Ризик-орієнтований підхід покладено в основу розробленої в дисертації комплексної методики оцінки відповідності звітності якісним характеристикам корисної фінансової інформації, визначеним у Концептуальній основі.
