М\'ясоїд М.П. Вплив походження живців на плодоношення клонів та ріст саджанців у культурах дуба звичайного в умовах Київського Полісся

Краткое содержание

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

            За матеріалами лісовпорядкування та документами вибору плюсових дерев у Ніжинському  (Чернігівська обл.), Білокоровицькому (Житомирська обл.) та Клавдіївському (Київська обл.) держлісгоспах виявлено лісництва, квартали, виділи, де ростуть плюсові дерева. В кожному насадженні закладали тимчасові пробні площі за існуючими в лісівництві методиками (Анучин, 1982; Гордиенко, 1979). У кінці вегетаційного періоду у плюсових дерев і клонів збирали опале листя для агрохімічного аналізу. В межах проекції крони кожного плюсового дерева буром відбирали грунт по генетичних горизонтах для агрохімічного аналізу в п'яти повтореннях. На насіннєвій плантації грунт для аналізу відбирали, викопуючи один шурф глибиною 1,5 м і п'ять прикопок, розташованих у шаховому порядку, глибиною до материнської породи.

            У лабораторії кафедри грунтознавства НАУ визначали: гумус та азот за Тюріним, фосфор — за Кирсановим, калій — з використанням полум'яного фотометра, гідролітичну кислотність — за Каппеном, суму поглинених основ — за Каппеном—Гількевичем,  pH водної витяжки  —  потенціометром.

            Інтенсивність транспірації листя клонів різного походження встановлювали за методикою  Л.А.  Іванова  та  ін.  (1950),  вологість  листя  —  за методикою М.І. Гордієнка (1979). Листя для аналізу зривали із пагонів останніх трьох років верхньої південно-західної гарно освітленої протягом дня частини крони.

            Розповсюдження фізіологічно активного (товщиною до 2 мм) коріння вивчали з використанням бура в межах проекції крони трьох середніх за габітусом дерев. Свердловини об'ємом 1000 см³  закладали на віддалі одного метра від стовбура у чотирьох повтореннях і розташовували їх у напрямку рядів. З усього об'єму вийнятого грунту вручну вибирали всі корінці дуба, відмивали їх від часточок грунту, висушували до повітряно-сухого стану і зважували. Результати досліджень обробляли методами математичної статистики (Никитин, Швиденко, 1978) з використанням ЕОМ і мікрокалькуляторів за програмами, розробленими на кафедрі лісової таксації НАУ.

ХАРАКТЕРИСТИКА І УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ

ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ

            Для створення насіннєвої плантації дуба звичайного в Клавдієвському держлісгоспі живці заготовляли із пагонів плюсових дерев Кобищанського лісництва Ніжинського держлісгоспу (Чернігівська обл.), Поясківського лісництва Білокоровицького держлісгоспу (Житомирська обл.), Дубрівського лісництва Клавдієвського держлісгоспу (Київська обл.).

            Вища середня температура повітря відмічена у районі Дубрівського лісництва, а середня річна кількість атмосферних опадів в районі Поясківського лісництва.

            Незначні відхилення погодних умов не могли суттєво вплинути на енергію росту клонів насіннєвої плантації Клавдієвського лісництва, але   позначилися на їх спадкових  властивостях.