МАКСИМАЛЬНЫЙ СТОК ДОЖДЕВЫХ ПАВОДКОВ С МАЛЫХ ВОДОСБОРОВ В ЗАКАРПАТЬЕ

Краткое содержание

У вступній частині обгрунтовується актуальність наукової теми, коротко розкривається стан проблеми по розрахунках максимального стоку паводків з невеликих водозборів, формулюються цілі і задачі дослідження, наводиться перелік положень, які характеризуються науковою новизною і є предметом захисту, а також відомості про апробацію, практичне значення та публікації результатів дисертації.

           У першому розділі надаються відомості про Закарпатську воднобалансову станцію, на матеріалах спостережень якої виконане дослідження максимального паводкового стоку річок з порівняно невеликою площею водозборів (до 550 км²). Об’єктами досліджень є 12 річок та 11 струмків, до числа яких входять і два балки (Лісова – F=0.39 км² і Відкрита – F=0.28 км²). Вони охоплюють висотний пояс у межах 550-1050 м БС. Залісеність водозборів змінюється практично від 0 (балка Відкрита) до 96.1% (стр. Нижній Звір – с. Лопушне). Метеорологічні спостереження проводились на двох метеорологічних станціях, розташованих в с. Нижній Студений та пмт Міжгір’я. У складі цих метеорологічних станцій знаходяться 67 метеопостів, які свого часу були укомплектовані не лише опадомірами, але й плювіографами. На жаль, в останні роки значна їх кількість була закрита. З точки зору дисертанта, Закарпатська воднобалансова станція за складом спостережень, характеристикою об’єктів дослідження майже немає аналогів у світовій гідрологічній практиці і тому її слід не лише зберегти, а потрібно відновити увесь комплекс спостережень та оснастити сучасною відмірювально-інформаційною технікою.