Лещенко А.В. Обгрунтування оптимальних технологічних режимів вирощування молодняку нутрій

Краткое содержание

Роботу виконували шляхом постановки експериментів та науково-обгрунтованих досліджень в  господарствах ООО “Магістраль” та ООО “Оскар” Харківської області.

В таблиці 1 представлена схема проведення досліджень. Умови утримання нутрій, годівлі та догляду за тваринами у групах були однаковими. Досліди проводились з квітня по листопад місяць і включали періоди обліку живої маси, довжини тіла та збереженості молодняку нутрій у 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7- та 8- місячному віці.

Живу масу нутрій визначали шляхом індивідуального щомісячного зважування; довжину тіла вимірювали мірною стрічкою в витягнутому положенні нутрії по хребту. Враховували також захворюваність та загибель тварин по кожній групі.

Контролювали склад та споживання кормових раціонів шляхом щоденного визначення кількості заданих кормів та їх залишків; витрати води враховували за допомогою лічильників води. Якість хутра у нутрій визначали на основі результатів  вимірювань довжини та товщини направляючого волосу, ості та пуху. Товщину волосу визначали за допомогою ланометру.

Рівномірність забарвлення хутра враховували візуально, густоту хутра – перевіркою на дотик. Міцність тілобудови та класність нутрій визначали за даними бонітування у відповідності до прийнятої у звірівництві методики.

Реакції поведінки тварин оцінювались методом хронометражних спостережень, для цього в піддослідних групах нутрії були помічені барвником по 3 голови самок та самців. Про фізіологічний та клінічний стан нутрій робили висновки за результатами досліджень крові з урахуванням морфологічних та біохімічних показників, загальної резистентності організму, які проводили на базі лабораторії зоогігієни ІЕКВМ.

Господарсько-економічну ефективність різних технологічних режимів утримання та режимів забезпечення водних процедур для нутрій розраховували методом приведених витрат з урахуванням вартості продукції та витрат на її вирощування.

Біометричну обробку даних проводили методом варіаційної статистики за Меркур'євою Є.К.(1984).

Таблиця 1

Схема проведення наукових дослідів по обґрунтуванню оптимальних технологічних режимів утримання та забезпечення водних процедур для молодняку нутрій

№ досліду та групи  Кількість тварин в групах, голів    Режими утримання та забезпечення водних процедур            Параметри, які досліджувались    

1          2          3          4         

1          Порівняльна оцінка ефективності різних технологічних режимів утримання          

1.1       20 самок 20 самців   При безводному утриманні від 2 до 8 місяців (контроль)         Жива маса, ріст та збереженість (щомісячно), Реакція поведінки та дослідження крові (в 6-міс. віці), бонітування, якість хутра та м'яса (в 8 міс.)      

1.2       20 самок 20 самців   При вільному доступі до басейну від 2 до 8 місяців                 

1.3       20 самок 20 самців   В загонах з душовими установками від 2 до 8 місяців             

2          Обґрунтування технологічних режимів утримання та забезпечення водних процедур в залежності від віку молодняку.       

2.1       20 самок 20 самців   При безводному утриманні від 2 до 8 місяців (контроль)         Жива маса  на початок та кінець досліду, збереженість за період досліду, витрати кормів і води за вказаний період, дані бонітування тварин в 8 міс., господарсько-економічна ефективність досліджуваних режимів утримання           

2.2       20 самок 20 самців   При вільному доступі до басейну від 2 до 8 місяців                 

2.3       20 самок 20 самців   Теж від 4 до 6 місяців                     

2.4       20 самок 20 самців   Теж від 6 до 8 місяців                     

2.5       20 самок 20 самців   Купання під душем від 2 до 8 місяців                  

2.6       20 самок 20 самців   Купання під душем від 4 до 8 місяців                  

2.7       20 самок 20 самців   Купання під душем від 6 до 8 місяців                  

Продовження табл. 1

1          2          3          4         

3          Обґрунтування технологічних режимів утримання в залежності від кількості та почасового дозування водних процедур.         

3.1       20 самок 20 самців   При безводному утриманні від 2 до 8 місяців (контроль)         Жива маса на початку і в кінці досліду, збереженість за дослідний період, витрати кормів і води за даний період, дані бонітування тварин у віці 8 місяців, господарсько-економічна ефективність досліджуваних режимів утримання нутрій    

3.2       20 самок 20 самців   При купанні під душем від 2 до 8 міс. 2 рази за добу по 15 хв.                       

3.3       20 самок 20 самців   При купанні під душем від 2 до 8 міс. 1 раз за добу по 60 хв.             

3.4       20 самок 20 самців   При купанні під душем від 4 до 8 міс. 2 рази за добу по 15 хв.                       

3.5       20 самок 20 самців   При купанні під душем від 4 до 8 міс. 1 раз за добу по 60 хв.             

3.6       20 самок 20 самців   При купанні під душем за 10 днів до забою 2 рази за добу по 15 хв.             

3.7       20 самок 20 самців   При купанні під душем за 10 днів до забою 1 раз за добу по 60 хв.                

Кількість еритроцитів та гемоглобіну в крові визначали фотоелектроколориметричним методом, рівень лейкоцитів – в лічильній камері Горяєва, еозинофілів – способом Хинкельмана в модифікації Бакмана, цукру - ортолундильним методом, лужну фосфатазу – по Боденському, холестерин – методом Ілька, загальний білок - рефрактометричним методом, кислотну суміш – по Неводову, лізоцимну активність сироватки крові – нефелометричним методом в модифікації УНДІЕВ, фагоцитарну активність – по Гостеву в модифікації УНДІЕВ.

Умови утримання нутрій у дослідах відповідали зоотехнічним, ветеринарно-санітарним потребам, а також “Нормам технологічного проектування звірівничих та кролівничих об'єктів” ОНТП 3-85 та СН і П 11-97-96.

Дослідження проводили на нутріївничих фермах, які реконструйовані у відповідності з типовим проектом 06-102 Б на 120 основних самок. На фермах передбачені такі споруди: шеди для нутрій основного стада, які обладнані клітками з будиночком та вигулом з басейном або без басейну; загони для молодняку нутрій з будиночком та вигулом з басейном або без басейну; закриті приміщення для утримання основного стада та ремонтного молодняку з відділеннями для зберігання кормів, інвентарю та кімнати для обслуговуючого персоналу.

Безпосередньо в дослідах використовували молодняк нутрій (самок та самців) у віці від 2 до 8 місяців, гомочорного забарвлення, які утримувались групами по 20 голів в літніх відкритих загонах з будиночком та вигулом без басейну, з басейном або душем. При цьому питома площа на одну тварину склала: в будиночку 0,13-0,15 м2,  на вигулі 0,6-0,64 м2, в басейні для купання – 0,15-0,17 м2.

Поїння нутрій здійснювалось із проточних жолобкових напувалок або басейнів, у відповідності до норм водопоїння:7-10 л/добу на одну дорослу тварину та 0,5-2 л/добу на одну голову молодняку.

На фермах застосовували змішаний тип годівлі нутрій: концентратно-трав'яний літом та концентратно-коренеплодний взимку. Структура раціонів по відношенню до обмінної енергії складала для дорослих нутрій: трава та коренеплоди 15%, концентрати – 70-85%, трав'яне борошно або сіно – 5-15%; для молодняку відповідно 10-15%, 75-85%. 5-10%.

Для годівлі тварин використовували металеві годівниці.

Режими надання нутріям водних процедур: в загонах з басейном – при вільному доступі до води; в загонах з душовими установками, шляхом розпилення води душем 2 рази  за добу по 15 хв., або 1 раз за добу по 60 хв. щоденно (за виключенням дощових та прохолодних днів), температура води для купання не нижче 18о С.