ЛОГІСТИКА ЗАМІННИХ ЧАСТИН АВТОМОБІЛЕБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертаційної роботи, проаналізовано стан її опрацювання в науковій  літературі, сформульовано мету та завдання роботи, визначено наукову новизну роботи, окреслено теоретичну та практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні та прикладні засади логістики замінних частин продукції автомобілебудівних підприємств» теоретично обґрунтувано поняття «замінні частини» як об’єкт логістики, розкрито сутність трансформації потоків замінних частин в умовах домінування ринкових інновацій, розглянуто інформаційне забезпечення логістики замінних частин продукції автомобілебудівних підприємств.

Узагальнення літературних джерел, нормативних матеріалів, технічної термінології дало змогу встановити відсутність єдиного розуміння поняття «замінна частина». У процесі технічного огляду на спеціалізованому підприємстві переважно щодо частин вживають такі терміни, як «запасні», «замінні», «оригінальні та неоригінальні частини», «ідентичні та неідентичні запасні частини», «відновлені», «вживані», «резервні», «обмінні» тощо. Така різноманітність назв створює підґрунтя для плутанини як серед споживачів продукції автомобілебудівних підприємств, так і серед працівників кожного елемента ланцюга поставок автотранспортних засобів, що перешкоджає налагодженню ефективної співпраці обох ланок. Зважаючи на вказані перепони, роз’яснено основні поняття, що стосуються частин, які застосовують під час виготовлення, ремонту та продажу продукції автомобілебудівних підприємств:

– частина – це окрема складова одиниця, елемент цілого, складовий елемент окремого механізму, устаткування, машини;

– замінний – той, що служить, застосовується для заміни чого-небудь або замінюється чим-небудь;

– запасний – виготовлений про запас, заготовлений, виготовлений поряд із основним, додатковий;

– оригінальний – той, що є зразком для відтворення, переробки або копіювання;

– вживаний – не новий; той, що був у користуванні;

– резервний елемент – елемент, який призначений для виконання функцій основного елемента у випадку збою в роботі останнього.